Україна та Швеція досліджуватимуть культурну спадщину Великого Лугу після підриву Каховської ГЕС

У Стокгольмі підписали Меморандум про співпрацю для дослідження та збереження культурної спадщини Великого Лугу. До проєкту долучилися українські, шведські та міжнародні інституції.

Про це повідомило Посольство України у Швеції.

Співпраця передбачає документування, дослідження та збереження пам'яток, які відкрилися через російський підрив Каховської ГЕС 6 червня 2023 року. У посольстві зазначили, що після відходу води стали доступними території, що десятиліттями були затоплені, а разом із ними – тисячі археологічних та історичних пам'яток.

Зокрема, йдеться про давні поховання, поселення, залишки суден, а також сліди різних історичних епох і воєн. Через російські атаки ці території та знайдені пам'ятки потребують термінового документування і захисту.

Документ об'єднав Запорізьку обласну державну адміністрацію, Запорізький національний університет, Національний заповідник "Хортиця", Swedish National Maritime, Transport and Military Museums та International Congress of Maritime Museums.

У посольстві додали, що партнери планують створити Міжнародний центр дослідження та збереження Великого Лугу, який буде простором для науки, освіти, археологічних досліджень, міжнародної співпраці та післявоєнного відновлення.

Великий Луг називають одним із важливих місць української козацької історії. Саме тут виникло кілька Запорозьких січей: Томаківська, Базавлуцька, Чортомлицька та Нова.

Територія Лугу простягається від Хортиці до Херсонської області й охоплює частини Запорізької, Дніпропетровської та Херсонської областей. У 1950-х роках частину Великого Лугу затопило Каховське водосховище. Після підриву Каховської ГЕС Луг почав міліти.