"Мізер, якого не вистачає на комфортне життя": як родини військових виживають на нинішню зарплату в армії

Мінімальне грошове забезпечення військовослужбовців становить 20 130 гривень. Попри існування різних додаткових винагород та надбавок, не всі захисники отримують їх на постійній основі.

Багатьом доводиться виживати на 20 тисяч, яких зазвичай бракує навіть самому військовому, не кажучи вже про дружин, дітей і родичів.

Партнеркам доводиться "тягнути" побут самотужки. Інколи гроші з сімейного бюджету використовуються і для витрат на армію – якщо військовому терміново необхідне нове спорядження чи лікування, яке не покриває держава.

"УП. Життя" запитала дружин захисників у Threads, чи вистачає їхнім родинам фінансів з урахуванням грошового забезпечення військового.

Десятки жінок відповіли, що вимушені влаштовуватися на другі роботи та економити на всьому, щоб вижити в умовах безгрошівʼя, особливо якщо в родині є діти.

"Не вистачає коштів. Кидаю дитину на хворого чоловіка, бо не маю вибору", – ділилася дружина онкохворого військовослужбовця Валерія.

Жінки зізнаються, що постійно мусять обирати, на які потреби спрямувати кошти. І вистачає переважно на базовий мінімум.

Чоловік Тетяни служить у Національній гвардії з 2020 року. У 2015-2016 роках брав участь в АТО. На посаді головного сержанта він отримує близько 24 700 гривень окладу.

За словами жінки, у 2022-2023 роках родині жилося легше, адже виручали додаткові премії, але зараз їх немає.

"Ми вже складаємо списки всього необхідного й розписуємо все до дрібниць, щоб якось дотягнути до наступної зарплати. Мені здається, що зараз військовому потрібно отримувати приблизно 80 тисяч гривень, щоб мати той самий рівень, який був у 2022 році", – каже Тетяна.

Подружжя виховує трирічного сина. Восени хлопчик має піти до дитячого садка, однак Тетяна не впевнена, що зможе вийти на роботу.

"Ні в чоловіка, ні в мене вже давно немає живих батьків, тож не буде кому підстрахувати, якщо дитина захворіє чи потрібно буде забрати її із садка", – пояснює вона.

Через службу чоловік має лише один-два вихідні на місяць, тому про додатковий заробіток не йдеться. "Інколи дивуюся, що хтось у тилу має можливість таксувати", – додає жінка.

На допис у Threads відгукнулися не лише цивільні жінки, а й військовослужбовиці.

Наприклад, Анастасія служить разом із чоловіком: вона солдатка, він сержант, але в різних підрозділах. Для їхньої родини це означає подвійні витрати на ремонт і заправку автомобілів, а також постійну необхідність чергувати службу з доглядом за дитиною.

За словами жінки, разом із чоловіком вони отримують зі служби близько 130-180 тисяч гривень на місяць залежно від виплат. Подружжя також має власний мілітарі-заклад у Харкові. Втім, фінансів усе одно не вистачає.

"Проблеми великі, особливо коли два різних підрозділи, бо скидатись треба ще більше, аніж якби один. Премія та бойові теж не дуже сильно рятують.

Якщо їдемо на бойові – хтось один має бути на місці з дитиною, а другий може бути на бойових", – розповіла Анастасія.

Як сімʼї захисників виживають в умовах безгрошівʼя, на чому мусять економити, яких змін потребують та наскільки ситуацію може покращити армійська реформа – зʼясовувала "УП. Життя".

*Імена деяких героїнь змінені з поваги до їхньої приватності.

Валерія: "Я влаштувалась на роботу, хоча дуже страшно лишати 3-річну дочку на хворого чоловіка"

Валерія – дружина військовослужбовця, який бореться з онкохворобою, та мати 3-річної дитини.

До початку повномасштабного вторгнення чоловік Валерії працював на невеликому польському підприємстві, де мав хорошу зарплату. Після 24 лютого 2022 року він усе покинув і поїхав захищати Україну.

28 лютого 2022 року пара розписалася, а вже другого березня чоловік був у військовій частині.

Протягом першого року проходження служби у Сухопутних військах йому виплачували 20 тисяч гривень солдатської заробітної плати та 30 тисяч премії. У 2023 році чоловік перевівся до Десантно-штурмових військ. Зараз він отримує сержантську заробітну плату (без "бойових") – 28 тисяч гривень з урахуванням вислуги в 9,5 років та участі в АТО у 2017-2018 роках.

Про онкодіагноз військовий дізнався у лютому 2026 року одразу після того, як покинув зону виконання бойового завдання.

"Оформили всі виплати, які чоловікові мають бути по праву. Я влаштувалась на роботу, хоча дуже страшно лишати 3-річну дочку на хворого чоловіка. Допомоги від сторонніх немає. Няню дозволити ми не можемо фінансово. Родичі дуже далеко, бабусь немає", – каже жінка.

Грошове забезпечення чоловіка повністю визначає рівень життя родини: харчування, оренда житла, паливо для авто, одяг та закриття потреб військового та його підрозділу, ділиться Валерія.

Зараз сімʼя орендує будинок у селі за 2 тисячі гривень на місяць. Серед "зручностей" у ньому – лише світло та газ, а доступ до води та туалету – на вулиці.

За словами жінки, взимку за комунальні послуги вони платять 5,5 тисячі. Одяг та взуття для себе Валерія купує лише за крайньої необхідності. Головне – забезпечити базовим дитину.

"Коштів частково вистачає лише за умови скромних витрат, без фанатизму та з чітким розумінням, що на ці суми жити потрібно ще якийсь проміжок часу. За умови, що немає раптових хвороб і нічого не ламається", – каже Валерія.

Водночас значну частину бюджету сім'я витрачає на лікування чоловіка. Перша хіміотерапія військового була платною. За словами Валерії, онкодиспансер повідомив, що не має препарату "оксаліплатин". За пять флаконів родина заплатила 7,5 тисячі гривень. Лікарня покриває витрати лише на опромінення та хіміотерапію у вигляді препарату "капецитабін".

Первинна діагностика (комп'ютерна томографія та магнітно-резонансна томографія) були безоплатними, проте за повторні процедури довелося платити. На МРТ малого тазу родина витратила 2,8 тисячі гривень з урахуванням знижки для учасників бойових дій – 200 гривень. Також родина придбала ліки для захисту печінки і полегшення симптомів нудоти, на які витратила 3 тисячі гривень.

Після чотирьох курсів хіміотерапії чоловік Валерії робитиме МРТ та КТ, за результатами яких хірург визначить, чи можна робити операцію. На неї дружина військового відкладає кошти, адже не знає, які витрати попереду.

На перше липня у чоловіка запланована друга хіміотерапія. Валерія розповідає, що збирається "моніторити" на онлайн-сервісах наявність необхідних ліків, адже невідомо, чи будуть вони у лікарні.

Родина відкривала збір на лікування чоловіка. Завдяки побратимам вони зібрали 62 тисячі гривень. Ще 30 тисяч надали люди з громади, а 2 тисячі оформили через центр надання адміністративних послуг.

"Я тримаю кожну копійку для чоловіка, бо знаю, що попереду – найтяжче, але, як на зло, то машина зламається, то ще щось трапиться. Авто – це наш єдиний транспорт. Хоча поряд є автобусне сполучення, машина дуже економила нам дорогоцінний час. На першу крапельницю чоловік поїхав сам. Без фінансової подушки бути сам на сам із цим – неймовірно важко. Тому я і пішла на роботу", – розповідає Валерія.

Катерина: "Армія – це така річ, що сьогодні в тебе є бойові чергування та додаткова винагорода, а завтра нема"

У родині Катерини* служить її чоловік та його рідні – тато, брат та чоловік рідної сестри.

"Мій чоловік до 2022 року був строковиком. Після початку повномасштабного вторгнення він підписав контракт і до сьогодні перебуває в армії. Я не маю рідних братів. Двоюрідний загинув на війні", – каже жінка.

Коханий Катерини за червень має отримати 20 тисяч грошового забезпечення та близько 15 тисяч гривень "бойових". Виплати бувають і меншими, бо на них впливає кількість чергувань, уточнює дружина військового.

"Найбільший нюанс в тому, що, як ми знаємо, додаткову винагороду можуть дати, а можуть забрати, залежно від кількості чергувань. Раніше мій чоловік був постійно на позиції, через що я з ним не бачилась, зараз це трохи внормували.

Два роки тому він мав ставку 20 тисяч та за кожен з таких днів, коли не спав добу на чергуванні, отримував додаткову винагороду. Ми могли комфортно жити і за пару років змогли відкласти на першу машину. Із сьогоднішнім курсом долара ми вже не те що не можемо відкладати, а й складно говорити про якісь серйозні витрати, такі як побутова техніка", – розповідає Катерина.

Пара проживає у Львові, де ціни "просто космічні", нарікає Катерина. Подружжя орендує квартиру та мріє про власне житло, однак коштів не вистачає навіть на перший внесок за програмою "ЄОселя", сума якого перевищує 20 тисяч доларів.

Їхні батьки не мають змоги допомогти, а саме подружжя не може назбирати цих коштів. Переїзд у менше місто не розглядають.

"Армія – це така річ, що сьогодні в тебе є бойові чергування та додаткова винагорода, а завтра їх нема. Сьогодні ти маєш гроші, а завтра ні. Якщо замислюватися про дитину та залишитись жити в орендованій квартирі, то мені страшно йти в декрет, бо сьогодні ми можемо заплатити за житло, а завтра – вже ні. Для цього треба мати якусь фінансову подушку, щоб хоча б якось спокійно жилось", – каже жінка.

Суми виплат у її чоловіка можуть дуже відрізнятися та залежать від кількості чергувань. Якщо їх багато, то і заробітна плата більша.

"Якщо казати про дні, коли чергувань багато, то зарплата може бути 50 тисяч гривень, але не перевищує цю цифру. Якщо ж чергувань менше, то і сума може бути 40 тисяч. Все вирішується і змінюється дуже швидко. Якщо чоловік їде на навчання, то отримує 20 тисяч, бо ні про які бойові не йдеться. Для Львова такі гроші з орендованою квартирою – це ніщо", – наголошує жінка.

Зарплата чоловіка є основним джерелом доходу родини. Жінка розповідає, що всі ці гроші йдуть на житло, комунальні та харчування, через що відкладати подружжя не може.

Катерина працює логопедом і заробляє менше за коханого. Раніше вона додатково працювала онлайн, але зрештою не витримала навантаження і вирішила трохи "перепочити" – повернутися лише до однієї роботи.

"Після того, як я приходила з першої роботи додому, в мене починалась ще онлайн-робота до вечора, яка охоплювала суботу та неділю. Так працювала з 2023 року. За цей час в мене погіршився стан здоров'я.

Я була постійно втомлена, не мала відпочинку та набрала вагу, бо бігала з роботи на роботу та не харчувалась нормально. В березні 2026 року я звільнилась, бо вже просто не витримувала", – ділиться жінка.

Втім, "відпочинок" тривав недовго. Віднедавна Катерина знову почала шукати підробіток: сподівається, що так зможе назбирати на перший внесок на квартиру.

"Найобразливіше бачити, як знайомі та друзі мають бізнес, розвиваються, купують квартири, а ти цього не маєш і не зможеш отримати, тому що чоловік в армії і не може піти. Однак йому подобається служба, це справді його.

Дуже тригерить бачити, як на усі свята жінки ходять з чоловіками, обирають подарунки та ялинку на Новий рік, а ви цих моментів не маєте. Ти розумієш, що у вас забрали молодість, спільні вечори, і хочеш якусь віддачу від держави, хоча б щось взамін. А цього немає. Ті зарплати, які вони пропонують – це мізер, якого не вистачає на комфортне життя", – каже дружина військовослужбовця.

Марія: "Грошове забезпечення в 21-22 тисячі гривень – це просто насмішка і приниження"

У родині волонтерки Марії* служать одразу троє людей: її партнер, старший брат та чоловік племінниці.

Чоловік Марії є "обмежено придатним". Наразі його зенітний полк перебуває на стадії реформування. Грошове забезпечення чоловіка сягає близько 20 тисяч гривень.

"Чоловік зараз готується до операції, яка коштуватиме близько 200 тисяч гривень. Я навіть не знаю, як це відбуватиметься. Якщо ми не знайдемо лікаря, який робить для військових операції безкоштовно, або ж якщо такі фахівці нас не візьмуть, то ми далі будемо страждати", – розповідає жінка.

За словами Марії, підрозділу її чоловіка критично не вистачає коштів попри те, що йому допомагає громада міста, а командир "доволі добре ним опікується".

"Допомоги не вистачає, тому що за день підрозділ може втратити близько восьми автівок. У деяких підрозділах ситуація дуже сумна, бо фактично хлопці воюють за свої кошти. Будь-яке обладнання, яке їм потрібно, вони купують самостійно або звертаються до волонтерів", – каже Марія.

Жінка зауважує, що військові самостійно купують пальне та заправляють автівки, а також витрачають власні кошти на рації, генератори, душі та зарядні станції. Через таку кількість витрат багато родин навіть не бачать коштів військовослужбовців.

"Ми мусимо влаштовуватися на додаткові роботи, щоб якось забезпечити дітей, родину, себе та сплатити комунальні послуги. Купівля спорядження для військових – це влізання в кредитні зобов'язання, тому що все потрібно вже на сьогодні.

Ти розумієш, що від цього залежить життя. Збори не закриваються, ресурси обмежені і тобі доводиться все тягти на собі. Не передати словами, наскільки це тяжко – ти відчуваєш себе просто приниженим і ніким", – ділиться волонтерка.

При цьому постійно звертатися по допомогу – дуже важко.

"В людей вже сіпається око від того, що ти постійно ходиш з протягнутою рукою. І знайомі, близькі родичі, ті, що мали б бути підтримкою, просто не спілкуються, тому що це різні світи, і ця прірва поглиблюється", – додає Марія.

Суми виплат, які на початку повномасштабної війни були достатніми, тепер знецінилися через інфляцію.

Ще гірша ситуація у родин поранених військових.

"Щодо грошового забезпечення тих, кого перевели в тилові частини або хто належить до обмежено придатних, це просто сором і біль. В тебе вже немає здоров'я і виходить, що ти потрібний лише поки служиш та можеш носити міномет. Після цього людина нікому не треба.

Грошове забезпечення в 21-22 тисячі гривень – це просто насмішка і приниження. Військовим необхідно заправляти та ремонтувати машини, тому вони постійно звертаються по допомогу, що дуже принижує гідність. Держава скинула все на плечі волонтерів, родин військовослужбовців та небайдужих громадян", – вважає волонтерка.

Чоловік Марії пів року тому подався на виплати "оздоровчих", проте досі їх не отримав.

"Будь-які інші виплати доводиться вибивати. Хвороба мого чоловіка пов'язана з захистом Батьківщини. Він досі чекає виплати. Загалом коштів катастрофічно не вистачає", – каже Марія.

Які існують виплати військовослужбовцям?

Грошове забезпечення військовослужбовців складається з багатьох складників: посадового окладу, окладу за військовим званням, надбавки за вислугу років, щомісячних та одноразових винагород тощо, розповідає експертка департаменту політики військового персоналу Правозахисного центру для військовослужбовців "Принцип" Анастасія Криштанович.

Наразі мінімальне грошове забезпеченняя (посадовий оклад + оклад за звання + надбавка за вислугу років + щомісячна премія) сягає 20 130 гривень. Окремо нараховуються так звані "бойові" – додаткова винагорода за участь у бойових діях (залежно від специфіки завдань).

Розмір щомісячної премії має становити не менше 10% від посадового окладу. Втім, її можуть знизити або не виплатити зовсім, якщо військовослужбовця притягнули до дисциплінарної чи матеріальної відповідальності.

Якщо бійця притягнули до адміністративної відповідальності – йому знімуть премію того місяця, коли до військової частини надійшла ухвала суду.

Також військовому можуть виплачувати одноразові додаткові грошові винагороди за участь у бойових діях:

• 100 тисяч гривень отримують люди, які виконують бойові завдання на лінії бойового зіткнення;
• 70 тисяч гривень – нагорода для піхотинців, яку вони отримують після накопичення 30 днів виконання бойових завдань;
• 50 тисяч гривень виплачують органам військового управління, які здійснюють планування та контроль;
• 30 тисяч гривень отримують військовослужбовці, які перебувають на території ведення бойових дій, проте не виконують бойові завдання, наприклад, юрист військової частини;

Ці кошти нараховуються військовослужбовцям автоматично – вони не мають самостійно подавати документи для виплат.

На початку місяця військові отримують грошове забезпечення, а в кінці – "бойові".

Якщо військовослужбовець отримав поранення у зв'язку з захистом Батьківщини, він має право на виплату у розмірі 100 тисяч гривень.

На четвертому місяці лікування військовий повинен отримати висновок військово-лікарської комісії про довготривале лікування. Тоді він буде отримувати додаткову винагороду протягом лікування, однак не довше 12 місяців.

Після закінчення лікування людина має пройти ВЛК. Якщо її визнають тимчасово непридатною, то можуть вивести поза штат у військовій частині, де вона продовжуватиме отримувати грошове забезпечення.

"Є проблема з тими, кого ВЛК визнали придатними до служби у тилових частинах. За законом право на виплату грошового забезпечення мають обмежено придатні, які виведені поза штат.

Оскільки зараз висновок ВЛК не містить поняття "обмежено придатний", а лише "придатний до служби в тилових частинах", фактично може виникнути ситуація, коли військовослужбовець після поранення пройшов лікування, був виведений поза штат і визнаний придатним до служби в тилових частинах, але йому платять лише його оклад – 600-800 гривень", – зауважує юристка Анастасія Криштанович.

Що зміниться у виплатах після реформи?

12 червня Кабмін ухвалив постанову №768, в рамках якої мають запровадити оновлену систему військових контрактів та грошового забезпечення.

Постанова № 768 не змінює розмір базового грошового забезпечення і порядок його нарахування, зазначили у Міністерстві оборони. Документ впроваджує саме зміни до розміру та переліку додаткових винагород.

Право на ці виплати мають усі бійці незалежно від виду служби чи наявності нового контракту – їх отримують як мобілізовані, так і контрактники, які вже проходять службу.

Для військовослужбовців у тилу, які не отримують жодної іншої додаткової винагороди, реформа передбачає доплату 10 тисяч гривень щомісяця.

Реформа передбачає такі зміни додаткових винагород:

• 20 тисяч гривень на добу за штурмові дії – відновлення позицій у глибині власної оборони;
• 40 тисяч гривень на добу за штурмові дії – штурм на лінії зіткнення або в глибині оборони противника;
• 170 тисяч гривень на місяць – участь у бойових діях на лінії зіткнення в межах взводного опорного пункту (пропорційно до днів участі).

Також залишаються виплати 30, 50, 70 та 100 тисяч гривень, які діяли до нових змін.

"Виплатата 70 тисяч гривень видозмінюється – якщо раніше вона була накопичувальною, то тепер виплачуватиметься пропорційно до кількості днів участі у бойових діях на лінії бойового зіткнення в межах від взводного опорного пункту до ротного опорного пункту", – зазначила юристка Анастасія Криштанович.

Максимальна сума додаткових виплат – 460 000 грн на місяць.

За реформою планують встановити ще деякі окремі винагороди:

• 100 тисяч гривень – за кожного захопленого ворога в полон.
• 15 тисяч гривень – за кожного знищеного ворога в контактному бою (за наявності відеофіксації).

У Правозахисному центрі "Принцип" зазначили, що у постанові № 768 багато механізмів залишаються незрозумілими, тому фахівці очікують офіційних роз'яснень, змін до законодавства та практики застосування нових правил.

"По виплатах для більшості військових нічого не змінюється. Зміни є для тиловиків – додаткові 10 тисяч гривень – та для піхотинців-штурмовиків. Окремо варто дочекатись відомчих наказів, бо МОУ та МВС мають прийняти порядок здійснення виплат, самої Постанови недостатньо.

Викликом можуть стати виплати, які вимагають відеопідтвердження, адже не до кінця зрозуміло, як це буде відбуватись. В нас вже є виплата за знищену техніку, але військовим часто складно її отримати через потребу у підтвердженні. Можна припустити, що з нововведеними виплатами може виникнути аналогічна ситуація", – вважає юристка Анастасія Криштанович.

Разом з тим, реалізація реформи наражається на серйозні виклики, зокрема на дискредитацію її з боку Росії.

За даними моніторингу "Української правди", росіяни поширюють шкідливі наративи про реформу, представляючи її як масштабний корупційний-політичний проєкт нібито "для розкрадання фінансової допомоги від ЄС".

Ворожі медіа також переконують, що обіцяне підвищення зарплат – лише пропагандистська картинка, а реформа є лише реакцією на кризу із СЗЧ, а не структурними змінами (що не допомагає у її впровадженні).

Як діяти, якщо виплати затримують?

У разі затримки виплат Анастасія Криштанович радить усьому взводу чи роті об'єднатися та обрати людину, яка звернеться до фінансової служби для уточнення причин.

"Фінансисти можуть сказати, що виплата затримується, проте, наприклад, вона буде протягом трьох днів. Цей випадок легкий, адже відсутнє фактичне порушення прав військовослужбовців", – каже юристка.

Якщо ж виплати затримують систематично, фахівці радять писати рапорт та звертатися на гарячу лінію Міністерства оборони України.

"Проте військовослужбовець має розуміти, що його командир буде знати про звернення на гарячу лінію. Це потрібно враховувати, тому що не всі хочуть, щоб цю інформацію хтось дізнався. Часто у випадках затримок виплат військовослужбовці звертаються до юристів та подають заяву до суду на військову частину", – розповідає Анастасія Криштанович.

Юристка зазначає, що часто до фахівців звертаються з приводу затримки виплат на час лікування.

Якщо військовослужбовцю, який отримав поранення, відмовляються платити кошти або затримують їх, він має спершу безпосередньо звернутися до командира та уточнити причину.

Після цього військовий подає рапорт та додає до нього довідку про обставини травми і довідку ВЛК про довготривале лікування. Якщо військова частина досі відмовляється виплачувати кошти – необхідно звертатися до вищих командирів, Головного управління захисту прав військовослужбовців МОУ або Військового омбудсмана.

У Правозахисному центрі "Принцип" зазначили, що для розвʼязання таких ситуацій надають безоплатну юридичну допомогу пораненим та хворим військовим.