Митці звинувачують Венеційську бієнале в ігноруванні вимог прибрати їх з глядацького голосування

Митці й мисткині, які беруть участь у 61-й Венеційській бієнале, публічно заявили про ігнорування з боку організаторів їхніх неодноразових вимог зняти свої імена з голосування за новостворену нагороду Visitors' Lions.

Про це повідомляє e-flux з посиланням на авторів відкритого листа.

Підписанти не отримали жодної відповіді ані підтвердження про отримання звернень від Фонду Венеційської бієнале та його президента П'єтранджело Буттафуоко, тому передають інформацію пресі та готуються до юридичного вирішення питання.

Йдеться про 67 учасників кураторської програми In Minor Keys та 39 художників із національних павільйонів. Серед них - Україна, Польща, Велика Британія, Франція, Італія та інші.

Ще 9 травня вони публічно оголосили про відмову брати участь у Visitors' Lions Awards на знак солідарності з журі, сформованим кураторкою Койо Коу. Журі наприкінці квітня подали у відставку після свого публічного рішення не розглядати павільйони Росії та Ізраїлю та через ризик персональної юридичної відповідальності. За словами митців, інституція не надала журі ані публічної, ані приватної підтримки.

Попри це, 30 квітня Бієнале оголосила про запуск Visitors' Lions Awards. Уже 14 травня усі відвідувачі отримали бюлетені для голосування, де фігурували імена художників, які офіційно заявили про вихід із премії. Автори листа називають це обманом публіки та неповагою до учасників, які чітко вимагали прибрати свої імена.

У другому листі від 20 травня митці наполягли на негайному вилученні їхніх імен з усіх матеріалів, пов'язаних із Visitors' Lions Awards, та на анулюванні голосів, якщо їх уже подали. Вони підкреслюють, що не заперечують проти голосування відвідувачів як ідеї, але вважають запровадження цієї нагороди спробою відвернути увагу від відставки журі та порушенням умов, на яких вони погоджувалися брати участь у виставці.

Станом на 3 червня жодної реакції від Фонду Венеційської бієнале художники не отримали. У заяві вони наголошують, що відсутність відповіді свідчить про непрозорість процесу та зневагу як до учасників, так і до аудиторії.