Занепад "Екрану": як один із найстаріших кінотеатрів Києва перетворився на руїну

Кінотеатр "Екран" на Святошино – найстаріший у районі, але вже понад 15 років він стоїть зачиненим і аварійним. Попри пожежі, афери із забудовою та численні обіцянки чиновників, будівлю не відновили. У січні 2025-го її передали на баланс "Київзеленбуду" – підприємства, що традиційно займається скверами й парками, але не культурною спадщиною.

Ще два десятиліття тому перед початком сеансу в кінотеатрі "Екран" гасло світло, а зал вибухав оплесками після прем'єр. "Екран" був місцем, куди мешканці Святошина приходили з дітьми, йшли на перше побачення або просто тікали від буденності.

Сьогодні це закинута будівля з іржавим замком на дверях, вибитими вікнами та графіті на стінах. Усередину не потрапити, але запах гнилі та сміття відчувається вже на підході. Біля входу – порожні пляшки й речі безпритульних.

Відкритий ще до появи першого кінотеатру на Подолі й майже за два десятиліття до "Жовтня", "Екран" був частиною культурної історії Києва. Тепер він стоїть занедбаним і повільно руйнується, а міська влада не має планів його зберегти.

Від першого кінозалу до легенди Святошина

На початку 20 століття Київ швидко розростався, довкола з'являлися дачні селища. Так виник Святошин – район із прямими вулицями-просіками та базарною площею на перетині нинішнього проспекту Берестейського і 3-ї просіки.

29 травня 1911 року підприємець Штейн відкрив тут на ділянці перший "ілюзіон" – однозальний кінозал. Ділянка належала Миколі Крутікову, ймовірно брату дресирувальника коней Петра Крутікова, який свого часу збудував у Києві перший кам'яний цирк. Новий кінотеатр швидко став популярним: сюди ходили не лише місцеві мешканці, а й молодь із навколишніх сіл.

Через відсутність електропостачання кіноустановка працювала від динамо-машини з приводом від газового двигуна. Гучне обладнання заважало мешканцям, тож заклад перенесли до Біличів.

У 1930-х, після націоналізації, кінотеатр відновив роботу під назвою "1 Травня" на 100 місць. За часів нацистської окупації тут крутили пропагандистські фільми, а також використовували приміщення як стайню для коней – звідси прізвисько "стайня", яке досі пам'ятають старожили.

У 1947 році покази відновили, а з 1949-го заклад перейшов під управління міського управління кінофікації. Сюди ходили школярі, вихованці інтернатів та дорослі з усього району.

"Я ходив у "Екран" ще школярем, десь 1956 року. Там було лише шість рядів крісел під кутом – зручно дивитися, але тісно. У 1970-му я привів сюди своє перше кохання – Тетяну. Пам'ятаю навіть, де ми сиділи. Шкода, що його не зберегли – він був пам'яткою Святошина".– Олександр Іванович, місцевий житель

У 1978 році кінотеатр відремонтували: він отримав назву "Екран", нове фойє з кафе та розширену залу, загальна площа кінотеатру стала 450 кв.м.

На початку 2000-х "Екран" продовжував працювати, а відкриття станції метро "Житомирська" буквально за кілька метрів від входу зробило його ще доступнішим. Водночас ця територія стала привабливою для забудовників.

Як "Екран" став заручником будівельної афери

У березні 2002 року мер Києва Олександр Омельченко підписав розпорядження про забудову сусідньої ділянки на проспекті Перемоги, 115-А (нині Берестейський проспект). Проєкт передбачав торговельний центр і дві 25-поверхові будівлі на 268 квартир. Половину квартир мали віддати військовим, решту – продати.

Розпорядження також зобов'язувало підключити комплекс до найближчих внутрішньоквартальних мереж, щоб зменшити витрати на інфраструктуру. Нагляд за проєктом поклали на заступника голови КМДА Михайла Голица.

Замовником і головним інвестором проєкту стало держпідприємство "Житлоінбуд" при Управлінні держохорони. Його директор Євген Долгов, який паралельно очолював цементний завод "Форум ДС", домагався, щоб ділянка кінотеатру увійшла до зони забудови.

У квітні 2002 року він звернувся до начальника Головкиївархітектури Сергія Бабушкіна з проханням включити територію, яку займав "Екран", у межі проєктування житлового комплексу. Свої плани Долгов підкріпив попередньою згодою Головного управління культури КМДА (її підписав Олександр Биструшкін). Цим документом передбачали знесення старої будівлі кінотеатру та зведення нового на 300 місць у складі комплексу (два зали по 150 місць і окремий вхід).

У грудні 2004 року Головне управління містобудування та архітектори змінило план забудови та дозволило розміщувати будівлю комплексу та її елементи за межами червоних ліній проспекту Перемоги (Берестейського) та вулиці Федора Кричевського. Того ж року Київрада передала ділянку площею 1,0106 га в оренду ДП "Житлоінбуд" для будівництва комплексу.

За договором оренди забудовник зобов'язувався у разі знесення "Екрану" передати в комунальну власність новозбудоване приміщення закладу культури площею не менше 583 м².

Будівництво житлово-офісного комплексу розпочалося у 2005 році. Спочатку термін введення в експлуатацію переносили з 2007-го року, але згодом роботи на майданчику повністю зупинилися.

Паралельно директор "Житлоінбуду" Євген Долгов передав майнові права на понад 9,8 тис. кв. м нежитлових приміщень та 88 паркомісць на просп. Перемоги, 115-А у заставу банкам "Форум", "Хрещатик" і "Укргазбанк" нібито для завершення будівництва. Однак, попри отримані кредити, закладене майно та розпродані квартири, роботи на майданчику так і не відновилися через брак коштів.

Зокрема, у банку "Форум" Долгов оформив кредит на майже 73 млн грн під майнові права на квартири, борг зріс до понад 200 млн грн. У 2012 році банк перейшов під контроль компанії Yernamio Consulting Ltd, пов'язаної з бізнесменом Вадимом Новинським. Попри те, що того ж року Новинський, за версією журналу Фокус, посів 2-ге місце у рейтингу 200 найбагатших українців (статки – $4,373 млрд), закрити фінансову діру він не зміг. У 2014 році Нацбанк розпочав процедуру ліквідації "Форуму", а недобуд на проспекті так і лишився пусткою.

Попри заставу, квартири в недобудованому комплексі продовжували продавати через ТОВ "Форум-Інвест", яким керував той самий Євген Долгов. Інвестори роками пікетували генеральну прокуратуру та КМДА, вимагаючи завершити будівництво та розслідувати можливі зловживання.

У 2014-му Долгова звинуватили у привласненні 100 млн грн і оголосили в розшук. Після затримання його невдовзі звільнили: 3 жовтня 2014 року Долгова вивели зі слідчого ізолятора під заставу 1 218 000 грн.

Невдовзі після звільнення з-під варти Долгов спробував стягнути зі співкоординаторок ініціативної групи інвесторів – Наталії Болобан та Олени Федоренко – 100 тисяч гривень моральної шкоди. У своєму позові він вимагав визнати недостовірною інформацію, яку ці активістки виклали в листі до прем'єр-міністра, та зобов'язати їх спростувати її через публікацію рішення суду в газеті "Урядовий кур'єр". Однак на засіданні 28 травня 2015 року представник Долгова подав клопотання про залишення позову без розгляду.

У 2021 році, через багато років простою, міська влада пообіцяла вирішити проблему довгобуду, що перетворився на смітник і притулок для безпритульних. У Святошинському районі провели виїзну нараду за участю заступника мера В'ячеслава Непопа, голови району Сергія Павловського, його заступника Олексія Мошковського, представників департаментів КМДА та районних служб. Посадовці оглянули недобуд, домовилися про вивезення сміття та встановлення навколо нього огорожі.

У результаті житловий комплекс так і не добудували, а старий "Екран" поступово занепав.

Останній сеанс та технічний вирок

І житловий комплекс, і "Екран" стали заручниками афери: будівництво завмерло, нового кінотеатру не з'явилося, а стара будівля почала руйнуватися.

Улітку 2010 року кінотеатр "Екран" провів свій останній сеанс – радянську драму "Білий Бім чорне вухо" показали для двох глядачів.

Того ж року інженери визнали будівлю аварійною: під час риття котловану під сусідній комплекс не вжили належні захисні заходи, а між буронабивними палями залишилися пустоти. Дощова вода вимивала через них ґрунт з-під фундаменту кінотеатру. Експлуатація будівлі "Екрану" стала неможливою без капремонту та укріплення основи й несучих конструкцій.

Попри це, з 2012 по 2021 рік у зачиненому кінотеатрі діяв платний громадський туалет і продавали каву.

Водночас, КМДА активувала процес ліквідації КП "Кінотеатр "Екран"" та передачі майна новому балансоутримувачу:

• 22 травня 2013 року: Київрада ухвалила рішення про реорганізацію всіх комунальних кінотеатрів столиці (першочергово йшлося про злиття збиткових кінотеатрів із більшими комунальними закладами).
• 13 листопада 2013 року: депутати скасували попереднє рішення про знесення "Екрану".
• 22 червня 2017 року: Київрада розпочала ліквідацію КП "Кінотеатр "Екран"" шляхом приєднання до КП "Київкінофільм". Вважалося, що інтеграція у більшу структуру дозволить залучити інвестиції для відбудови кінотеатру.
• 12 січня 2018 року: КМДА створила комісію з реорганізації "Екрану" та встановила кінцевий термін приєднання – 22 червня 2018 року. До комісії увійшли керівництво і бухгалтери КП "Київкінофільм" та юристи Департаменту культури КМДА.

Майно мали передати до кінця 2019-го року і тоді ж розпочати відновлювальні роботи. Реальність виявилася іншою: процес реорганізації затягнувся. Лише 20 квітня 2018 року в ЄДР з'явився запис про перебування КП "Екран" у стані припинення. А вже за місяць, у травні 2018-го, на території кінотеатру спалахнула пожежа – буквально за кілька тижнів до планового офіційного приєднання та початку розробки проєкту відбудови.

Пожежі у період реорганізації

28 травня 2018 року близько 08:45 будівля спалахнула.

Займання виникло у фойє і охопило близько 60 м² площі. Пожежа знищила дах і частину інтер'єру. Рятувальники гасили полум'я понад годину.

Уже в ніч на 29 травня вогонь знову зайнявся: тліло сміття одразу у двох місцях – за будівлею та всередині.

На те, що "випадкові" пожежі нерідко стають підставою для списання старих будівель як аварійних, звернув увагу депутат Київради Олег Чернецький. Через тиждень після займання він надіслав запити до столичної ДСНС і Нацполіції, вимагаючи пояснити причини пожежі. Також депутат поцікавився у директора КП "Київкінофільм" Дениса Хомича, на якому етапі перебуває реорганізація "Екрану" та скільки вона триватиме. Чернецький наголошував: займання сталося саме в перехідний період, коли вирішувалася інвестиційні плани.

У 2020 році він повідомив у Facebook, що за фактом підпалу відкрили кримінальне провадження, але винних так і не встановили. За словами депутата, він неодноразово надсилав запити до правоохоронців і звертався до мера Віталія Кличка з пропозицією відновити кінотеатр. "Екран", втім, залишався у стані реорганізації та інвентаризації майна, а міська влада відтягувала його реконструкцію.

Чернецький пов'язував таку бездіяльність із інтересом забудовників до ділянки поруч зі станцією метро "Житомирська", де вже багато років стоїть довгобуд. Він також проводив паралелі з іншими випадками у столиці, коли історичні будівлі зникали після пожеж чи навмисного доведення до аварійності.

"Ледве не зник кінотеатр "Жовтень", що на Подолі. Він також "випадково" загорівся, але там громада об'єдналась і врятувала його. Ремонт "Жовтня" коштував місту 53 мільйони гривень. Витрати на відновлення "Екрану" можуть бути трохи більшими, адже пошкоджено фундамент. Проте 50-60 мільйонів – цілком підйомна сума для бюджету столиці", – писав депутат.

"Українська правда" звернулася до поліції із запитами про обставини пожежі. У відповіді вони пояснили, що справою про підпал приміщення кінотеатру "Екран" займалося Святошинське управління поліції.

Після розслідування провадження закрили, пославшись на абз. 2 п. 10 ч. 1 ст. 284 Кримінального процесуального кодексу. Правоохоронці окремо наголосили, що ухвалене рішення про закриття провадження не скасовували. В Єдиному держреєстрі судових рішень немає ухвал чи вироків у цій справі – до суду вона так і не дійшла.

Боротьба за кінотеатр: петиції та обіцянки

На початку 2021 року у ЗМІ з'явилися повідомлення про можливе знесення "Екрану" та зведення на його місці житлового комплексу. Це викликало обурення серед мешканців Святошина й переросло у кампанію за збереження кінотеатру.

У лютому 2021-го місцевий житель Ілля Бражко зареєстрував петицію до Київради з вимогою реконструювати будівлю та надати їй статус пам'ятки архітектури місцевого значення.

Зараз Бражко служить у ЗСУ. У коментарі УП він зазначив, що випадково дізнався про історію кінотеатру й був вражений його занедбаністю. Відповідь влади на петицію він назвав формальною – без реальних кроків.

Того ж року в.о. першого заступника голови КМДА Валентин Мондриївський публічно пообіцяв сприяти відновленню "Екрану". Заступник директора Департаменту архітектури Юрій Тацій також висловився за збереження будівлі. Водночас у Департаменті культури заявили, що кінотеатр немає архітектурної цінності, і питання реконструкції відклали, доки не розберуться з орендою землі.

Адже у серпні 2016 року договір оренди з "Житлобуд" поновили.

УП звернулося до Валентина Мондриївського, аби дізнатися, які кроки Київрада здійснила з 2021 по 2025 рік для збереження кінотеатру. Він запевнив, що ділянку не планують віддавати під комерційну забудову. Водночас визнав: через аварійний стан будівлі її відновлення означає фактично нове будівництво. За словами посадовця, ситуацію ускладнюють як повномасштабна війна, так і сусідній довгобуд, що належить "недобросовісному забудовнику". У КМДА, за його словами, шукають комплексне рішення, яке дозволить зберегти культурну функцію цієї локації – можливо, у форматі інвестпроєкту.

У лютому 2023-го Святошинська РДА запропонувала передати "Екран" у сферу свого управління. Департамент культури погодився і підготував проєкт рішення, але депутати його не підтримали.

Тим часом на фасаді будівлі з'явився мурал "Покрова Пресвятої Богородиці". Його створення ініціювала одіозна київська фотохудожниця Євгенія Фуллен.

За її словами, команда волонтерів працювала над стінописом близько двох тижнів, попередньо розчистивши територію разом із комунальниками. Роботи затягувалися через бюрократичну плутанину: у Святошинській РДА та "Київфільмі" перекидали відповідальність за будівлю, яка саме перебувала в процесі передачі від одного балансоутримувача до іншого. Зрештою волонтери звернулися до КМДА, і там доручили райадміністрації допомогти з прибиранням.

Паралельно довкола Фуллен точиться дискусія через інший проєкт – мурал на фасаді історичної будівлі на вулиці Січових Стрільців, 31 у Києві. На ескізі зображено Есмеральду в обіймах Квазімодо на даху Собору Паризької Богоматері. Авторка трактувала цю роботу як жест подяки Франції за військову підтримку.

Частина киян критикувала стінопис, називаючи його проявом несмаку й звертаючи увагу на те, що малюнок планують нанести на будинок із охоронним статусом. На сайті Київради з'явилася петиція з вимогою призупинити офіційну підтримку нових муралів, доки не буде ухвалено прозорий механізм залучення громади та експертів до погодження ескізів.

Передача Київзеленбуду

У січні 2025 року Департамент комунальної власності передав будівлю колишнього кінотеатру "Екран" на баланс комунального об'єднання "Київзеленбуд". В акті вказали: балансова вартість – 6,59 млн грн, а знос оцінили в нуль.

Будівлю прийняв заступник гендиректора "Київзеленбуду" Аршак Магалов. Раніше "Слідство.Інфо" повідомляло, що у 2023 році Магалов придбав автомобіль Audi A4 2016 року за 5 тисяч гривень, тоді як ринкова ціна такої моделі – від 9 до 25 тисяч доларів. На що Магалов відповів, що "не знає, як так сталося".

Ми намагалися отримати коментар від заступника гендиректора об'єднання, однак він не відповів на дзвінки.

У "Київзеленбуді" розповіли, що територію довкола "Екрану" ще у 2005 році внесли до переліку озеленених зон. У 2025-му тут облаштували невеликий сквер площею 0,0881 га і нині відповідають за його прибирання. Водночас у міському плані розвитку на 2025 рік реконструкцію будівлі не передбачено.

У травні "Київзеленбуд" замовив технічне обстеження приміщення. Експерти ТОВ "КДК Інжиніринг" дійшли висновку, що "Екран" перебуває в аварійному стані: частково обвалені покрівля та стіни, на фасаді є тріщини завширшки до 1,5 см, пошкоджені козирок і цоколь, вигоріли інженерні мережі, внутрішні конструкції значно зношені. Фахівці порадили заборонити доступ, огородити територію й визначитися з подальшою долею споруди – від капремонту до демонтажу.

Громадський активіст і співзасновник ГО "Спадщина.Київ" Анатолій Погорілий вважає, що передача споруди на баланс "Київзеленбуду" свідчить про відсутність у міста планів та ресурсів для її відновлення. "Такі зміни викликають занепокоєння, бо фактично можуть стати кроком до втрати самої споруди", – каже він.

За словами Погорілого, раніше історичні будівлі Києва на баланс "Київзеленбуду" не передавали – підприємство традиційно займається землею, а не архітектурною спадщиною. "Є ризик, що місто просто знімає з себе відповідальність за відновлення. Без плану реконструкції чи інвестора будівля може роками залишатися занедбаною – або її знесуть під приводом аварійності", – пояснює він.

Активіст також звертає увагу, що у звітності вартість знесення "Екрану" вказана на рівні нуля гривень. "Навіть для дрібних об'єктів, як-от вбиральні, зазвичай зазначають умовні суми на демонтаж. Тож "0 грн" виглядає як свідоме заниження або ж відсутність реального кошторису", – каже Погорілий.

На думку Погорілого, за таких умов імовірний сценарій простий: без інвестора чи рішення про ревіталізацію будівля поступово руйнуватиметься або її знесуть, а на місці з'явиться чергова "зелена зона" – уже без культурної функції.

Дослідник Києва Кирило Степанець, якого теж здивувала передача будівлі кінотеатру "Київзеленбуд", наголошує: будівля має історичну цінність.

"Це найстаріша споруда стаціонарного кінотеатру в районі. Хоча її неодноразово реконструювали, бічні стіни зберегли ознаки первинної архітектури – важливий приклад старовинної інженерної техніки", – пояснює він.

Степанець вважає, що попри аварійність "Екран" можна відновити, але це потребує значних інвестицій. Держава, на його думку, проєкт не профінансує, тому без приватних коштів кінотеатр може залишитися занедбаним.

Він також нагадав, що у 2016 році група активістів, серед яких був краєзнавець Віталій Селик, намагалася добитися надання будівлі статусу пам'ятки архітектури.

Координаторка ГО "Мапа Реновації" Ксенія Пальцун додає, що статус пам'ятки можна отримати лише після розгляду відповідних документів.

"Ініціювати подання може і громадська організація, і фізична особа. Але розробником документації має виступати наукова установа. Якщо влада відмовляє, документи можна подати повторно з урахуванням зауважень", – каже вона.

За її словами, рішення про внесення об'єкта до Переліку щойно виявлених пам'яток приймає місцева держадміністрація. Для пам'яток національного значення рішення ухвалює Кабмін, а для місцевого значення – Міністерство культури.

Наразі "працюючий" кінотеатр "Екран" можна побачити лише у музеї Miniland.UA, де створили його макет у вигляді до пожежі 2018 року.

Керівник проєкту Павло Гущін розповідає, що дізнався про кінотеатр від своїх колег архітекторів: "Нам якраз бракувало об'єкта такого масштабу, і він ідеально підійшов. Макет створювали вручну майже два місяці, відтворивши навіть потертості".

Директорка музею Діана Яценко додає: "У дитинстві я часто проїжджала повз кінотеатр дорогою до бабусі, і він завжди викликав у мене теплі почуття. Люди, які бачать його макет, теж діляться спогадами. Шкода, що сама будівля занедбана, а її історію знають одиниці. Через це суспільство байдуже ставиться до того, чи відновлять "Екран", чи знесуть".

З одного боку, будівельна афера врятувала "Екран" від знесення. З іншого – роки простою та зміни мерів і депутатів лише поглибили його руйнацію. Один із найстаріших кінотеатрів Києва досі залишається в аварійному стані без плану реставрації. Якщо рішення знову відкладуть, "Екран" зникне так само тихо, як і десятки інших київських будівель.

Цей матеріал створено в межах програми "Школа журналістських розслідувань" від освітньої ініціативи Kyiv Media School.