Як подорожувати, щоб не хворіти?

Проект "Зменшуй шкоду з Олександром Колядою" присвячений шкідливим звичкам та головному питанню – чи можливо знизити негативні наслідки для організму і дозволити собі маленькі слабкості?

Відповіді дає Олександр Коляда – науковий співробітник лабораторії епігенетики Інституту геронтології Національної академії медичних наук України.

Немає більш корисного для душі заняття, ніж подорожі. Вони розширюють світогляд, дозволяють познайомитися з різними культурами, подивитися на світ і власне життя по-іншому. Подорожі не обмежуються користю для душі, вони корисні й для тіла.

Подорожі – яскравий приклад того, що вчені називають розвивальним середовищем. Наприклад, для мишей розвивальне середовище – це клітка з бігових колесом і кубиками. Для людини - цікаве і різноманітне життя.

Для ссавців таке середовище є потужним фактором розвитку мозку. У дитинстві це допомагає мозку стати складнішим, а його власникові – розумнішим. У зрілому віці таке середовище допомагає зменшити ризик розвитку хвороби Альцгеймера – симптому передчасного старіння мозку.

Таке середовище створюється завдяки різноманітності картинок навколо нас. Те, як багато в житті ми бачимо різноманітних пейзажів, скільки різних мов чуємо і зі скількома людьми знайомимося, впливає безпосередньо на розвиненість нашого мозку і на його довговічність.

Усім подобаються подорожі і пригоди, але часом вони пов'язані з ризиками. Природно, що є ризики загубитися або щось втратити в дорозі. Це небезпечно і неприємно, про це багато написано. Проте як спланувати відпустку, щоб знизити ризики для здоров'я від тривалого перельоту, інфекцій та зміни клімату?

Ми проаналізуємо кілька способів зниження шкоди подорожей, які будуть актуальними як для відпочивальників, так і для тих, хто часто подорожує по роботі.

Велика частина ризиків, пов'язаних з подорожами, припадає на сам переліт. Перший шкідливий чинник – передпольотний стрес.

Якщо перевіряти свої квитки, візи, паспорт, наявність одягу та валізу не в день відльоту, а за тиждень до нього, приводів для стресу у нас стало б значно менше. Стрес не тільки може зіпсувати відпустку, а й однозначно шкодить здоров'ю. Готуйтеся до подорожей заздалегідь.

Багато хто відчуває себе не дуже добре після перельотів. У більшості випадків це пов'язано зі зневодненням.

Під час подорожі ми банально забуваємо пити воду. Знизити ризик зневоднення дуже просто – пийте по 0,5 літра води кожні 3 години перельоту. Не замінюйте воду алкоголем, він тільки погіршує стан зі зневодненням.

Через сухе повітря в літаку і велике скупчення людей, які походять з різних країн, підвищується ризик респіраторних інфекцій. Намагайтеся не контактувати з великою кількістю людей на борту.

Ще одна небезпека для авіапасажирів тривалих рейсів: ризик розвитку тромбозу глибоких вен.

Через довге сидіння в судинах ніг утворюються згустки крові. Вони потенційно небезпечні тим, що з ніг можуть переміститися до життєво важливих органів і там закупорити судину. Це призведе до серйозних наслідків. Кращий спосіб профілактики в цьому випадку – розім'яти ноги. За першої можливості – встаньте і походіть.

Друга група ризиків пов'язана зі зміною кліматичної зони і часового поясу. Справа в тому, що коли ми довго живемо в одному місці, наш біологічний годинник адаптується до певного ритму. І якщо різко наше тіло взяти і перемістити з дня у ніч, то воно буде відчувати себе не зовсім у своїй тарілці. Це відомий багатьом джетлаг – некомфортний стан, який триває іноді кілька днів. Якщо ми часто стикаємося зі зміною часових поясів, то несинхронність внутрішніх і зовнішніх ритмів призводить до проблем зі здоров'ям.

Намагайтеся не подорожувати в країни з різницею в часі більше трьох годин частіше, ніж раз на три місяці. До перельоту починайте готуватися до зміни умов: лягайте спати на годину раніше або пізніше кожного дня до поїздки.

Це допоможе швидше адаптуватися.

Намагайтеся уникати яскравого і денного світла відразу після зміни часових поясів. Синє світло є головним зовнішнім регулятором наших циркадних ритмів. Яскраве світло перед сном шкодить засинанню і заважає адаптації.

І нарешті третя група чинників потенційної шкоди подорожей – це, звичайно ж, інфекції. Стрес і дисинхроноз дуже шкідливі, але старять нас повільно.

Інфекції – зовсім інша справа, вони можуть змусити нас не дожити до старості. Нам здається, що ми живемо в безпечному світі, де головна шкода для здоров'я – фаст-фуд і теракти. Насправді у багатьох куточках світу інфекції все ще впливають на тривалість життя.

Пам'ятайте, що від багатьох інфекцій можна вакцинуватися. Наприклад, перед поїздкою до країн Центральної та Південної Африки не пройдіть повз доступну вакцину від жовтої лихоманки. Від малярії немає вакцини, але використовується інший спосіб профілактики. Збудником малярії є одноклітинний малярійний плазмодій, який поширюють комарі.

Від малярії щороку помирає 500 тис. людей. Запитайте у лікаря, який спосіб профілактики від малярії доступний у вашому регіоні перебування. Зазвичай, мова йде про прийом профілактичних таблеток за тиждень до польоту в африканські країни на південь від Сахари. Не зашкодить також аналіз на інфекції та паразити після повернення з далеких країн.

Простий лабораторний аналіз допоможе зберегти здоров'я, а іноді й життя. У країнах Південно-Східної Азії зараз часто зустрічаються такі інфекції, як холера, гепатити А, В і Е, дизентерія, черевний тиф, гельмінтози, малярія, лихоманка Денге, японський енцефаліт. Для Південної Америки характерні амебіаз, кишкові гельмінтози, гепатит А, холера, малярія, лейшманіоз, висипний тиф (в Перу і Колумбії).

Пам'ятайте про інфекції, які передаються статевим шляхом. Нас всіх приваблює екзотика, в тому числі й у сексі. Але зайвий раз подумайте, чи буде знайомий ваш лікар з особливостями лікування тропічних венеричних захворювань. Користуйтеся контрацептивами.

Фото та текст надані Олександром Колядою