Чому "згоріти" на сонці – це завжди шкідливо? Спростовуємо 6 міфів про засмагу

Липень видався дуже спекотним, а це лише середина літа.

Багато хто з нас вже встиг вдосталь позасмагати.

Проте, чи впевнені ви, що дійсно знаєте все про засмагу?

Чи не вірите в міфи, які можуть нашкодити вашому здоров'ю?

Перевіримо!

Міф 1. Легка засмага точно не зашкодить

Правда: Не існує безпечної дози засмаги. Будь-яка засмага – це реакція нашої шкіри на пошкодження, пояснює дерматолог та трихолог Кузьма Хобзей.

"Ультрафіолет, коли він проникає глибоко в шкіру, пошкоджує ДНК, може викликати мутації.

Якщо мутації виникають часто це може бути причиною серйозних захворювань", – пояснює дерматолог.

Не існує безпечної дози засмаги. Фото ridofranz/Depositphotos

Чому ми взагалі засмагаємо?

Наш організм виробляє пігмент меланін, головна функція якого – захищати глибокі шари шкіри від пошкодження.

Коли шкіра пошкоджується сонячними променями, то організм вимушений виробляти ще більше пігменту для захисту. Як результат – шкіра змінює колір. Стає коричневатою.

"Засмага – це ознака того, що ви отримали забагато ультрафіолету", – підтверджує дерматолог.

Що ж виходить, я загорів трохи й це вже погано?

В принципі, цілком можливо.

"Доза ультрафіолету, яка не викликає проблем, і яку може скоригувати імунна система, у кожного своя.

Але визначити її на практиці – майже нереально.

Тому чим менше – тим краще", – пояснює лікар.

Надлишок сонця також пришвидшує старіння нашої шкіри та навіть може викликати рак.

Окрім цього, сонце руйнує природній колаген шкіри, який забезпечує її пружність.

Це і є однією з причин передчасних зморшок.

"Надлишок сонця – це не лише рак чи фотостаріння.

Доведеною причиною багатьох аутоімунних захворювань є надлишкове перебування на сонці.

Наприклад, червоного вовчаку", – каже Хобзей.

Міф 2. Не можна "згоріти" за похмурої погоди

Правда: На жаль, можете.

Як стверджує Американська академія дерматології, 80% сонячних променів проходить крізь хмари.

Отож навіть у похмурий літній день варто користуватися сонцезахисним кремом.

Ба більше! Навіть взимку не завадить захищати свою шкіру від сонця. Лижники та сноубордисти мають вищі ризики отримати рак шкіри.

Вода, сніг та пісок відзеркалюють сонячні промені та підвищують ваші ризики сонячного опіку.

"Є така поняття як УФ-індекс. Індекс інтенсивності ультрафіолетового світла.

Тут треба дивитись так: якщо він більше ніж 5, то вам потрібен сильний захист.

Цей індекс можна побачити у будь-якій програмі, яка показує погоду, це можна перевірити на смартфоні, сайті прогнозу погоди тощо.

Чіткої кореляції з температурою немає. Якщо на градуснику 32, але це вечір – то звісно сильний захист нам не потрібен.

Але можна згоріти навіть за 18-20 градусів", – уточнює Хобзей.

Міф 3. Якщо "згорів", то треба намаститись сметаною або пантенолом

Правда: Ні й ні.

Почнімо з Пантенолу.

Це дійсно дуже популярний засіб проти опіків на теренах України. Але він не має доведеної ефективності проти опіків, уточнює Всеукраїнська спілка парамедиків.

Ось що пише спілка про склад препарату:

Основна речовина – Декспантенол – провітамін B₅, похідна форма і спиртовий аналог пантотенової кислоти. У процесі метаболізму в організмі декспантенол окислюється до пантотенової кислоти, що має регенеруючу та захисну дію.

Навіть в інструкції пантенолу написано, що це засіб для загоєння ран. Фото Marcomarcello/Depositphotos

Допоміжні речовини:

• Спирт цетостеариловий (тип А) эмульгирований – сприяє однорідності розчину.
• Макроголгліцерол кокоат – поверхнево-активна речовина, регулює піноутворення.
• Метилпарабен (Е218) – консервант.
• Пропиленгликоль – розчинник, має бактерицидні властивості.
• Калия дигидрофосфат -регулює кислотність середовища.
• Натрій фосфат додекагідрат – допоміжна речовина.
• Вода очищена.
• Тетрафторетан – забезпечує холод.

"Спирт цетостеариловий – використовують у виробництві кремів і мазей та в косметиці як загусник (збільшення в’язкості емульсій підвищує їх стабільність). Він має дуже негативну дію на опікову рану.

Такий спирт не є токсичним, але відомі несприятливі реакції (контактна кропив’янка та реакції гіперчутливості).

Якби в "Пантенолі" були присутні лише дві речовини – вода та тетрафторетан, то він би дійсно називався спрей протиопіковий", – йдеться у повідомлені.

А як щодо сметани?

Перш за все сметана містить жир.

А жир – це те, що лише ускладнює загоєння опіків, пояснює президент Всеукраїнської спілки парамедиків Ярослав Вус.

"Коли ми обпікаємось, шкіра виділяє рідину. Це допомагає зволожити та охолодити рану.

Якщо ми намазали рану жиром, це перекриває пори й волога не виходить назовні й це може спричинити набряк.

До того ж жир створює ніби ковдру. Тепло не віддається назовні й це лише поглиблює опік. Він стає більшим та ширшим.

І найгірше – ми закриваємо доступ повітря і деякі бактерії, як, наприклад, такі, що спричинюють правець, починають розмножуватись", – пояснює Ярослав.

Міф 4. Якщо не засмагати, то не отримаєш достатньо вітаміну Д

Правда: Сонце дійсно допомагає нашому організму природним чином виробляти вітамін Д.

Проте, щоб його отримати, зовсім не потрібно довго перебувати на сонці й тим паче доводити себе до сонячного опіку.

Одне дослідження показує, що 13 хвилин на сонці достатньо для дорослих людей зі світлою шкірою, щоб підтримувати здоровий рівень вітаміну D в організмі.

Інше дослідження виявило, що 30 хвилин перебування на сонці в середині літа в Норвегії прирівнюється до 10 000 – 20 000 міжнародних одиниць (МО) синтетичного вітаміну Д.

Для порівняння, рекомендована щоденна доза синтетичного вітаміну Д – 600 МО.

Як зазначає Британська академія дерматології, час на сонці, необхідний для отримання вітаміну Д може різнитись в залежності від місцевості, фізіологічних особливостей людини тощо.

Але це точно не той час, за який шкіра встигне пошкодитись та потемнішати. Або як ми частіше кажемо – засмагнути.

Міф 5. Взимку корисно ненадовго сходити в солярій. Знову ж таки, щоб отримати вітамін Д

Правда: Ні, солярій взагалі не допоможе виробити достатньо вітаміну Д та значно підвищить ваші ризики раку шкіри.

Чому?

Є два типи сонячних променів – ультрафіолетові промені спектра А та ультрафіолетові промені спектра В.

Солярії краще уникати. Фото: .shock/Depositphotos

Обидва типи цих променів руйнують клітини шкіри та можуть спровокувати онкологічні захворювання.

При цьому в солярії ви отримуєте лише промені спектра А, які пошкоджують вашу шкіру, але не провокують вироблення вітаміну Д, пише Фундація раку шкіри.

Міф 6. Сонце може пошкодити лише шкіру

Правда: Ні, ваше волосся теж страждає, якщо ви не захищаєте його капелюхом.

"Ультрафіолет пригнічує поділ клітин і волосся починає гірше рости", – каже лікар.

Він радить або захищатись капелюхом, або використовувати спеціальний сонцезахисний спрей для волосся.

Що робити, якщо обпікся на сонці

Американська академія дерматології надає такі поради:

Часто приймайте прохолодну ванну або душ. Після обережно промокніть шкіру рушником, але залиште її трохи вологою.

Потім обережно нанесіть зволожуючий крем, який допоможе затримувати вологу.

Обирайте зволожуючи крем з вмістом алое або сої. Такий крем краще заспокоїть шкіру.

Якщо деякі ділянки шкіри особливо сильно постраждали, ви можете купити крем з гідрокортизолом.

Не використовуйте сметану, якщо обпеклися на сонці! Фото: freepik

Уникайте кремів, які містять інгредієнти із закінченням – ...каїн (caine). Наприклад, бензокаїн (benzocaine). Вони лише подразнять шкіру та можуть викликати алергічну реакцію.

Щоб знизити біль, прийміть знеболювальне, наприклад, ібупрофен чи парацетамол.

Пийте більше води. Не лише шкіра зазнала зневоднення через опік. Весь організм потребує додаткової рідини.

Якщо виникли пухирці: це означає, що ви отримали опік другого ступеню тяжкості.

Дозвольте їм загоїтись, не проколюйте в жодному разі! Пухирці формуються, щоб захистити пошкоджені ділянки шкіри від інфекції.

Як правильно захищатись від сонця

Один з найнадійніших захистів – уникати активного сонця. Також важливим захистом буде одяг.

Якщо ви бачите, що одяг не пропускає сонячного світла – то це найкращий вибір.

Не виходьте з дому без сонцезахисного крему.

Як обрати сонцезахисний крем?

Важливо обирати сонцезахисний крем, який захищає від обох типів променів.

На кремі ви побачите позначку SPF, яка позначає фактор захисту від сонця.

Він оцінюється за шкалою від двох до 50+.

Чим вище число SPF, тим сильніше буде захист.

Крім того, на сонцезахисних кремах є позначки у вигляді зірочок – ними вимірюється захист від UVA-променів.

Цей рейтинг варіюється від нуля до п'яти – чим більше зірок, тим краще захист.

Також важливо наносити правильну дозу сонцезахисного крему.

Дорослій людині буде достатньою приблизно 25 грамів крему.

Чим вище число SPF, тим сильніше буде захист. Фото freepik

Не забувайте змащувати шию, вуха, ніс та лоб.

Крем краще наносити за 15 хвилин до виходу на вулицю.

При цьому оновлювати крем важливо кожні дві години, а також після купання чи якщо ви сильно спітніли.

Навіть при високому значенні SPF не можна смажитись на сонці весь день.

Губи теж вразливі до сонця і потребують захисту. Для них використовуйте бальзам чи помаду з позначкою SPF 30 або вище.

"Але окрім сонця важливо звертати увагу на те, в який час ми виходимо на сонце, наскільки воно активне.

Не варто сподіватись лише на один засіб.

Носіть капелюха, легкий одяг, але з довгим рукавом, не ризикуйте", – радить Кузьма Хобзей.

Вас також може зацікавити:

Як вибрати сонцезахисний крем і безпечно ним користуватися. Поради експертів

Чи варто ризикувати заради засмаги: 8 фактів про солярій

Любов до засмаги здатна забрати 20 років молодості, кажуть лікарі