ПОДКАСТ. Диво у пробірці: штучне запліднення, безпліддя чоловіків, та з чого починається день ембріолога
Як відбувається штучне запліднення?
Скільки платять донору сперми?
Чи ризикує чимось жінка, коли зачинає дитину за допомогою репродуктивних технологій?
Як штучне запліднення може попередити деякі генетичні аномалії і з чого починається день ембріолога?
Про ці та багато інших питань у новому випуску подкасту "Температура нормальна" відповідає ембріологиня Ольга Малюта.
Нагадуємо, що подкаст – це аудіо-формат. Щоб прослухати його, натисніть на плеєр під цим реченням.
Подкаст "Температура – нормальна" виходить кожної п’ятниці. Підписуйтесь на наш подкаст у додатках Apple Podcasts, Google Podcasts, Spotify, Overcast, RSS.
Штучне запліднення: коли воно з'явилося, як проводиться та його ризики для жінки
Ми звикли думати, що штучне або екстракорпоральне запліднення (ЕКО) – це відносно нова сфера медицини.
Проте запліднити жінку не за допомогою сексу намагались набагато раніше, і перша успішна зафіксована спроба була у 1700 роках.
Ми звикли думати, що штучне або екстракорпоральне запліднення (ЕКО) – це відносно нова сфера медицини. Фото: ktsdesighn/Depositphotos |
Вона була здійснена шотландським хірургом Джоном Хантером, який вприснув жінці сперму її чоловіка і ця маніпуляція завершилась успішної вагітністю.
Інший такий експеримент, м'яко кажучи, не етичний, був проведений у 1884 році, лікарем Вільямом Панкоастом.
Неетичність полягала в тому, що він вприснув жінці сперму, не її чоловіка, коли вона була під наркозом. Законний чоловік був безплідним.
Через 9 місяців жінка народила дитину, але на той момент не знала, що була запліднена донорською спермою. Її чоловік теж дізнався про це вже потім.
Відправною точкою "запліднення у пробірці" вважають 25 липня 1978 року, каже Ольга Малюта. Тоді в результаті першого успішного штучного запліднення народилась дівчинка – Луїза Браун.
"Це успішне народження дитини, яке сталося завдяки заплідненню відділеної від організму матері яйцеклітини спермою чоловіка.
Але з інсемінацією – введенням сперми в тіло жінки гралися дуже давно. Ще у 1930-х роках почали успішно її застосовувати.
Технологічно все звичайно почалося зі штучного запліднення у тварин. Все пробували на кроликах, на собаках і лише потім – на людині", – розповідає експертка.
Насправді репродуктивні технології майбутнього наразі також випробовуються на тваринах. Наприклад, у штучній матці намагались "виносити" до життєздатного терміну ягня.
"Наразі є серйозна проблема з передчасними пологами. Якщо дитина народжується раніше 26 тижня вагітності, то є високий ризик інвалідизації. Народження до 22 тижня – це дуже високий ризик смерті.
Тому на тваринах і випробовують такі технології.
Зараз у Нідерландах команда науковців отримала великий грант і працює над штучною маткою для людини, яка дозволить виносити плід від 22 тижня до 26.
Щоб у дитини встигли сформуватися легені та інші органи", – пояснює Малюта.
Технології штучного запліднення активно розвивають і зростає відсоток пар, які з першої спроби успішно вагітніють.
"Якщо казати про перші спроби штучного запліднення, то раніше працювали лише з однією яйцеклітиною.
Потім навчились стимулювати жінок. Досягати так званої суперовуляції. Якщо жінка молода, наприклад, 35 років, то можна забрати до 15-20 яйцеклітин.
Гіперстимуляція викликає величезні зміни в організмі жінки. Але вже навчилися робити цю стимуляцію безпечною.
І серед перших спроб стимуляції були навіть летальні випадки", – розповідає Ольга Малюта.
Причина в тому, що фолікули, з яких забирали яйцеклітини, продукують багато таких гормонів як естрадіол та прогестерон.
Під дією цих гормонів в усіх порожнинах тіла накопичується рідина і підвищується ризик тромбозів: "Були розроблені спеціальні протоколи, які не дозволяють під час стимуляції допустити гіперстимуляції".
Проте ці протоколи спричинили іншу проблему. Можна зібрати багато яйцеклітин, з жінкою все добре, проте матка стає не рецептивною, тобто такою, в яку ембріону важко імплантуватись.
Це також трапляється через дію гормонів: вони заважають нормальному росту ендометрію (внутрішня слизова оболонка тіла матки – УП).
"Вищезгадані технології йшли паралельно з розробкою ефективних методів заморозки ембріонів.
Ми стимулюємо жінку, отримуємо яйцеклітини, отримуємо ембріони й відразу заморожуємо їх", – пояснює ембріологиня.
Ембріони розморожується та підсаджують в матку вже в наступному менструальному циклі.
Штучне запліднення та безпліддя чоловіків
Ольга Малюта розповідає, що до 1991 року чоловіче безпліддя майже не лікували.
"Запліднення відбувалось так: є яйцеклітина і її "змішували" зі здоровою спермою. Якщо ж концентрація сперматозоїдів або їхня рухливість під сумнівом – то запліднення не відбувалось", – уточнює схему експертка.
Проривом в цій сфері була технологія ІКСІ, яка дозволила працювати навіть з поодинокими сперматозоїдами.
Також наразі є можливість скористатися донорською спермою.
До 1991 року чоловіче безпліддя майже не лікували. Фото: photographee.ue/Depositphotos |
Ольга Малюта розповідає, що одними з найбільш активних донорів сперми у світі є датчани.
"В Данії є державна програма, яка покриває витрати на проведення ЕКО.
І 10% населення Данії народились за допомогою репродуктивних технологій", – пояснює ембріологиня.
А от українські чоловіки здають сперму неохоче.
Частково через досить строгі й не завжди логічні правила.
Наприклад, в Україні сперму може здати лише чоловік до 35 років. Також він має підтвердити, що має принаймні одну здорову генетично рідну дитину.
Донори сперми підлягають анонімності, але от датчани часто надсилають разом зі зразками дитячі фото, зразки почерку, голосові записи та навіть вірші.
В Україні за порцію сперми чоловік може отримати до 600 гривень. Здавати сперму він може протягом року 1-2 рази на тиждень.
Як починається день ембріолога
В клініці, де проводять запліднення – чіткий режим та розподілення обов'язків.
"Зранку ми перевіряємо запліднення попереднього дня.
Хтось приступає до розморозки ембріонів, які будуть переноситись матері в цей день.
Хтось перевіряє запліднення або робить біопсію для генетичного діагностування.
Таймінг дуже чіткий: зранку пункція. Запліднення треба зробити за 4-5 годин після цієї пункції.
Коли операційна звільняється після пункції – це час для трансферу ембріонів в матку.
Ввечері – заморозка ембріонів, які вже доросли".
В клініці, де проводять запліднення – чіткий режим та розподілення обов'язків. Фото: bezikus/Depositphotos |
Дуже емоційна процедура – це біопсія ембріонів.
"Уявіть собі таку кульку і треба відщипнути 5-6 клітин. Це робиться на мікроманіпуляторах.
Вони нічого не відчувають ці ембріони, але у них відбувається процес колапсування, коли кулька ніби стискається, коли до неї торкаються.
І на перших порах це було так: "О, Боже, я шкоджу дитині". Дуже важливо все тримати під контролем, щоб не пошкодити ембріон.
Також відповідальний момент заморозки ембріонів. Це проводиться за через кріопротекторні середовища і в останньому середовищі цей ембріон не має перебувати довше, ніж півтори хвилини, але й не менше 40 секунд", – розповідає Малюта.
Штучне запліднення та генетичні захворювання
Ольга Малюта розповідає, що є декілька способів перевірити генетичну нормальність ембріона.
Один з таких способів – метод FISH, коли перевіряється 5 або 9 синдромальних хромосом, які найчастіше "ламаються" в статевих клітинах людини.
"Є аналіз на всі 24 хромосоми. Чому я кажу 24 – бо Х та Y ми виділяємо в окрему групу.
Але вкрай важко перевірити якість моногенні захворювання, тобто захворювання обумовлені мутаціями або відсутністю окремого гена.
Це можна зробити, якщо ембріолог знає, що шукати. Наприклад, якщо батьки носії мутації, яка викликає муковісцидоз чи фенілкетонурію", – пояснює Малюта.
Вона пояснює, що найчастіше пари потребують репродуктивних технологій через такі причини:
- непрохідність фалопієвих труб (саме цю проблему мала мама Луїзи Браун – першої дитини, яка народилась завдяки штучному заплідненню);
- відсутність або патологія матки;
- зниження концентрації сперми або навіть її відсутність;
- генетичні захворювання в родині.
Але буває і так зване безпліддя неясного генезу. Коли у пари ніби все нормально, але вагітність чомусь не настає після двох років статевого життя.
В таких випадках радять пройти ЕКО, щоб швидше досягти бажаної вагітності.
"ЕКО окрім всього показано жінкам зі звичним невиношуванням, коли часто трапляються викидні.
Тоді варто перевірити ембріони на генетичні аномалії. Адже в таких випадках матка може імплантувати будь-який ембріон, немає природного відсіювання.
Тому такий відбір ми проводимо в лабораторії", – розповідає Малюта.
За її словами, Україна на топових позиціях в тому, що стосується репродуктивної медицини:
"В нас високопрофесійні лікарі та ембріологи, чудові лабораторії.
Якщо ембріолог щось попросить для лабораторії – то йому це куплять".
Проте засмучує відсутність співпраці з наукою в Україні.
"Українська наука відстає від європейської, це необхідно визнати.
В Європі репродуктивні клініки співпрацюють з науковими та дослідницькими центрами.
Це дуже важливо. І це те, чого не вистачає в Україні", – пояснює вона.
Наталія Бушковська, УП.Життя
Вас також може зацікавити:
Ми хочемо тримати з вами зв'язок. Будемо раді бачитися і спілкуватися з вами на наших сторінках у Facebook та у Twitter.
А якщо хочете бути в курсі лише новин та важливої інформації про здоров'я, підписуйтесь на нашу Facebook-групу про здоров'я та здоровий спосіб життя.