Як символ 2020 року розвиває науку. Українські вчені розповіли, у яких дослідженнях їм допомогли гризуни
Миші допомагають рухати науку вперед.
Наприклад, гризуни беруть участь у 70% експериментальних досліджень у сфері біології та медицини.
Про це розповідають в Інституті молекулярної біології і генетики.
Під кінець 2020 року, який за китайським календарем був роком щура, науковці вирішили розповісти про мишей та дослідження ІМБГ, які були б неможливими без гризунів.
| Миші допомагають вченим досліджувати методи виявлення ракових пухлин. Фото Вікторія Пєшкова, ІМБГ |
У яких дослідженнях використовують гризунів
Дослідження серця
В ІМБГ зазначають, що без мишей неможливо вивчати розвиток людського серця, починаючи з внутрішньоутробного розвитку.
"Людство ще не все знає про те, як фізичні та гормональні "передози" впливають на міокард та низку генів, що працюють у серці і забезпечують його адаптацію до цих навантажень.
Такі дослідження веде у відділі генетики людини ІМБГ група вчених на чолі з доктором біологічних наук Оксаною Півень.
Саме за допомоги лабораторних мишей ми встановили, що серце зовсім не може розвиватися без гена, який кодує білок N-кадгерин: ембріони такі нежиттєздатні, що гинуть на 11-у добу розвитку", – розповідають у ІМБГ.
До того ж вченим за допомогою мишей вдалося визначити, що інший ген – Ctnnb1 є важливішим у постнатальному розвитку серця.
Оскільки його нокаут (природне чи штучне "відімкнення") призводить до загибелі новонародженого мишеняти.
"Ми з’ясували що бета-катенін є одним із важливих регуляторів метаболізму серця і також координує функцію мітохондрій – наших "генераторів" енергії.
Вперше вчені ІМБГ показали регуляторну функцію іншого гена – Ctnna1.
Ми з’ясували, що його продукт – білок альфа-катенін – бере участь у регулюванні кількох важливих сигнальних каскадів, а внаслідок його нокауту в мишей відбувається порушення метаболізму ліпідів, гемодинамічної функції серця, розвивається серцева недостатність, відтак вони не доживають і половини "мишачого" віку", – пояснюють вчені.
У ІМБГ зазначають, що ці дані є путівником у пошуку генів, порушення яких можуть призводити до подібних патологій у людей.
| Фото Вікторія Пєшкова, ІМБГ |
Дослідження онкозахворювань
Миші також допомагають вченим з ІМБГ досліджувати молекулярні методи виявлення ракових пухлин без оперативного втручання, лише за аналізом крові.
Науковці оцінюють експресію низки генів, що є важливими у процесі росту пухлини, у крові мишей – в нормальному стані та при наявності експериментальних меланом у тварин.
"Завдання – знайти саме ті потенційні гени, що змінюють свої показники під час росту ракової пухлини й, відповідно, можуть "просигналізувати" про її наявність в організмі, і що раніше – тим краще.
Меланома взята як приклад у цьому дослідженні. Отримані дані можна буде застосовувати для виявлення злоякісних утворень будь-якого характеру", – розповідають у Інституті.
За їхніми словами, ці дані можуть використовуватися як маркери для виявлення злоякісних утворень неінвазивними методами, для прогнозування прогресії розвитку пухлини та підбору ефективної хімієтерапії.
Як доглядають за мишами, які беруть участь в дослідженнях?
У ІМБГ є спеціальний віварій, де мешкають гризуни, які допомагають у дослідженнях.
Вони мешкають у температурі 22-24°C.
При цьому автоматичні таймери контролюють комфортний режим для гризунів: у віварії 16 годин триває світловий день і 8 годин – ніч.
| Законодавством передбачена організація "дозвілля" для лабораторних тварин. Фото Вікторія Пєшкова, ІМБГ |
"Наш віварій складається з двох секцій: в одному лінійні миші, тобто "звичайні", підібрані шляхом класичної селекції.
У другому – генетично модифіковані, ті, в яких прицільно, залежно від наукових задач, змінено гени.
Перші екземпляри деяких таких мишей ми отримали від колег із Університету Пенсильванії (США), з якими виконували спільні наукові дослідження. Потім ми розмножили цих мишок", – розповідають в ІМБГ.
Крім того, зазначається, що робота з ними жорстко регламентована низкою міжнародних документів, насамперед Європейською конвенцією про захист лабораторних тварин, а також відповідним вітчизняним законодавством.
За словами завідувачки трансгенної секції віварію ІМБГ Лариси Мацевич всі норми та правила з використання мишей у дослідах можна звести до "закону трьох R" (Replacement, Reducing, Refinement):
🟠 Якщо для отримання потрібних даних можна не використовувати тварин, їх заміняють іншими експериментальними моделями.
🟠 В експерименті має бути залучена оптимальна кількість тварин для того, щоб отримати надійні правдиві дані. Тобто ми не використовуємо більше тварин, ніж треба, але водночас діємо так, щоб отримати надійні дані й дослід не довелося б переробляти.
🟠 Максимально гуманне ставлення до тварин: відповідний температурний режим, вентиляція, освітлення, постійно наявна їжа, вода, підстилка, захист від інфекцій тощо. І головне - гуманна постановка самого експерименту.
Крім того, законодавством також передбачена організація "дозвілля" для лабораторних тварин.
Наприклад, вони повинні мати іграшки. У віварії ІМБГ це м’який папір та вата, яким миші граються – лазять по ньому, гризуть, виплітають хатинки.
Вас також може зацікавити:
Після цих фото ви закохаєтесь у мишок! Їхнє життя задокументував фотограф
Хотіли кремувати мишу і спалили магазин. Як розважаються продавці в Британії
Мишенята з двома мамами: у двох одностатевих мишей з’явилося спільне потомство
Ми хочемо тримати з вами зв'язок. Будемо раді бачитися і спілкуватися з вами на наших сторінках у Facebook та у Twitter.
А якщо хочете бути в курсі лише новин та важливої інформації про здоров'я, підписуйтесь на нашу Facebook-групу про здоров'я та здоровий спосіб життя.