Боїтеся темряви? Що треба знати про ніктофобію у дітей та дорослих
Діти часто бояться заходити у темні кімнати або засинати без світла. Та що робити, якщо ці страхи "виростають" разом із ними?
Звичайний страх перетворюється на фобію, якщо він дуже сильний, ірраціональний, заважає жити або впливає на здоров’я, пишуть у Healthline.
Тоді виникає ніктофобія – сильний страх ночі або темряви, який може спричинити безсоння, тривожність і депресію.
Чому ми боїмося темряви?
| Фото: Depositphotos /Автор Khakimullin |
Страх темряви зазвичай починається у віці 3-4 років, але згодом більшість дітей переростають його, розповідає сімейна лікарка Мікела Соренсен у коментарі ABC.
Вважається, що його причиною є зменшення візуального навантаження у темряві, що призводить до надмірної активності інших органів чуття, таких як слух і дотик, пояснює вона.
На думку Соренсен, це може підсилювати уяву і призводити до тривожності.
"На початкових етапах розвитку фантазії діти часто можуть відчувати труднощі з тим, щоб розрізнити реальне від уявного. Саме це лежить в основі багатьох страхів", – зазначає лікарка.
Загалом люди бояться темряви й ночі через те, що вони не бачать, що їх оточує і не можуть контролювати ситуацію.
"Невпевненість є сприятливим середовищем для тривоги, а темрява сповнена невизначеності", – розповідає Крістал Льюїс, клінічна психологиня Національного інституту психічного здоров'я в Меріленді, у коментарі The New York Times.
Цей страх також може мати еволюційний характер, оскільки багато хижаків полюють вночі.
Він може бути пов’язаний не з самою темрявою, а з невідомими небезпеками, прихованими у ній, пишуть Very Well Mind.
Як страх переростає у фобію?
Страх темряви і сну наодинці – найпоширеніші з дитячих тривог, які досягають піку з 7 до 12 років.
Коли дослідники в Нідерландах опитали 176 дітей та їхніх батьків, майже три чверті дітей розповіли, що страждали від нічних страхів, а батьки недооцінювали їхні переживання.
Зокрема, дослідження показало, що молодші діти здебільшого бояться монстрів і привидів, а діти старшого віку та підлітки – зловмисників.
Певною мірою ці переживання є нормальним явищем, але коли страх унеможливлює сон, викликає сильну тривогу або триває у дорослому віці, його можна вважати ніктофобією.
Загалом сприяти розвитку фобій можуть:
- Тривожні батьки
Деякі діти переймають ірраціональні страхи від батьків.
Якщо вони виражають їх перед дитиною, це може призвести до розвитку фобій у неї, пояснює Мікела Соренсон.
- Гіперопіка
У дітей може розвинутися загальна тривожність, якщо вони занадто залежні від батьків або опікунів, або якщо вони почуваються безпорадними.
- Стресові події
Травми на кшталт ДТП або поранення також можуть збільшити ймовірність розвитку фобії у людини.
- Генетика
Деякі дорослі та діти просто більш схильні до страхів, імовірно, через спадковість.
Симптоми ніктофобії
Усі фобії мають схожі симптоми. Вони можуть бути і фізичними, і емоційними, в залежності від тяжкості конкретного випадку.
Наявність ніктофобії у людини можна визначити за такими ознаками:
- сильна паніка, тривожність і нервовість у затемненому середовищі,
- небажання виходити на вулицю вночі,
- неможливість спати без світла,
- компульсивне перебування вдома з настанням темряви,
- гостра потреба вийти із ситуації, яка спричинила страх,
- відчуття божевілля,
- відірваність від себе або відчуття "нереальності",
- втрата контролю над собою,
- відчуття, ніби людина може померти або втратити свідомість,
- відчуття безсилля перед своїм страхом,
- спроби втечі з темних приміщень,
- агресія або спроба захиститися, якщо хтось спробує заохотити людину перебувати у темряві,
- безсоння та інші порушення сну.
До фізичних симптомів також належать:
- проблеми з диханням,
- прискорене серцебиття,
- спазм або біль у грудях,
- тремор або поколювання у тілі,
- запаморочення, слабкість або непритомність,
- розлад шлунку,
- холодний піт або припливи.
Як подолати свій страх
Оцінити проблему
Передусім варто визначити, чи це клінічна проблема, каже психологиня Тамара Кейвнет.
Необхідно оцінити критичність стану людини, наприклад, визначити, чи може вона пересуватися будинком уночі, щоб попити води або піти до вбиральні, наскільки часто людина відчуває страх тощо.
Визначити причину
"Ми встановлюємо, що викликає страх. У більшості випадків йдеться про відсутність видимості, а отже, про відсутність контролю над ситуацією", – пояснює Кейвнет.
Вгамувати страх
Наша стратегія – це заспокоєння страху, зазначає психологиня.
Йдеться про зміну системи переконань: людина має усвідомити, що її страх необґрунтований або малоймовірний, і вона може контролювати ситуацію.
Лікування ніктофобії полягає у поєднанні професійної допомоги і побутових практик, пишуть Medical News Today.
Зокрема, самостійно ви можете:
- визначити допоміжну фразу для подолання тривоги і повторювати її.
Наприклад, "Тут темно, але я в безпеці".
- робити дихальні вправи.
Концентрація на повільному глибокому диханні може уповільнити думки і сприяти сну.
- зосередитися на позитивному образі.
Можна уявляти улюблену домашню тварину або місце, яке вам приємно згадувати.
- поступово розслабляти м’язи.
Ви маєте лежати або сидіти, уявляючи, як по черзі розслабляється кожна частина тіла.
Як допомогти дитині
"Допомагаючи дітям, важливо і не знецінювати їхні страхи, і не підігравати їм", – наголошує Мікела Соренсен.
Вона дає батькам такі рекомендації:
- обговорюйте страхи з повагою.
Спілкуйтеся про все, чого бояться діти, щоб зрозуміти, що викликає страх.
- використовуйте належні слова, відповідні до віку, і зберігайте спокій.
Вам не потрібно, щоб дитина відчувала збентеження або сором від своїх страхів та переживань, каже психологиня.
- підкріплюйте у дітей відчуття безпеки.
"Уникайте фраз на кшталт "давай я перевірю, чи немає монстрів під ліжком", а натомість поясніть дітям, що під ліжком нічого немає, а їхня спальня – це безпечний простір", – пояснює експертка.
- якщо ви відчуваєте, що не можете допомогти дитині через власні фобії, варто звернутися за допомогою для всієї сім’ї.
Крім цього, "розкриття" деяких страхів може допомогти.
"Якщо мій син дивиться те, що лякає його вночі, ми на YouTube знаходимо відео про створення цих фільмів, де показано: те, що відбувається на екрані, не є реальним", – розповідає Мікела Соренсен.
Лікування ніктофобії
Не всі фобії потребують обов’язкового лікування, особливо якщо вони не переслідують вас у повсякденному житті як, наприклад, страх змій чи павуків.
Однак ніктофобія може заважати здоровому сну, впливати на загальний стан здоров’я і спричиняти інші розлади.
Отже, варто звернутися до лікаря, якщо:
- ваш страх змушує вас відчувати надзвичайну тривогу або паніку;
- ви відчуваєте, що цей страх надмірний та/або ірраціональний;
- ви уникаєте певних ситуацій через свій страх;
- ви помічаєте ці почуття протягом 6 місяців або довше.
Методами лікування можуть бути:
- Експозиційна терапія
Інколи необхідно зіштовхнутися зі страхом віч-на-віч.
Ця терапія полягає у "розкритті" страху через візуалізацію, переживання страху в реальності або поєднання цих підходів.
У деяких випадках для цього достатньо одного сеансу.
- Когнітивно-поведінкова терапія
Вона допомагає людям виявити їхні тривоги та замінити їх більш позитивними або реалістичними переконаннями.
Психотерапевти допомагають людині усвідомити, що перебування в темряві не обов’язково призводить до негативних наслідків.
Однак це лікування зазвичай доповнюють іншими видами терапії.
- Релаксація
Лікування розслабленням це, зокрема, глибоке дихання, медитації та фізичні вправи.
Такий метод може допомогти людям впоратися зі стресом та фізичними симптомами, пов’язаними з фобіями.
- Ліки
Лікарі можуть призначати медикаменти для тимчасового лікування тривожності або для покращення сну, якщо людина виснажена внаслідок ніктофобії.
Однак медичні препарати не лікують саму фобію і її причину. Для цього знадобиться психотерапія.
Вас також може зацікавити:
5 книг, які допоможуть вчителям та батькам краще зрозуміти дитину
Вбивства, порнографія, ворожнеча: як говорити з дітьми на важкі теми
Хочете дізнатися більше здоров'я та здоровий спосіб життя? Долучайтеся до групи Мамо, я у шапці! у Telegram та Facebook.