Що потрібно знати про депресію. Пояснює Супрун

2123
21 червня 2019

Депресія — це хвороба.

"Не "пригнічення, сум, бентега, журба, туга, печаль, розпука, гніт, відчай, жальок….", а саме депресія😢", — пише на своїй офіційні сторінці у Facebook в.о. міністра з охорони здоров'я Уляна Супрун. 

Як стверджує очільниця МОЗ, у нашій мові є безліч синонімів для позначення цього стану, але суспільство досі не хоче визнавати депресію хворобою.

 Фото: stokkete/Depositphotos

"Депресія — це від ліні", "сильні люди знаходять сили боротися", "копирсатися в собі менше треба" — часто так родичі й знайомі добивають людей із депресивним розладом, замість щоб допомогти",— каже Супрун.

Факти про депресію

  • Депресія — це хвороба, яка щороку вражає понад 300 мільйонів людей, сильно погіршує їхню якість життя і працездатність, а також може призвести до суїциду. Кожен шостий хоча б раз в житті переживав депресивний епізод. Жінки страждають на депресію майже вдвічі частіше за чоловіків. Депресію часто ігнорують та не діагностують лікарі, а самі пацієнти не поспішають звертатися по допомогу. Лише двоє з п’яти людей, що страждають на депресію, залежності чи тривожність, шукають лікарської допомоги.
  • Депресія може мати м’яку, середню і тяжку форми. В понад 50% випадків депресивні епізоди повторюються, особливо якщо їх не лікувати. Крім клінічної депресії (шукати major depressive disorder) є й інші стани, що мають подібну симптоматику.
  • Депресивні періоди бувають при біполярному порушенні (період гіпоманії). Стан, подібний до депресії, супроводжує передменструальне дисфоричне порушення. Деякі люди, особливо в північних широтах, страждають на сезонне афективне порушення.

Поширені симптоми депресії

  • Симптомами депресії можуть бути постійний тривожний, пригнічений чи спустошений стан, дратівливість, почуття провини, нікчемності й безнадії, втрата інтересу до колись улюблених занять, втомлюваність і відсутність сил, уповільнені рухи чи мова, або навпаки, неспокій, нервова непосидючість, складність у прийнятті рішень, погана концентрація уваги, забудькуватість, зміна харчової поведінки (переїдання чи відмова від їжі), проблеми зі сном (безсоння, ранні підйоми, нездатність встати вранці), небажання виходити з дому, болі в різних частинах тіла та суїцидальні думки. Ці симптоми навряд чи трапляться одночасно в окремо взятої людини.
  • У дітей депресія проявляється як дратівливість, болі, сум, бентежність, відмова ходити до школи, втрата ваги. Депресія у підлітків проявляється як озлобленість, відчуття нікчемності, окремішності, схильність завдавати собі пошкоджень, пробувати наркотики, небажання спілкуватися.

Міфи про депресію

У суспільстві існує багато міфів про депресію. Через це багато людей соромляться цього стану, ігнорують ознаки хвороби та не звертаються вчасно за допомогою.

Міф. Депресія — це від неробства, і лікує її робота.

Правда. Депресію провокують життєві травматичні події, генетичні особливості людини, гормональні зміни, хронічні хвороби, а її імовірність посилює травматичний досвід минулого. Непрацездатність людини із клінічною депресією — це наслідок, а не причина депресії. Депресія може наставати внаслідок стресу через безробіття і тривалий період бідності, і при цьому заважати активному пошуку роботи й виходу із життєвої скрути.

Депресія інколи минає сама. Звідси походить хибне уявлення, що якісь дії призвели до видужання, але часто для подолання депресії потрібне медикаментозне лікування та психологічна допомога. Якщо ігнорувати депресію, вона може тривати місяцями чи роками, повторюватися, чи призвести до суїциду.

Міф. Варто посміхатися життю і більше радіти, і депресія відступить.

Правда. Під час депресії в мозку відбуваються зміни, які роблять нас нездатними радіти чи зосереджуватися. Щоб знову щиро посміхатися, потрібна допомога ззовні: медикаментозна та/або психологічна.

Тривалий час панувала гіпотеза про брак серотоніну (одного із нейромедіаторів) при депресії. Відомо, що депресивні стани пов’язані зі зміною об’єму, структури нейронної мережі та активності кількох ділянок мозку: гіпокампу, гіпоталамусу, амигдали та передньої кори головного мозку. Наразі для лікування депресії прописують препарати, що стають на заваді захоплення серотоніну, дофаміну чи норадреналіну нейронами, або заважають руйнації деяких нейромедіаторів ферментами. Старі трициклічні антидепресанти не прописують в першу чергу.

Також, людині з депресією потрібно змінити оцінку речей, що відбуваються в житті та почати інакше поводитися і дивитися на своє життя. Цьому вчить когнітивно-поведінкова терапія.

Міф. Антидепресанти — це наркотики, що не лікують, а просто викликають звикання.

Правда. Більшість антидепресантів не викликають звикання, але їх слід приймати тривалий час — скільки призначив лікар. Перші тижні проявляються побічні ефекти антидепресантів, а терапевтична дія настає згодом. І в цей час важливо не покинути терапію. Це пояснюють тим, що нейронним мережам потрібен час для відновлення і росту. Інколи лікар добирає інший препарат. Якщо припинення антидепресанту викликає повернення депресії, значить, лікування завершилося зарано.

Міф. Треба просто випити, і депресія відступить.

Правда. Зловживання алкоголем часто супроводжує депресію в чоловіків, і це тільки посилює її прояви. Алкоголь викликає тимчасове розслаблення і гальмування, але по мірі руйнації етанолу гальмівних медіаторів стає все менше, і тривожність — один із проявів депресії — посилюється. Алкоголь також може посилювати агресію і пошук пригод, що подекуди супроводжують депресивний епізод, особливо в чоловіків.

Міф. Депресія настала, бо давно не було сексу.

Правда. Зміни в лібідо часто супроводжують депресивні стани, але є їхнім наслідком, а не причиною. При депресії частіше трапляється втрата сексуального потягу, аніж збільшення бажання. В разі появи еректильної дисфункції слід перевірити, чи немає в чоловіка депресії — причиною дисфункції може бути саме вона.

Прийом антидепресантів також може зменшувати лібідо чи призводити до так званого відкладеного оргазму. Людині в стані депресії необхідні передусім фізичні навантаження. Вони відволікають від звичного плину думок та сприяють формуванню нових нейронних зв’язків. А чи буде це пробіжка, тренажерний зал чи, коли з’явиться бажання, секс — вирішувати самим.

Міф. Депресія — це виключно духовна хвороба.

Правда. Депресія може бути наслідком хронічних хвороб, пов’язаних із запаленням чи болем, і мати соматичні прояви як-от біль в спині, суглобах, серці, викликати нудоту, закрепи чи діарею.

Міф. Депресія чи меланхолія — це хвороба вразливого юнацтва.

Правда. Люди старшого віку більш вразливі до депресії через наявність хронічних хвороб. Особливо ті, хто перебуває на лікуванні вдома чи в лікарні, овдовілі чи самотні люди. Крім цього, лікарі часто не бачать симптомів депресії в людей старшого віку, бо пояснюють їхні скарги іншими хворобами чи "віком". Але депресія не є нормальною складовою старшого віку, наголошує Центр контролю захворювань, США (CDC).

Як запобігти депресії

ВООЗ радить таку профілактику. 

Лікувати хронічні хвороби, принаймні, не давати їм погіршуватися. Депресія може бути наслідком серцево-судинних хвороб, артриту чи діабету.


Займатися фізичними навантаженнями та залучати людей старшого віку до тренувань.
Бути обізнаними щодо депресії, вміти її розпізнати у себе чи близьких.
Вчити дітей і підлітків позитивному мисленню.
Працювати з "групами ризику" і вчити їх справлятися з депресією.
Включити заходи із запобігання та виявлення депресії в лікувальні програми.

Поради Центру контролю захворювань США (CDC):

  • CDC радить роботодавцям пильнувати психічне здоров’я співробітників та боротися зі стигматизацією ментальних розладів. Люди мають не боятися сказати про свій стан і знайти допомогу, а не почути перелічені міфи й відчути сором.
  • Низка джерел закликає дотримуватися раціону, що запобігає депресії. Для цього слід уникати продуктів, які пов’язують або з депресією, або з хронічними хворобами: цукрів, процесованого м’яса, трансжирів. Натомість більше споживати їжу рослинного походження, особливо ягоди, бобові і цільні злаки та рибу.

  • Окрім нутрієнтів: вітамінів групи В, триптофану, омега-3-поліненасичених жирних кислот, антиоксидантів, ще однією ланкою, що пов’язує раціон і депресію, є мікробіота кишківника. Здорова мікрофлора може покращити стан людей із тривожними й депресивними розладами. Наразі здорове харчування, багате на клітковину, є найбільш надійним способом покращення кишкової мікробіоти.

Якщо ви підозрюєте у себе депресію, зверніться передусім до сімейного лікаря. Лікар має перевірити, чи не викликані ці симптоми порушенням роботи щитоподібної системи, чи немає супутніх хронічних хвороб чи анемії, і направити за потреби до фахівців, що надають спеціалізовану медичну допомогу та/чи психотерапевта.

Вас також може зацікавити:

Ми хочемо тримати з вами зв'язок. Будемо раді бачитися і спілкуватися з вами на нашій сторінці у Facebook.

А якщо хочете бути в курсі лише новин та важливої інформації про здоров'я, підписуйтесь на нашу Facebook-групу або Telegram про здоров'я та здоровий спосіб життя.

powered by lun.ua