Нейробіологи виявили зв’язок між збереженням спогадів з дитинства і аутизмом – дослідження

Нейробіологи виявили дивовижний зв’язок між збереженням спогадів дитинства та траєкторіями розвитку мозку, пов’язаними з аутизмом.

Більшість людей мало що пам'ятають з того, що сталося у віці до двох років. Ця форма втрати пам'яті, яку називають "інфантильною або дитячою амнезією", означає втрату епізодичних та автобіографічних спогадів, сформованих у ранньому віці, повідомляє Medical Xpress

Дослідницька група з Трініті-коледжу Дубліна вивчала, як на інфантильну амнезію впливають форми аутизму.

Материнська імунна відповідь, яка виникає у відповідь на інфекцію під час вагітності, може сприяти виникненню аутизму як у людей, так і у мишей. Нейробіологи з Трініті-коледжу Дубліна вперше виявили, що цей змінений стан мозку також запобігає звичайній втраті спогадів, сформованих у дитинстві.

Фото: olesiabilkei/Depositphotos

Команда, яка стоїть за цим відкриттям, показала, що дитяча амнезія є найбільш поширеною формою втрати пам’яті.

"Ми досліджували, як спогади зберігаються в мозку під час розвитку, інтегрувавши технологію маркування енграм із мишачими моделями дитячої амнезії. Тут ми виявили феномен, при якому особи чоловічої статі в моделях материнської імунної активації розладу спектру аутизму не мають дитячої амнезії", – йдеться в дослідженні нейробіологів.

Фахівцям вдалося назавжди відновити втрачені дитячі спогади, штучно оновивши енграму пам’яті (слід пам'яті,сформований в результаті навчання), продемонструвавши, що дитяча амнезія є зворотним процесом. У цих експериментах вчені використовували підхід "оптогенетики", який використовує світло для запуску специфічних нейронних шляхів, пов’язаних з енграмами пам’яті.

Висновки свідчать про те, що дитяча амнезія виникає через дефіцит пошуку, оскільки спогади раннього дитинства все ще зберігаються в мозку дорослої людини, але зазвичай до них неможливо отримати доступ через природне пригадування.

Доктор Томас Райан, доцент Школи біохімії та імунології та Інституту неврології Трініті-коледжу, є старшим автором статті. Він зазначає:

"Дитяча амнезія, можливо, є найбільш поширеною, але недооціненою формою втрати пам’яті у людей і ссавців. Незважаючи на її широку актуальність, мало відомо про біологічні умови, що лежать в основі цієї амнезії, та її вплив на клітини енграми, які кодують кожен спогад".

Це дослідження знаменує собою важливу віху в розвитку пам’яті, проливаючи світло на зв’язок між збереженням спогадів раннього дитинства та імунними реакціями матері, пов’язаними з розладом аутистичного спектру (РАС).

Ірина Бура, "УП.Життя"

Читайте також: "Материнство, до якого мене не готували. Як це – бути мамою дитини з аутизмом?"