Сезон застуд без паніки: 7 чесних відповідей педіатрині на поширені запитання батьків

Кожна мама, певно, знає: від початку відвідин школи чи садочка до першої дитячої застуди минає зовсім небагато часу. Щойно у малюка з’являється перший кашель, батьків хоч-не-хоч накриває хвиля тривоги: чи не грип, чи не вірус, чи потрібен антибіотик, як відрізнити звичайну застуду від серйозного захворювання і не зробити гірше самолікуванням?

Про сезонні дитячі болячки та що з ними робити батькам, щоб не втратити спокій, "УП. Життя" поговорила з педіатринею Катериною Погорєловою.

Яка кількість застуд на рік – норма для здорової дитини?

Педіатриня розповідає, що у холодний період року підчепити щось у колективі та принести додому дуже просто.

"Восени та взимку у нас домінують гострі респіраторні вірусні інфекції (ГРВІ) – риновірус, парагрип, аденовірус, респіраторно-синцитіальний вірус, грип, а також COVID-19. І так, хворіють і діти, і дорослі. Діти хворіють частіше, адже їхня імунна система лише формується. У перші роки життя вона "вчиться" розпізнавати різні віруси, тому інфекції повторюються", – зазначає Катерина Погорєлова.

А ще, каже лікарка, діти мають тісні соціальні контакти: весь час спілкуються між собою у садочку, школі, на гуртках, часто торкаються обличчя, предметів – це природний етап дозрівання імунної системи. І коли батьки хвилюються, що дитина два тижні на заняттях, два – вдома, зазвичай це – норма.

"За даними Американської академії педіатрії і Всесвітньої організації охорони здоров’я, здорова дитина дошкільного віку може переносити 6–8 епізодів ГРВІ на рік, а діти, які відвідують дитсадок – навіть до 10. Головне, щоб між епізодами дитина почувалася добре, набирала вагу, розвивалася за віком", – зауважує лікарка.

Коли варто хвилюватися через часті застуди?

Якщо хвороби проходять тяжко, супроводжуються бактеріальними ускладненнями, як, наприклад, пневмонія, отит, потребують антибіотиків майже кожного разу або якщо дитина не відновлюється між ними – варто звернутись до педіатра та імунолога для обстеження, зазначає Катерина Погорєлова.

"Про ослаблений імунітет у дитини може свідчити низка ознак. Так, якщо ваш малюк хворіє на пневмонію чи на синусита понад два рази на рік, понад 8 разів на рік має отит, хворіє на менінгіт чи на інші важкі інфекції, то варто звернутися до педіатра на ретельний огляд. Батькам потрібно бути уважнішими до здоров’я дитини, якщо їй більше як рік, проте вона часто хворіє на стоматит, герпес, на гнійні хвороби (абсцеси, піодермія, фурункули), має алергії, що погано піддаються терапії", – пояснює Погорєлова.

Насторожити батьків також мають і неефективні повторні курси антибактеріальної терапії, наприклад, через 2 місяці, або якщо у родині вже були випадки імунодефіциту. Також варто звернути увагу, якщо є потреба у внутрішньовенному введенні антибіотиків чи у дитини спостерігаються часті інфекції, що спричиняють дефіцит ваги чи часті діареї.

Чи варто купувати імуномодулятори або вітаміни про всяк випадок?

Жодна міжнародна організація не рекомендує рутинно призначати імуномодулятори чи противірусні засоби для профілактики ГРВІ, пояснює фахівчиня. Їхня ефективність не доведена у клінічних дослідженнях.

"Вітаміни доцільні лише при доведеному дефіциті. Єдиний виняток – це вітамін D, який рекомендовано всім дітям як профілактику дефіциту. Це дані Британського національного інституту охорони здоров’я та вдосконалення меддопомоги, а також Європейського товариства дитячої гастроентерології, гепатології та нутриціології", – розповідає Катерина Погорєлова.

А щоб зміцнити імунітет дитини, батькам варто заохочувати дітей виконувати рутинні речі, доступні кожному:

"Це повноцінний сон за віком, прогулянки на свіжому повітрі щодня, навіть узимку. Варто подбати про збалансоване харчування, в якому є достатньо білка, овочів, фруктів. Мастхев – це фізична активність: рухливі ігри, спорт.Доречною також буде вакцинація, а ще – емоційна стабільність і любов, адже стреси впливають на імунітет не менше, ніж віруси", – зазначає лікарка.

Педіатриня також не радить батькам робити профілактичні інгаляції або промивання носа.

"Промивання ізотонічним розчином морської води або фізрозчину може бути частиною гігієни носа, але не є профілактикою ГРВІ. Інгаляції без показань не мають доведеної користі і можуть навіть нашкодити", – зауважує Погорєлова.

Застуда, грип або COVID-19: як розрізнити, що "вчепилося" до дитини?

Педіатриня каже, що і тут допоможе звичайне спостереження за станом дитини.

"Грип зазвичай починається різко, з високої температури, болю в тілі, головного болю. COVID-19 у дітей часто протікає легше, з симптомами звичайної застуди – нежить, біль у горлі, кашель, але іноді супроводжується втратою нюху або розладами травлення", – каже лікарка.

В інших випадках швидше за все йдеться про сезонну ГРВІ, проте для точного діагнозу потрібен лише лабораторний тест.

Коли залишати дитину вдома, а коли йти до лікаря?

Певно, у кожному з випадків поганого самопочуття батьки задумуються, чи вже записуватись до лікаря, чи таки варто трохи почекати, водночас стримуючи паніку у собі. Катерина Погорєлова зауважує, що якщо дитина має температуру, загальну слабкість, кашель, нежить – краще залишити її вдома.

Негайного звернення до лікаря потребують стани, коли дитина має:

• утруднене дихання,

• висип, що не зникає при натисканні,

• повторне блювання,

• судоми,

• відмовляється від пиття,

• сонливість або зневоднення.

"У таких випадках не варто зволікати та проконсультуватися з педіатром у максимально короткий строк", – зауважує Погорєлова.

Які типові помилки батьків при лікуванні ГРВІ?

Лікарка каже, що часто при перших ознаках застуди батьки без призначення починають застосування противірусних, антибіотиків і імуномодуляторів.

"Використання 100500 різних препаратів і заліковування ще нікого не зробило здоровим. Не варто зловживати судинозвужувальними краплями. Чи слухати бабусь про користь укутування та небезпеку провітрювання. Адже насправді все навпаки!", – пояснює педіатриня.

Краще перепитати ще раз свого лікаря, що варто робити, а чого ні, аніж вірити всьому, що говорять навколо.

"Якщо ж лікар призначає противірусні для профілактики, таки краще утриматися від їхнього застосування. Згідно з сучасними настановами, жоден "противірусний" чи "імуномодулятор" не має доведеної профілактичної ефективності. Найкраща профілактика – сон, прогулянки, вітамін D, вакцинація і здорове середовище", – зауважує фахівчиня.

Те ж саме, зазначає лікарка, варто зробити з усіма "дієвими" народними методами.

"Насправді, всі народні методи лікування варто забути. Це й обтирання спиртом або оцтом, інтенсивні парові інгаляції, часник у ніс чи на груди, використання гірчичників тощо. Це лише з тих, що нашвидкоруч згадую. Жоден із цих методів не має доведеної ефективності і може бути небезпечним", – застерігає Катерина Погорєлова.

Не варто також бігти до лікаря і вимагати призначення аналізів, зауважує педіатриня, адже у 90-95 % випадків ГРВІ – це вірусна інфекція, яка не потребує ні аналізів, ні антибіотиків.

"Лише при підозрі на бактеріальні ускладнення лікар може призначити аналізи або одразу призначити лікування – якщо вогнище знайдемо вже після огляду, наприклад, гнійний отит або пневмонія", – каже лікарка.

Окремо фахівчиня наголошує на тому, як правильно збивати температуру у дитини.

"Варто орієнтуватись на загальний стан. Мета жарознижуючих препаратів – полегшити стан. Тому орієнтуємось не на цифри на термометрі, а на самопочуття дитини. При вираженому дискомфорті – даємо парацетамол або ібупрофен у віковій дозі", – зазначає фахівчиня.

Гуляти під час застуди – "гріх"?

Ні, каже лікарка, навіть навпаки: якщо дитина не має температури, себе нормально почуває, гуляти не лише можна, але й треба. Адже свіже повітря покращує самопочуття та сон.

Якщо ж ГРВІ вже минула, проте у дитини є залишковий кашель, це не привід боятися пустити малюка до колективу, навіть попри косі погляди інших батьків.

"Варто зрозуміти, що після ГРВІ кашель може триматися до 2–3 тижнів, але якщо дитина активна, без температури й добре себе почуває, ходити до садка чи школи можна", – зауважує Катерина Погорєлова.

Аби подовше протриматися в тому ж колективі без застуд, лікарка радить навчити дитину простих правил: мити руки, правильно кашляти – у згин руки, не боятися, коли дорослі провітрюють приміщення. Батькам, які побачили у дитини перші симптоми ГРВІ, варто подумати і про інших та не приводити дитину в такому разі до садка чи класу. Вчителям – не ходити до школи хворими, на препаратах, які полегшують симптоми застуди.

"А ще дуже раджу вакцинацію проти грипу – така щорічно рекомендована дітям з 6 місяців. Та й загалом, осінньо-зимові інфекції – нормальна частина дитячого життя, але їх перебіг значною мірою залежить від стилю життя, а не від "пігулок для імунітету". І наша мета як батьків і лікарів – не "захистити від усіх вірусів", а навчити організм дитини справлятися з ними природним шляхом, забезпечуючи турботу, спокій та правильний догляд", – підсумовує Катерина Погорєлова.