Чи може стрес "розбити" серце?

Вважають, що "розбите серце" – це лише алегорія, щоб передати душевні переживання. Та насправді таке явище можливе і фізично: сильний емоційний або фізичний стрес, як-от звістка про важку хворобу, втрата близької людини чи серйозна аварія, можуть справді "розбити" серце.

Таке захворювання називають кардіоміопатією Такоцубо, або синдромом "розбитого серця".

Щоб дізнатися, як значний стрес може пошкодити серце та які симптоми на це вкажуть, "УП. Життя" використала джерела Harvard Health Publishing, American Heart Association, National Library of Medicine та Mayo Clinic.

Що таке синдром "розбитого серця"?

Кардіоміопатія Такоцубо, або як її ще називають, синдром "розбитого серця", вперше була описана в 1990 році в Японії. Це ослаблення лівого шлуночка – однієї з чотирьох камер серця, яка виконує помпову функцію: приймає насичену киснем кров та виштовхує її в судини організму для постачання всього тіла киснем.

Термін "кардіоміопатія" означає, що при захворюванні вражається серцевий м'яз (міокард) – він стає слабшим, що заважає серцю ефективно качати кров.

З японської такоцубо – це пастка для восьминогів, яка за формою нагадує серце, уражене однойменним синдромом.

При синдромі розбитого серця частина органу тимчасово збільшується в розмірах і погано перекачує кров, тоді як решта серця функціонує нормально або навіть із посиленими скороченнями. Дослідники продовжують вивчати достеменні причини цього стану, а також способи його діагностики та лікування.

Що викликає синдром "розбитого серця"?

Точна причина синдрому розбитого серця невідома, але вважається, що різке підвищення рівня стресових гормонів (наприклад, адреналіну) фактично "шокує" серце, викликаючи зміни в клітинах серцевого м'яза, що заважають лівому шлуночку ефективно скорочуватися.

До причин синдрому "розбитого серця" відносяться:

• раптове зниження артеріального тиску;
• сильний стрес (насилля, звістка про серйозну хворобу чи втрату);
• виражений фізичний біль (через певне захворювання, травму тощо);
• напад астми;
• травми при аваріях;
• інтенсивний страх;
• значне хвилювання.

Які симптоми синдрому "розбитого серця"?

Типові симптоми інфаркту міокарда, такі як:значний тиснучий біль у грудях, задишка, поширення болю у ліву руку чи щелепу, раптова виражена втома та пітливість, найчастіше виникають через блокаду в коронарній артерії, яка перешкоджає надходженню крові до серцевого м'яза.

Водночас кардіоміопатія Такоцубо може викликати ті самі раптові симптоми навіть тоді, коли коронарні артерії не пошкоджені. Іноді люди з синдромом "розбитого серця" відчувають менш виражений біль у грудях. Натомість вони можуть відчувати задишку, раптове виникнення вираженої втоми, холодний піт чи запаморочення.

Більшість людей із синдромом розбитого серця швидко одужують без довготривалих уражень серця (за 1-2 місяці). Однак іноді цей стан може повторюватися. Це називають рецидивною кардіоміопатією такоцубо та може супроводжуватися такими ускладненнями, як порушення роботи легень, серцевого ритму, утворенням тромбів тощо.

У кого може бути синдром "розбитого серця"?

Синдром "розбитого серця" може виникнути навіть у цілком здорової людини.

Цікавим є те, що жінки частіше, ніж чоловіки, переживають раптовий, інтенсивний біль у грудях, який може бути спричинений емоційно або фізично стресовою подією. Ймовірно це виникає як реакцію на різкий викид гормонів стресу.

Більше ніж 90% зафіксованих випадків такого синдрому спостерігалися у жінок віком від 58 до 75 років.

До факторів ризику кардіоміопатії Такоцубо належать:

• Стать

Синдром "розбитого серця" частіше трапляється у жінок, ніж чоловіків.

• Вік

Більшість людей, у яких виникає синдром розбитого серця, старші за 50 років.

• Психічне здоров'я

Особи, які мали або мають тривожні розлади чи депресію, можуть мати підвищений ризик розвитку синдрому.

Як лікувати "розбите серце"?

. Більшість людей, які пережили синдром "розбитого серця" , повністю одужують протягом кількох тижнів та мають низький ризик повторного виникнення цього стану.

Однак у деяких пацієнтів зберігаються значні ускладнення з боку серця та легень.

Специфічного лікування не існує, воно залежить від тяжкості симптомів, а також від того, чи є у людини знижений артеріальний тиск або ознаки порушення роботи легень. Також важливо працювати над зниженням рівня стресу, який міг відіграти роль у виникненні цього розладу.

В будь-якому випадку симптоми (раптовий значний біль у серці, дуже прискорене чи нерегулярне серцебиття або задишка) повинні обов'язково насторожувати та вимагають невідкладного звернення до лікарні. Будь-який тривалий біль у грудях може бути проявом інфаркту міокарда, при якому необхідна невідкладна медична допомога.