У тебе що, ПМС? Навіщо нам передменструальний синдром та як його полегшити

Іноді процеси в організмі впливають не лише на наш фізичний, а й на психоемоційний стан. Та нерозуміння цього може призводити до стигматизації людини.

Передменструальний синдром або ПМС – яскравий цьому приклад.

Що ж таке ПМС? Це назва для сукупності симптомів, які жінки можуть відчувати за кілька тижнів до початку місячних.

Жартики як-от: "У тебе що? ПМС?" соромлять жінок за прояв емоцій і ніби змушують сумніватись у власній адекватності.

З іншого боку, маятник може хитнутись і в інший бік. Люди навпаки можуть заявляти, що ПМС не існує, або що проблема перебільшена, або що це просто питання "здорового способу життя". То як проявляється ПМС? І чому це геть не про істеричність чи неврівноваженість?

Про це ми поговорили з гінекологинею та акушеркою Оленою Павловою.

Чому виникає ПМС?

Епідеміологічні дослідження вказують, що орієнтовно 80-90% жінок відчувають хоча б один з симптомів ПМС.

Серед них:

• відчуття пригніченості або дратівливості,
• перепади настрою,
• відчуття засмученості, тривожності чи підвищеної емоційності,
• втома або проблеми зі сном,
• здуття чи спазми в животі,
• болючість грудей,
• головний біль,
• висипи на шкірі,
• жирне волосся,
• зміни апетиту або потяг до певної їжі.

Як пояснює акушерка та гінекологиня Олена Павлова, ПМС внесено до Міжнародної класифікації хвороб 10-го та 11-го перегляду. Тож це точно не вигадка.

Звісно, симптоми можуть різнитися у своїй інтенсивності. 

Чому вони виникають? Це дія гормонів.

Візьмемо, жирність волосся перед місячними. Це стається через те, що рівень андрогенів, як, наприклад, тестостерону, підвищується, а рівень "жіночих" гормонів – естрогенів – знижується. Падіння рівня естрогену може призводити і до втрати волосся. Це приклад фізіологічних проявів. А що ж з емоціями?

Статеві гормони серйозно впливають на нейромедіатори мозку.

Наприклад, естроген та прогестерон загалом діють на нейротрансмітери, такі як гамма-аміномасляна кислота (ГАМК), серотонін і катехоламіни (адреналін, епінефрин, норадреналін (норепінефрин) та дофамін), підтримуючи їх сталий рівень.

Зниження естрогену та прогестерону може провокувати брак серотоніну та дофаміну, що спричиняє пригніченість, роздратування, депресивність, негативно впливає на когнітивні функції, здатність концентруватись тощо, а коливання ГАМК підвищує тривожність.

Також деякі дослідження демонструють вплив ендогенних (тих, що виробляє сам організм) опіоїдів не лише на емоції, а й безпосередньо на репродуктивну систему жінок.

Зменшення кількості бета-ендорфіну (стреси, низька фізична активність, виснаження) спричиняє посилене вивільнення гонадотропін-рилізинг-гормону та лютеїнізуючого гормону, знижує больовий поріг, і, відповідно, може посилювати симптоми ПМС. Ці механізми є складними й наразі все ще потребують подальших досліджень.

Звідки ж взялися розмови про те, що в ПМС жінки "неадекватні "?

По-перше, дуже зручно називати неадекватною будь-яку поведінку, яка нам не подобається. А розкидані шкарпетки дійсно трохи більше дратують під час ПМС. І жінка може наполегливіше просити їх прибрати.

Проте іноді форми ПМС набувають важкого перебігу. І от це якраз рідкісні випадки.

За словами лікарки, у 5-8% жінок, які менструюють, зустрічається ПМДР – тобто передменструальний дисфоричний розлад. І це, якщо вже говорити метафорами, ПМС на стероїдах.

"Точна причина розладу все ще викликає багато питань, але зважаючи на чіткий зв’язок з гормональними змінами та циклічність, вчені вважають імовірним чинником генетично вищу чутливість деяких жінок до циклічних гормональних змін.

ПМДР разюче впливає на якість життя, інколи "ізолює" жінку від усього світу на цей період, і попри певну схожість симптомів з ПМС, ПМДР на тлі відчуття гніву, безвиході тривожності тощо критично підвищує ризик суїцидальних думок та навіть спроб накласти на себе руки", – каже Олена Павлова.

Водночас, за словами лікарки, гінеколог рідко працює з психіатром для надання жінці оптимальної та дієвої допомоги.

Також існує вкрай рідкісне та важке ускладнення – передменструальний психоз.

Це стан, який виникає різко з початком менструації та минає самостійно по її завершенню. Основні прояви – комплекс афективних та психотичних симптомів (сплутана свідомість, мутизм (втрата мовлення), марення, ступор, маніакальний синдром).

"Наразі у світі відомо про 30 випадків, три з яких найбільш задокументовані та вивчені. Основний метод лікування – психотропні препарати (не плутати з антидепресантами). Хоча даних про їхню ефективність все ще бракує", – пояснює лікарка.

Цілком можливо, саме такі випадки породили цей міф.

Що робити з ПМС?

Наука розробила достатньо препаратів, які можуть полегшити стан жінки. Це й антидепресанти, і гормональні контрацептиви, каже лікарка.

Національна служба здоров'я Великої Британії також стверджує, що зміни в стилі життя та деякі БАДи можуть допомогти. В індивідуальному порядку лікар/ка може порадити вітамін D, кальцій, магній, вітамін В6 тощо.

Дослідження, чому це може допомогти, ще тривають. Наприклад, роль вітаміну D у зниженні ризику передменструального синдрому (ПМС) вивчається. Вона може бути пов’язана з регуляцією концентрації кальцію, певних нейромедіаторів та статевих стероїдів.

Олена Павлова пояснює, що діагноз ПМС ставиться (переважно) лікарем-гінекологом при наявності кількох фізичних (набряки, біль, втома) та мінімум одного психоемоційного симптому (дратівливість або пригнічення тощо).

Ці симптоми мають спостерігатися впродовж 2-3 менструальних циклів і мати чіткий з ними зв’язок та впливати на якість життя жінки.

"Ми можемо допомогти собі самі: дотримуватись гігієни сну, носити зручніший одяг, не зловживати в цей час кавою, алкоголем, цукром, сіллю, нікотином, обмежити стресові фактори, додати в життя спорт, йогу, масажі, медитації; вживати більше складних вуглеводів і їсти дрібнішими порціями", – каже вона.

Чи може вік або гормональні порушення (наприклад, СПКЯ, ендометріоз, проблеми зі щитоподібною) змінювати прояви ПМС?

Якщо коротко, то так.

Як пояснює гінекологиня, жінки із супутніми захворюваннями (ожиріння, захворювання щитоподібної залози, цукровий діабет, депресивні епізоди) частіше мають більш виражені прояви ПМС.

"Також ПМС притаманний майже 95% жінок з ендометріозом: емоційні зміни більш виражені, болі, здуття тощо турбують відчутно сильніше. У жінок з синдромом полікістозу яєчників через дисбаланс гормонів та нерегулярний цикл ПМС може носити також більш виражений та тривалий характер", – каже лікарка.

Також вона додає, що в болі в ПМС при наявності міоми матки можуть бути більш вираженими, відчуття важкості та розпирання, позиви до сечовипускання перед початком менструації та в перші дні менструального цикла. Також ПМС може з'являтися або його прояви можуть погіршуватись з віком жінки. Про це пише New England Women’s Healthcare.

"Дуже часто жінки помічають, що з віком симптоми ПМС посилюються. Чому так відбувається? З віком гормональний фон природно змінюється, особливо коли ви наближаєтеся до завершення репродуктивного періоду. ПМС впливає на вас по-різному у 20 років і у 40 – коли починається пременопауза", – йдеться на сайті клініки New England Women’s Healthcare.

Однак немає єдиної конкретної причини, чому ПМС погіршується з віком. Зазвичай це поєднання кількох чинників, серед яких:

• пологи,
• післяпологова депресія,
• сімейна історія депресії,
• наявність у минулому розладів настрою.

Водночас іноді пологи можуть покращити стан жінки в період ПМС, додає лікарка.

Навіщо жінкам ПМС?

Навіщо нам ці страждання? Цього наука не знає: часто жіноче здоров'я "не на часі".

Як це не рідко буває, причини, навіщо ж природа зробила саме так – не достатньо зрозумілі.

За останні п’ятдесят років були висунуті гіпотези, які пояснювали еволюційні причини ПМС. Маємо визнати, деякі з них звучать дивно, але розглянути їх цікаво.

Теорія "Посиленої пристрасті"

Ця гіпотеза припускає, що ПМС з’явився через відсутність зачаття в поточному циклі. Ворожість жінки до партнера в кінці циклу переривала статеві контакти, що, своєю чергою, посилювало чоловічу пристрасть і збільшувало шанси на запліднення під час наступної овуляції. Тобто ПМС міг мати еволюційну користь.

Аргумент, що чоловіки могли б просто обирати жінок без ПМС, відкидали припущенням, що у спільноті менструальні цикли жінок збігалися. Але цю ідею згодом розкритикували через помилки в дослідженнях і неможливість підтвердити її надійно.

Теорія "Сексуального та стосункового відторгнення"

Тривалі зв’язки між людьми є складними та залежать як від сексуальної, так і від несексуальної поведінки, а також від попереднього досвіду у стосунках. У випадках, коли такі стосунки не призводять до вагітності, передменструальна ворожість може зумовлювати різний ступінь відторгнення – як сексуального, так і не лише.

Відтак можна припустити, що безплідні зв’язки з більшою ймовірністю руйнуються, звільняючи обох партнерів для пошуку фертильних супутників життя.

Імунологічна теорія

У лютеїновій фазі менструального циклу рівень прогестерону та естрогену підвищується, що пригнічує клітинний імунітет. Через це організм гірше контролює інфекції.

Вважається, що частина симптомів ПМС може виникати саме через дію патогенів, які активніше проявляються під час такої "імунної слабкості ". Деякі дослідження показували, що антибіотики можуть полегшувати симптоми, але якби інфекції були основною причиною ПМС, цей метод лікування застосовували б ширше.

Крім того, зі зростанням загального рівня здоров’я у сучасних суспільствах поширеність ПМС мала б знижуватися, чого не спостерігається.

Гіпотеза про "відведення метаболітів"

Ця гіпотеза стверджує, що під час менструації організм спрямовує глюкозу не до мозку, а до репродуктивних органів. Через це в мозку змінюються механізми самоконтролю, що може спричиняти імпульсивність і перепади настрою, типові для ПМС.

Однак ця ідея викликає сумніви, адже надмірна вага підвищує ризик ПМС, хоча жирові запаси мали б забезпечувати енергію. Крім того, нестачу калорій можна було б просто компенсувати їжею.

Оскільки перед менструацією рівень гормонів знижується, а новий цикл ще не почався, немає очевидних причин, чому енергетичні витрати мали б саме тоді зростати.

Життя вчить нас одному: якщо природа щось задумала, вона знає, навіщо. А наука допомагає послабити побічні ефекти цього "навіщо ". Тож не нехтуйте допомогою там, де вона існує.

P.S. Авторка писала цей текст протягом всього менструального циклу для більшої об'єктивності.