"Не можемо ініціювати перевірки": у НАЗЯВО відповіли на скандал із купленими дисертаціями суддів

Після викриття суддів, які купували дисертації, у Національному агентстві забезпечення якості вищої освіти заявили, що не мають повноважень самостійно ініціювати перевірки щодо таких випадків.

Голова НАЗЯВО Андрій Бутенко озвучив позицію в коментарі "УП. Життя".

"Агентство не має повноважень самостійно ініціювати перевірки. Емоційно нас наділяють повноваженнями прокурорського органу в галузі освіти, але, на жаль, це не так", – сказав він.

За його словами, НАЗЯВО може діяти лише у випадках, коли отримує офіційні звернення, що відповідають його компетенції.

Агентство не має права ініціювати перевірки навіть тоді, коли відомо про факти нечесного захисту.

"Ми реагуємо лише тоді, коли є юридичне звернення", – пояснив він.

Бутенко вважає, що вирішальну роль у боротьбі з недоброчесністю має відігравати заклад освіти.

"Ми шукаємо відповідального, якийсь державний орган: поліцію, МОН, НАЗЯВО. Але тут питання, перш за все, до закладу вищої освіти – як вони на це відповіли, чому не реагували.

Академічна спільнота перебудувала систему захистів дисертацій так, щоб повноваження держави передали до академічної відповідальності й академічної свободи закладу. Тож заклади мають і нести відповідальність", – підкреслив голова агентства.

Бутенко визнав, що законодавство нині не передбачає покарання за написання наукових робіт на замовлення. Позбавлення наукового ступеня можливе лише щодо авторів, у чиїх роботах виявлені фальсифікація, фабрикація або академічний плагіат.

Утім, навіть після підтвердження фактів плагіату частина недоброчесних осіб залишається у системі освіти через відповідні рішення судів.

"На превеликий жаль, я бачу проблему юридичну, тому що у нас зараз написання робіт на замовлення нічим не карається. У нас немає відповідної статті ні в кримінальному, ні в освітньому законодавстві, ні в підзаконних актах. Є лише в законопроєкті.

Ми із Комітетом освіти, науки й інновації багато з цього працювали. Були відповідні законопроєкти, і зараз ми просуваємо закон про академічну доброчесність, де також є пункти про відповідальність за гострайтинг. Тобто ми постійно про це говоримо, але, на жаль, ми не наділені жодними повноваженнями в цій частині", – сказав Бутенко.

Водночас, на думку голови НАЗЯВО, у протидії фейковим науковим роботам важлива позиція академічної спільноти.

Людей, які порушили доброчесність, за його словами, не мають брати на роботу чи толерувати у професійному середовищі.

"Левова частка звернень про факти академічного плагіату надходить від однієї людини. Інші, хто бачать порушення, не реагують, хоча ми щомісяця скасовуємо дисертації за академічний плагіат, це дієвий механізм з боку агентства. Досі працюють підпільні фабрики" захисту дисертацій.

Поки українське освітнє товариство не ставитиметься до цього негативно, а не приховуватиме, нічого не зміниться", – зазначив він.

Нагадаємо, 30 жовтня під час співбесіди у Вищій кваліфікаційній комісії суддів кандидат на посаду судді апеляційного суду публічно визнав, що писав дисертації на замовлення.

Колишній працівник Держпродспоживслужби, нині безробітний Олександр Короленко повідомив, що підготував дві дисертації для чинних суддів – Ващук і Морозовської.

Після оприлюднення відео співбесіди антиплагіаторка Світлана Вовк звернула увагу на ці зізнання та закликала Національне агентство із забезпечення якості вищої освіти (НАЗЯВО) перевірити й скасувати наукові ступені псевдоавторок.

У своєму резюме, поданому до ВККС, Короленко зазначив, що погодився писати дисертації за гроші. За його словами, ці кошти він планував витратити на поїздку до Таїланду, купівлю айфона та спорядження для походів у гори.

Отриманий дохід чоловік не декларував. За кожну роботу він одержав по 6 тисяч доларів – трьома частинами, а також по 500 доларів за публікації, необхідні для захисту.