"Безсмертні" клітини, забрані без згоди: історія жінки, завдяки якій існують ліки від раку і поліо

Родина афроамериканки Генрієтти Лакс, чиї клітини шийки матки у 1951 році вилучили без її відома, досягла мирової угоди з біотехнологічною компанією Novartis.

Швейцарську фармкомпанію звинувачували в тому, що вона отримувала прибуток від клітин Лакс, які були взяті без згоди пацієнтки, але сприяли значному прогресу в медицині, пише BBC.

Родина жінки ніколи не отримувала компенсації та роками домагалася справедливості за "викрадені" клітини, які стали першою "безсмертною" клітинною лінією людини.

Майже три роки тому сім'я уклала мирову угоду з іншою біотехнологічною компанією – Thermo Fisher Scientific Inc. зі штату Массачусетс. Лише зараз сім'я "примирилася" з Novartis.

Як клітини однієї донорки допомогли світові та чому її сімʼя тільки зараз отримує належне визнання – "УП. Життя" дізналася з матеріалів The New York Times, BBC, The Smithsonian Magazine, Johns Hopkins Medicine і Blood Cancer UK.

Історія "безсмертних клітин" Генрієтти Лакс

Генрієтта Лакс була американською фермеркою і матірʼю 5 дітей. Народилась у 1920 році в місті Роанок у штаті Вірджинія, потім з родиною переїхала до Балтімора в Меріленді, і все життя вирощувала тютюн.

У 1951 році 31-річна жінка почала скаржитися на біль у животі та аномальні кровотечі. Медики з лікарні Джона Гопкінса виявили в неї велику пухлину на шийці матки.

Не повідомивши пацієнтку та не отримавши її дозволу, перед лікуванням агресивного раку шийки матки лікарі передали зразок пухлини до лабораторії для досліджень.

Лише за кілька місяців після виявлення онкохвороби жінка померла і була похована в безіменній могилі. Від самого початку їй встановили хибний діагноз, неправильно визначивши тип пухлини. Однак клітини Генрієтти пережили її саму та зрештою врятували мільйони життів інших онкопацієнтів.

Лікар Джордж Отто Гей першим почав вивчати клітини Лакс і помітив, що вони були незвичайними.

На відміну від більшості інших клітинних культур, які швидко гинули в лабораторних умовах, клітини Лакс ділилися дуже швидко і "виживали" достатньо довго для проведення більш глибоких досліджень (звідси й прізвисько – "безсмертні").

Фактично це були перші клітини, які можна було легко поширювати та розмножувати в лабораторних умовах. Завдяки цьому науковці в усьому світі змогли багаторазово відтворювати експерименти з ідентичним біологічним матеріалом.

Клітинну лінію назвали HeLa – за першими літерами імені та прізвища пацієнтки. За даними Всесвітньої організації охорони здоров'я, саме HeLa сприяли створенню вакцини проти поліомієліту та COVID-19, а також – розвитку досліджень у сфері лікування ВІЛ, онкозахворювань і безпліддя.

Ці клітини використовувалися для тестування впливу радіації та отрут, для дослідження геному людини. Вони були згадані у понад 110 тисячах наукових публікацій протягом 1953-2018 років, їх використовували у наукових роботах трьох Нобелівських лауреатів.

"Клітини Генрієтти мали колосальний вплив на дослідження раку крові, оскільки вони сприяли вдосконаленню хіміотерапії – методу лікування, який продовжує рятувати життя мільйонів людей із онкогематологічними захворюваннями", – додають у Blood Cancer UK.

HeLa дозволили вченим спостерігати за тим, як різні хімічні сполуки впливають на поділ клітин у реальному часі. Оскільки ці клітини розмножувалися надзвичайно швидко, дослідники могли оперативно бачити, які ліки зупиняють ріст пухлини, а які ні.

Окрім хіміотерапії, клітини HeLa допомогли зрозуміти, як працює вірус папіломи людини (ВПЛ), що зрештою призвело до створення вакцини проти того самого виду раку, від якого померла Генрієтта.

"Сьогодні ці неймовірні клітини використовуються для вивчення впливу токсинів, ліків, гормонів і вірусів на ріст ракових клітин без проведення експериментів на людях", – кажуть у лікарні Джона Гопкінса.

Медзаклад зауважує, що не продавав і не отримував прибутку від клітин HeLa – натомість вільно ділився ними для наукових досліджень. 

Сім'я донорки, яка змінила медицину, жила у злиднях

За 70 років після смерті Генрієтти, влітку 2024 року, її родина подала позов проти компанії Novartis у штаті Меріленд. Лише зараз сім'я "помирилася" з виробником, хоча кілька інших позовів проти фармацевтичних компаній досі перебувають на розгляді.

У спільній заяві родини та компанії зазначено, що сторони "раді, що змогли знайти спосіб врегулювати справу поза судом". Адвокат родини Бен Крамп у коментарі для The New York Times також заявив, що члени сім'ї задоволені результатом.

"Для родини та її онуків це, безумовно, справедливість, адже раніше говорили, що вони ніколи не отримають жодної вигоди чи компенсації від її безсмертних клітин HeLa, попри те, що фармацевтичні компанії заробляли мільярди доларів", – сказав юрист.

Сім'я досі має незавершені судові процеси проти двох інших фармацевтичних компаній: Viatris, що базується в Канонсбурзі, штат Пенсильванія, та Ultragenyx із Новато, штат Каліфорнія.

Проте угода з Novartis, за словами адвоката Лаксів, уже є "певною мірою справедливості".

"Якби це було справжнє правосуддя, нічого цього з Генрієттою Лакс не сталося б. Вона не стала б жертвою медичного расизму в лікарні Джонса Гопкінса. Але можна молитися про те, щоб отримати певну міру справедливості, аби віддати шану та повернути гідність життю, яке було відібрано", – сказав Бен Крамп.

Історія Генрієтти Лакс загалом порушила питання інформованої згоди пацієнтів, які беруть участь у дослідженні, та захисту їхніх прав.

У 2021 році в США навіть підписали закон імені Генрієтти Лакс, який має зменшити нерівність у доступі до клінічних випробувань лікування раку.