Чому збори на "магічні пігулки" проти "контузій" шкодять? І як насправді лікуються черепно-мозкові травми

Збори ліків "для хлопців" – дуже слизька тема.

Не раз ми можемо наштовхнутись на прохання здати гроші на препарати, на яких доказова медицина поставила клеймо "неефективні".

Це можуть бути й конкретні брендові лікарські засоби, часто не дешеві.

А може бути й щось з народної медицини, зроблене в сумнівних умовах, людьми, які не мають ані лікарської, ані фармацевтичної освіти.

Основний аргумент таких зборів: "хлопці просять".

Проте волонтерка та неврологиня Олександра Щебет каже, що все не так просто.

Іноді хлопці і дівчата просять, бо просять бойові медики. А бойові медики, як і всі люди, можуть помилятися.

"З досвіду нашого фонду – просили медики через хлопців, а я через хлопців слала за відомою адресою медиків, бо напряму мені боялися писати", – розповідає лікарка.

Ми вже писали про те, які сумнівні препарати найчастіше опиняються серед волонтерських зборів.

Найчастіше це:

• противірусні;
• есцинова сіль;
• якісь вітаміни;
• фітотерапія тощо.

Проте сьогодні ми хочемо сконцентруватися на дуже суперечливій групі препаратів, а саме так званих "нейропротекторах".

Це часто дорогі препарати, на які збирають кошти в надії допомогти солдатам краще впоратись з тим, що в народі звикли називати контузіями (тобто з черепно-мозковими травмами).

Чого очікують від таких препаратів?

"Від них хочуть відновлення роботи усіх функцій мозку "до 100% рівня", покращення памʼяті, уваги, концентрації, щоб "прояснішало" в голові.

Часто ще від них очікують позбавлення від головного болю, головокружінь, втомлюваності, проблем зі сном", – розповідає Олександра Щебет.

От тільки все не так просто.

І не лише препарати для цього потрібні. А що?

Що не так з цими зборами? І препаратами? І що дійсно допомагає при черепно-мозкових травмах?

Спробуємо розібратися з неврологинею Олександрою Щебет та фармацевтом Андрієм Чимбарем.

І для початку важлива ремарка:

Не всі сумнівні ліки варто називати "фуфломіцинами"

Є препарати, чия неефективність доведена.

Тобто ціла низка клінічних досліджень показала, що препарат – це по суті "порожняк".

Але є й інша категорія препаратів.

Це препарати з недоведеною ефективністю.

Тобто ми можемо припустити, що препарат має дію, але доказів достатньої ефективності немає.

І тут й починається основний конфлікт між пацієнтами/волонтерами/лікарями.

"Ці засоби, на які ви часто бачите збори і які мають приставку "нейро", не є фуфломіцинами. Це дженерики препарату цитиколін. Орієнтовно 10 років тому було велике дослідження, як цей препарат впливає на травматичні ураження мозку. І це дослідження виявилося великим розчаруванням: ефект від плацебо був більш вираженим, ніж ефект від цього препарату.

При тому, що пацієнти з травмами різної тяжкості приймали цей препарат в доволі високих дозуваннях протягом 3 місяців", – розповідає лікарка.

Щобільше, називати ці препарати нейропротекторами не зовсім правильно.

Як пояснює Андрій Чимбар, в інструкції показання до цитиколіна такі: інсульт, черепно-мозкові травми та хронічні цереброваскулярні порушення.

"Іншими словами, це препарати для лікування наслідків визначених інструкцією станів та хвороб. Це не пігулка, задача якої – захистити нервові клітини від чогось", – додає фармацевт.

Деякі пацієнти кажуть, що їм допомагає цей препарат. А хтось – не відчуває жодного ефекту:

"Проте, враховуючи його вартість, необхідність тривалого приймання, але сумнівну ефективність, більшість країн не погодили застосування цитиколіну", – каже Олександра Щебет.

І тут ми доходимо до основної проблеми, яку не замінять жодні препарати.

Найкраще, що можна зробити при "контузії" – це відпочити

"Добу, а краще дві. І це мінімальні терміни. Зазвичай лікарі рекомендують якомога більше відпочивати, принаймні до тижня – якщо це не бойові умови", – наполягає неврологиня.

Те, що ми звикли називати контузією – це дещо застарілий термін.

Контузія – це, як ми вже згадували на початку, черепно-мозкова травма. І найкраща й найперша допомога при ній – сон та відпочинок.

Ми вже можемо почути ваше обурення на цьому етапі. Ніхто не дає хлопцям та дівчатам добу після контузії.

Тим паче дві.

І ці препарати – це ніби як акт відчаю: необхідно робити хоч щось. Проте одна пігулка дуже дорогого цитиколіну не змусить ваші нейрони відновитися. Навіть якщо і приймати ці препарати – то тривалим курсом, каже Андрій Чимбар.

Що ж робити?

На жаль, як це виправити, у медицини відповіді немає.

Відповідь повинні б мати ті, хто працює над законом про мобілізацію аби нарешті забезпечити бригади достатньою кількістю людей, що, своєю чергою, дозволить після травми відлежатись, а не тримати позицію.

Проте в цьому тексті ми хочемо проартикулювати те, як воно має бути.

Віримо, що поступово наша армія дійде до цього.

І тому ми повторимо:

"Замінити сон та відпочинок в перші дні після травми не може жоден препарат.

Така наша нейрофізіологія. Ніщо не замінить здатність мозку відновлюватися та очищуватися в стані сну та спокою. Без зайвих подразників, в тому числі гаджетів. Це стосується і травматичних станів і ні.

Але в травмі це критично важливо. Тому що необхідно зробити все, аби не розвинулися віддалені наслідки", – каже неврологиня.

Що мається на увазі?

Не можна перезбуджувати людину, перезбуджувати її нейронні зв'язки, важливо уникнути збільшення набряку, ризики мікрозапалень мозку тощо.

Щебет наголошує: не дати мозку відпочити – це отримати хронічні наслідки черепно-мозкової травми.

Думка, що оцей препарат все вирішить і людину можна без відпочинку посилати в посадку – якоюсь мірою підтримувати нехтування проблемою.

Проте чи загалом потрібні препарати при контузії/ЧМТ? Звичайно.

Будь-яка черепно-мозкова травма унікальна.

"Для початку це будуть препарати, які полегшать симптоматику. Комусь знадобляться ліки, які знімають набряк. Комусь – знеболювальні, протинудотні тощо.

І потім підключають ліки для того, щоб запобігти віддаленим наслідкам. Але це будуть не так звані "нейропротектори", а дієві психостимулюючі препарати з визначеним для цього конкретного випадку дозуванням. Деяким знадобляться антидепресанти", – пояснює неврологиня.

Краще, щоб бойові медики проконсультувались з неврологами/реаніматологами, які допоможуть зрозуміти потреби і придбати те, що точно працюватиме, а не створюватиме ілюзію діяльності, додає Щебет.

До того ж Олександра Щебет акцентує, що "контузія" – це не лише про травму мозку. Це цілий спектр симптомів, який зачіпає різні системи нашого організму. Тож ні, немає диво препаратів, які швидко це виправлять.

Немає єдиного препарату від черемно-мозкової травми.

Але ви можете підтримати людину та допомогти їй відновитись

Відновлення після ЧМТ – це процес. У когось він триватиме довше, в когось – менше. Але людині потрібен для відновлення час, підтримка та розуміння. Це твердження стосується всіх: військових, спортсменів, людей, які пережили ДТП, отримали травму на виробництві тощо.

Якийсь час людину можуть мучити головні болі, запаморочення, вона може бути більш роздратованою, швидше втомлюватися, мати проблеми з пам'яттю та концентрацією.

Ні, це не той страшний ПТСР, яким блогери лякають середній клас.

Ось як це описує посібник медичних та соціальних послуг штату Вашингтон:

"Людина, яка пережила ЧМТ, може відчувати втрату незалежності, втому, надмірну стимуляцію або когнітивні проблеми, що, своєю чергою, може спричинити виникнення почуття розчарування та гніву".

Пацієнт може відчувати або демонструвати таке:

✅ сильну реакцію на незначні фактори роздратування або приводи розчарування;

✅ підвищену дратівливість;

✅ підвищену схильність до гніву;

✅ брак терпіння;

✅ низьку толерантність до змін;

✅ несподівані спалахи гніву;

✅ вербальну або фізичну демонстрацію гніву;

✅ усе вищезгадане або комбінацію вищезгаданих факторів.

Важливо розуміти, що ці реакції поступово минуть.

Але що ви можете зробити вже зараз?

Для початку – зупиніться. Оцініть ситуацію. Що викликало таку ситуацію?

Чи є поведінка людини небезпечною? Як ви можете змінити умови, щоб покращити стан справ?

Уявіть таке:

Ваш партнер/ка приїхали у відпустку після перебування в зоні бойових дій. Він/вона мали помірну ЧМТ, людина отримала лікування та наразі може трохи відновитися вдома.

Але її/його почали дратувати звуки блендера.

Що тут тригер? Ясна річ, гучний та неприємний звук.

Як це можна вирішити? На якийсь час відмовитись від користування ним або подрібнити їжу, коли людини немає вдома.

Це тимчасові перестороги, але вони важливі на етапі відновлення.

Також неврологиня та директорка Центру реабілітації та психічного здоров'я ветеранів війни "Лісова Поляна" Ксенія Возніцина у відео для Veteran Hub зазначає, що вкрай важлива й активна залученість пацієнта у власне відновлення.

Насамперед це:

Сон. Варто вкладатися в ліжко в один й той самий час (орієнтовно 22-23 вечора), провітрити перед цим кімнату, не користуватися гаджетами за 2 години до сну. Прогуляйтеся з другом, коханою людиною, собакою або лише власними думками. Почитайте друковану книгу, вечеряйте легко, не переїдайте, не пийте каву після обіду.

Харчування. Є їжа, яку "любить" мозок, каже Ксенія Возніцина.

Зокрема це:

• жирна риба;
• овочі;
• яйця;
• шоколад;
• горіхи;
• зелений чай;
• куркума;
• лісові ягоди.

Фізична активність. Те, що фізичні вправи після контузії заборонені – шкідливий міф. Звичайно, повертатись до активностей варто поступово. Але вже на 2-3 день після травми людині порадять рухатися активніше. Дозовані аеробні навантаження, увага до власного самопочуття допомагають відновитися, а не навпаки. Людині допоможе швидка хода, йога, плавання тощо.

Психотерапія. Професійний психотерапевт/ка допоможуть і скорегувати стиль життя, і врегулювати емоційну сферу. Це важливо, незалежно від військового досвіду людини.

Як люди шукають чарівну пігулку від цілком собі цивільних проблем, так само вони шукають магічну пігулку від "контузій".

Але її не існує.

Якщо ми хочемо аби воїни відновлювались, потрібні доказові методи, передишка між бойовими виходами, можливість відновитись.

А для цього потрібні не магічні пігулки, а якби це парадоксально не звучало – люди. І ті, що підтримають, і ті, що замінять.

Наталя Бушковська, спеціально для УП. Життя