Українська правда

"Це – підрив реформи": Мінфін хоче знову перевести українські лікарні на казначейські рахунки

- 11 листопада, 19:54

Міністерство фінансів має намір перевести лікарні на казначейські рахунки з 1 березня 2025 року. Це передбачено в проєкті Закону про Державний бюджет України на 2025 рік.

Зміна системи оплати означає, що НСЗУ і далі буде оплачувати всі послуги, які надаватимуть медзаклади, але кошти переказуватимуть не банкам, а у держбюджет.

Це матиме негативні наслідки для автономності лікарень, закупівлі та виплати заробітних плат персоналу, наголошує членкиня Комітету ВРУ з питань здоров’я нації Ольга Стефанішина.

"Таке рішення насправді розбиває всю структуру медичної реформи, оскільки основна її ціль полягала у незалежності лікарень від держави. Тобто лікарні є комунальними підприємствами, які мають можливості самостійно планувати свої витрати, бюджети, розраховуватися та тримати кошти в державних банках. Це не лише дає автономію, а й можливість залучати додаткові кошти та розпоряджатися ними", – сказала Ольга Стефанішина у коментарі для "УП.Життя".

Вона пояснила, що попри обіцянки Мінфіну проводити погодження платежів в електронному режимі, є значна небезпека затримок.

"Наприклад, в бюджеті не буде коштів або їх використовуватимуть на якісь там інші потреби. Лікарні знову опиняться в заручниках в державного апарату. Або номінально кошти закладені у бюджет, але їх фактично немає. Такі ситуації вже були під час медичних держзакупівель.

Казначейство – це крок назад у кріпацтво від держави. З великою ймовірністю, знову буде корупція, бо лікарні точно захочуть якось цю систему обійти", – наголосила Ольга Стефанішин.

Небезпеку у поверненні до казначейських рахунків вбачають і фонді "Пацієнти України".

"Лікарні точно не будуть першим пріоритетом для казначейства – в результаті цього постраждають пацієнти. Певною мірою це спричинить колапс медичної системи.

Таке рішення Кабміну – це підрив основи реформи охорони здоров'я, її автономії та свободи розпоряджатися коштами у межах договору з національною службою здоров'я", – зауважила виконавча директорка фонду Інна Іваненко у коментарі для "УП.Життя".

Також лікарням буде доволі складно розрахуватися із постачальниками через казначейський рахунок за витратні матеріали та ліки – катетери, шприці, бинти, антибіотики, анальгетики тощо.

"Багато років, як ми позбулися цього радянського пережитку. Тож зараз це нагадує відкат реформи назад.

У нас є дуже багато класних, дійсно ефективних лікарень з крутими менеджерами, які налагодили ефективні послуги і не беруть з пацієнтів кошти. Вони зараз просто в розпачі, бо розуміють, що це – повернення назад в совок, яке насправді ускладнить їм роботу", – пояснила Інна Іваненко.

Вона сподівається, що Кабмін перегляне свою позицію з цього питання, аби не допустити краху автономії лікарень у воєнний час.

"УП.Життя" також запитала в НСЗУ, як такі зміни позначаться на медсистемі, але поки не отримала відповіді.