Ризик інфарктів та інсультів у людей з нерегулярним режимом можуть подвоюватися – дослідження

Дотримання режиму сну є важливою складовою здоров'я. Попередні дослідження свідчать, що хронічні проблеми зі сном можуть сприяти розвитку діабету, ожиріння та психічних розладів.

Тепер вчені виявили, що учасники з нерегулярним сном, які також спали менше ніж 8 годин на добу, мали найвищий ризик серйозних серцево-судинних захворювань, зокрема інфарктів та інсультів.

Такими є результати дослідження, опублікованого у журналі BMC Cardiovascular Disorders, пише Medical News Today.

Відсутність регулярного сну може спричиняти низку проблем як із фізичним, так і з психічним здоров'ям, зокрема впливати на серце.

Поганий сон порушує циркадні ритми організму, які допомагають регулювати артеріальний тиск і частоту серцевих скорочень. Недостатня кількість сну може призводити до того, що артеріальний тиск залишається підвищеним довше, а не знижується вночі під час сну.

Вчені з Університету Оулу (Фінляндія) детальніше вивчали зв'язок між сном і здоров'ям серця у людей середнього віку. Вони аналізували час засинання, середину сну, час пробудження та тривалість сну учасників.

Науковці використали дані понад трьох тисяч дорослих, які народилися у Фінляндії у 1966 році. Приблизно два тижні учасники носили на зап'ястках трекери активності до двох тижнів, а для вивчення вчені відібрали показники за перший повний тиждень (7 ночей поспіль).

Сон оцінювали за такими категоріями:

• регулярний;
• відносно регулярний;
• нерегулярний.

Учасники також заповнювали анкети, де вказували дані про своє здоров'я та спосіб життя, зокрема куріння і вживання алкоголю. Також вони проходили клінічні обстеження – їм вимірювали артеріальний тиск, індекс маси тіла (ІМТ), рівень холестерину та глюкози в крові.

Протягом наступного десятиліття автори дослідження здійснювали моніторинг стану здоров'я учасників через національні медичні реєстри. Зокрема вони відстежували частоту інфарктів, інсультів та смертності від серцево-судинних захворювань.

Що показали результати моніторингу?

Результати дослідження продемонстрували, що якість сну та його вплив на організм визначаються комплексом чинників, а не лише сумарною тривалістю відпочинку вночі.

Учасники з нерегулярним часом засинання, які також спали менше ніж 8 годин, мали підвищений ризик серцево-судинних захворювань, зокрема інфарктів та інсультів, упродовж наступного десятиліття. Важливо, що цей ризик був майже вдвічі вищим порівняно з людьми, які мали стабільніший режим сну.

Схоже підвищення ризику також спостерігали й у людей із дуже нерегулярною серединою сну – це точка між засинанням і пробудженням, яку вважають важливим показником стабільності циркадного ритму.

Водночас дослідники не виявили, що лише нерегулярний час пробудження пов'язаний із підвищеним серцево-судинним ризиком.

Стабільність сну – ключ до здоров'я серця

Науковці зазначили, що отримані результати свідчать, що стабільність режиму сну має вирішальне значення для здоров'я.

"Дворазове зростання ризику серцево-судинних захворювань є значущим і підкреслює необхідність звертати увагу на якість і тривалість сну, особливо у пацієнтів із іншими факторами ризику серцевих захворювань", — наголосив лікар-пульмонолог та спеціаліст з медицини сну Сараті Бхаттачарія.

Психіатр Браян Захарія також зауважив, що ці результати мають клінічне значення. За його словами, найбільш показовим є те, що саме нерегулярний час засинання, а не пробудження, пов'язаний із підвищеним ризиком для серця.

"Порушення ритму сну відіграє роль у метаболічних та запальних процесах. Воно може спричиняти інсулінорезистентність і підвищувати системне запалення, що, своєю чергою, сприяє розвитку атеросклерозу та тромбозу", — пояснив Захарія.

Лікар-кардіолог Чен Чен також підкреслив, що ці результати доповнюють сучасне розуміння важливості якості сну для здоров'я серця. Він додав, що порушення циркадного ритму може призводити до коливань рівнів кортизолу та адреналіну, що сприяє підвищенню артеріального тиску та розвитку ожиріння.

"Серцево-судинні захворювання вже є провідною причиною смертності у світі, а дворазове зростання ризику – це дуже суттєва і клінічно важлива різниця", — підсумував Чен.