Українська правда

"Природний антистрес": як прогулянка у лісі впливає на наше здоров’я?

- 14 березня, 14:00

З приходом весни багатьом людям подобається проводити час на природі. Чи знали ви, що перебування серед дерев може мати терапевтичний ефект?

Так звана лісова терапія набирає популярності та навіть базується на дослідженнях, які вказують на користь прогулянок на природі як для психічного, так і фізичного здоров'я.

Знайдіть час, щоб глибоко подихати й звернути увагу на свій внутрішній стан. Якщо є можливість — вийдіть на природу, ближче до дерев. Знайдіть час, щоб глибоко подихати й звернути увагу на свій внутрішній стан.

Щоб дізнатися, як звичайна прогулянка у лісі може впливати на фізичне та психічне здоров'я, "УП. Життя" використала джерела National Library of Medicine, Cleveland Clinic, International Journal of Environmental Research and Public Health та Springer Nature.

Що таке лісова терапія?

Лісова терапія бере свій початок із японської практики shinrin-yoku та перекладається дослівно як "лісове купання". Термін був введений у Японії у 1982 році – як контакт із лісом та сприйняття його атмосфери.

Споглядання природи та слухання її звуків справді допомагає розслабитися.

Лісова терапія задіює одразу кілька органів чуття. Така сенсорна зануреність відволікає увагу від негативних думок і сприяє формуванню більш позитивного психічного стану.

Але цілком можливо, що перебування на природі приносить користь не лише психічному здоров'ю. Воно також може позитивно впливати і на фізичний стан організму.

Хоча випадкова прогулянка в лісі може допомогти розслабитися на кілька годин, щоб справді відчути користь, практикувати лісову терапію потрібно регулярно.

В ідеалі варто проводити на природі кілька годин поспіль, але навіть 15 хвилин можуть мати позитивний ефект.

З приходом весни багатьом людям подобається проводити час на природі. Чи знали ви, що перебування серед дерев може мати терапевтичний ефект?

Чому перебування на природі позитивно впливає на організм?

Лісова терапія може позитивно впливати на рівень кисню в мозку. Адже при цьому людина перебуває серед дерев та рослин, які здійснюють фотосинтез. У результаті нього рослини поглинають вуглекислий газ та виділяють кисень у повітря.

У лісі рівень кисню зазвичай вищий, ніж у міському або закритому середовищі. Анасичення крові киснем підтримує роботу мозку.

Крім того, в лісі виділяється велика кількість фітонцидів – антимікробних сполук, які виділяються деревами та рослинами.

Вдихання цих сполук може підтримувати імунну систему та сприяти зниженню стресу, а приємні природні аромати позитивно впливають на настрій і емоційне самопочуття.

На даний час існує певна кількість невеликих дослдіжень впливу лісотерапії на здоров'я. Проте науковці закликають проводити довготривалі дослідження у західних країнах, щоб краще оцінити її терапевтичний потенціал.

Звісно, вирокистовувати лісову терапію як повноцінне лікування фізичних або психічних захворювань немає сенсу. Проте проведення кількох годин на природі точно не нашкодить та може принести користь для загального стану організму та самопочуття. Водночас варто подбати про базову безпеку: використовувати засоби захисту від комах, носити закритий одяг, а також бути уважними під час перебування у лісі, щоб не заблукати та дотримуватися знайомих маршрутів.

Лісова терапія задіює одразу кілька органів чуття. Така сенсорна зануреність відволікає увагу від негативних думок і сприяє формуванню більш позитивного психічного стану.

Як лісотерапія може впливати на здоров'я?

У систематичному огляді було проаналізовано 64 дослідження, які оцінювали вплив лісової терапії на різні групи населення в різних умовах. Результати свідчать, що занурення в природне середовище може мати позитивний вплив на здоров'я людини, однак ця сфера потребує подальших наукових досліджень.

  • Вплив на показники артеріального тиску

До прикладу, мешканці міст мають вищий ризик розвитку артеріальної гіпертензії та психологічного стресу, ніж люди, які проживають у сільській місцевості.

У пошуках немедикаментозних методів профілактики та контролю гіпертензії лісова терапія розглядається як перспективний підхід до зниження артеріального тиску та рівня стресу. У метааналіз було включено 21 дослідження щодо артеріального тиску (2270 учасників) та 13 досліджень щодо рівня кортизолу в слині (1786 учасників) – біомаркера стресу.

Результати показали, що лісова терапія знижує артеріальний тиск приблизно на 3 мм рт. ст. порівняно з міським середовищем (оптимальним вважається тиск до 120/70 мм рт. ст.).

Також було виявлено зниження концентрації кортизолу в слині, що свідчить про зменшення фізіологічного стресу. Найбільший ефект зниження артеріального тиску спостерігався у людей старшого віку та у тих, хто мав вищий початковий рівень артеріального тиску.

Триваліші програми лісової терапії (≥20 хвилин) показали більшу ефективність у зниженні артеріального тиску та рівня кортизолу порівняно з коротшими сеансами.

  • Вплив на рівень стресу

Лісова терапія може допомагати зменшувати рівень стресу загалом та так званого "техностресу" зокрема (він пов'язаний з надмірним використанням цифрових технологій).

Ця практика є ефективною для зменшення симптомів депресії та тривоги.

Щоб уточнити фізіологічні ефекти shinrin‑yoku, були проведені польові експерименти у 24 лісах Японії. У кожному експерименті учасники прогулювалися та спостерігали лісову або міську територію. У перший день частина учасників були направлені до лісу, інші – у міську зону. На другий день групи обмінялися локаціями для контрольної перевірки.

При цьому в учасників вимірювали рівень кортизолу в слині, артеріальний тиск, частоту пульсу та варіабельність серцевого ритму.

Результати показали, що перебування у лісі знижує концентрацію кортизолу, пульс та артеріальний тиск, підвищує активність парасимпатичної нервової системи та знижує активність симпатичної нервової системи порівняно з перебуванням у місті.

Парасимпатична нервова система відповідає за відновлення організму та стан спокою, тоді як симпатична нервова система активується під час стресу і готує організм до реакції "бий або тікай". Підвищення парасимпатичної та зниження симпатичної активності свідчить про зменшення фізіологічного стресу.

Звісно, вирокистовувати лісову терапію як повноцінне лікування фізичних або психічних захворювань немає сенсу. Проте проведення кількох годин на природі точно не нашкодить та може принести користь для загального стану організму та самопочуття.

Що робити, якщо живеш у місті?

Приблизно 56 % населення світу (близько 4,4 млрд людей) сьогодні проживає в містах. Очікується, що до 2050 року ця частка зросте приблизно до 70 %.

Виникає питання, чи можна отримати користь від природи, не перебуваючи в лісі? На сьогодні відповідь така: частково так.

Дослідження показали, що прогулянка в справжньому лісі краще впливає на серцево-судинне здоров'я, ніж прогулянка міським парком. Однак краще все-таки проводити час на природі, хоча б там, де це можливо. Якщо ви живете у великому місті й не маєте змоги легко дістатися до лісу, варто відвідувати місцеві парки або зелені зони.

Хоча це може не давати такого самого ефекту, як прогулянка дикою природою, дослідження показують, що прогулянки в міських парках можуть покращувати настрій, варіабельність серцевого ритму та навіть пам'ять.