Науковці з'ясували, як людський мозок сприймає частку "не"

Анна Коваленко — 31 травня, 18:46
Науковці з'ясували, як людський мозок сприймає частку не
Під час дослідження науковці вивчали поведінку учасників, а також діяльність мозку.
TEK IMAGE/SCIENCE PHOTO LIBRARY/Getty Images

Мозок людини під час опрацювання інформації не сприймає частку "ні" як слово, яке змінює значення на протилежне. Негативна частина пом’якшує сприйняття сказаного, але ніколи не перетворює його на антонім.

Про результати серії експериментів, у ході яких науковці аналізували відповіді учасників та їхню мозкову діяльність, інформує MedicalXpress. Дослідження опублікували в науковому журналі PLOS Biology.

Під час роботи, до якої залучили 101 особу, учасникам на моніторі комп’ютера показували фрази, які складалися з прикметника та слова "не", а також довші вирази. Піддослідні мали оцінювати значення виразів за шкалою від 1 до 10 за допомогою курсора мишки.

Дослідники виявили, що учасники витрачали більше часу, щоб інтерпретувати фрази із заперечною часткою. Це свідчить про те, що "не" уповільнює швидкість обробки інформації мозком.

ВІДЕО ДНЯ

Також спостереження за рухами курсора показали, що чим більше заперечень учасники бачили, то більше вони впливали на сприйняття значення фраз. Наприклад, якщо спочатку "негаряче" оцінювали ближче до "гарячого", то пізніше його тлумачили ні як "гаряче", ні як "холодне", а радше щось середнє.

Учені з'ясували, що заперечна частка служить пом’якшенням прикметників, а не зміною їхнього значення на протилежне.

Крім того, команда дослідників використала магнітоенцефалографію (дослідження діяльності мозку), щоб виміряти магнітні поля, створені активністю органу під час експерименту з інтерпретації фраз.

Нейронний аналіз підтвердив, що мозок визначав значення слів, зокрема "гаряче" та "холодне" ближчими у тому випадку, якщо біля них стояло «не».

"Це дослідження підкреслює складність розуміння мови, показуючи, що цей когнітивний процес виходить за межі обробки значень окремих слів", – пояснює результати аналізу постдокторантка кафедри психології Нью-Йоркського університету та провідна авторка дослідження Аріанна Заунацці.

Раніше ми розповідали, яка частина головного мозку відповідає за бажання допомагати іншим.

Реклама:

Головне сьогодні