Учені встановили, як організми формують довготривалу "пам’ять" про пережитий біль

Анна Коваленко — 20 квітня, 17:50
Учені встановили, як організми формують довготривалу пам’ять про пережитий біль
Спершу дослідження проводили на мишах, пізніше вчені виявили подібні зміни і в організмі людини.
Kuntalee Rangnoi/Getty Images

Дослідження показали, що "спогади" про біль у ранньому віці зберігаються в макрофагах – одних із основних елементів імунної системи.

Раніше вчені встановили, що людське тіло здатне "пам’ятати" біль від травм, пережитих у віці новонародженого, аж до підліткового періоду. Дослідження показали, що система реакцій на біль розвивається на генетичному рівні.

Однак науковцям з Дитячого центру Цинцинатті вдалось з’ясувати механізм "запам’ятовування", повідомляє MedicalXpress із посиланням на дослідження, опубліковане в Cell Reports.

Ключові зміни у відповідь на біль відбуваються в клітинах макрофагів, які відіграють вирішальну роль в імунній системі. Цікаво, що більш інтенсивні реакції спостерігаються серед жінок.

Експерименти показують, що миші-самці, які пережили травмування в ранньому віці, демонструють такі ж епігенетичні зміни (генні зміни, що відбуваються без перебудови послідовності ДНК), як і самки, але їхня "пам’ять" не така довготривала. У самок ефект простежувався більше ніж 100 днів після травми.

Розрізи, які робили вчені, спровокували стовбурові клітини кісткового мозку генерувати "підготовлених" для більш інтенсивної реакції макрофагів – це й посилювало відчуття болю.

"Для нас було несподіванкою побачити, як єдине локальне пошкодження настільки різко змінило системний епігенетичний/транскриптомний (характерний для реакції, спричиненої повним набором мРНК організму – ред.) ландшафт макрофагів", – каже заступник директора Центру дослідження дитячого болю в Цинциннаті Майкл Янковскі.

Подальше дослідження показало, що зміни, які відбуваються в гені під назвою p75NTR, можна знайти в клітинах макрофагів людини. Для них відповідний часовий проміжок "пам’яті" має становити від 10 до 15 років.

Науковці також спромоглися заблокувати рецептор p75NTR у молодих мишей, що притупило здатність макрофагів передавати інформацію сенсорним нейронам. Як наслідок, це запобігло інтенсивній реакції на повторний біль. Однак досі невідомо, чи безпечними будуть такі методи для людей.

Це відкриття підкреслює фундаментальні відмінності між генетичною активністю імунної системи новонародженого, що ще розвивається, та зрілої системи дорослих.

Раніше ми писали про типи болю в спині і способи з ними впоратися.

Реклама:

Головне сьогодні