Як повʼязані харчування, генетика та розвиток мозку? Відповідь вчених

Вчені встановили, що більшість 23-річних молодих людей мають обмежувальну, емоційну або неконтрольовану харчову поведінку. Тобто вони обтяжують себе дієтами або харчуються геть хаотично, часто переїдаючи.

На думку науковців, такі нездорові стосунки з їжею можуть безпосередньо впливати на розвиток мозку молоді.

Про це йдеться у результатах дослідження, опублікованих у журналі Nature Mental Health, пише NeuroScience News.

В експерименті взяли участь 996 підлітків з Англії, Ірландії, Франції та Німеччини. Вони здали аналізи крові, заповнили анкети про самопочуття та харчову поведінку. Вчені також двічі проводили їм МРТ – у віці 14 і 23 років.

За типами харчової поведінки дослідники виділили 3 групи:

• здорові (42%) – ті, в яких не виявляли розладів харчової поведінки;
• з обмеженнями в їжі (33%). Зокрема, це молоді люди, що часто використовували дієти, очищення (детокси, інтервальне голодування) та інші форми обмеження споживання їжі для контролю ваги;
• люди, що мають переїдання через емоційні імпульси або неконтрольовані пориви (25%).

Науковці з’ясували, що проблеми з харчовою поведінкою нерозривно пов’язані з психічним станом у підлітковому віці.

Молодь, яка у 23 роки мала нездорові звички – обмежувальні або емоційні/неконтрольовані, – вже у 14 років демонструвала підвищені рівні:

• тривоги та депресії – емоційні стани, які накопичуються з віком;
• поведінкових проблем, як-от гіперактивність чи неуважність.

У людей з нездоровими звичками у харчуванні емоційне напруження лише посилювалося, навіть якщо поведінкові проблеми зменшувалися.

Як змінювалися харчові звички

Кожна з груп мала свої унікальні особливості змін у поведінці щодо їжі.

Люди, що обмежували себе в їжі, постійно дотримувалися дієт протягом усього підліткового періоду.

В учасників, які мали емоційне переїдання, схильність до дієт з’являлася у 14-16 років, а епізоди переїдання значно частішали до 19 років.

Нездорові звички часто супроводжувалися ожирінням та підвищеним генетичним ризиком високого індексу маси тіла, що ще більше ускладнювало боротьбу з такими поведінковими порушеннями.

Однією з найбільш вражаючих знахідок стало те, що дозрівання мозку у людей з нездоровими звичками відбувалося значно повільніше.

Науковці за допомогою МРТ змогли виявили, що у людей з нездоровою харчовою поведінкою зменшувався обʼєм та товщина кори головного мозку на відміну від учасників, які мали здорові звички харчування.

Вчені також зʼясували, що у молодих людей з розладами харчової поведінки був зменшений мозочок – ділянка мозку, що контролює апетит. На думку дослідників, це – ключовий фактор, чому генетичний ризик надлишкової ваги та ожиріння призводить до обмежувальних звичок у харчуванні.

"Наші висновки підкреслюють потенційні переваги покращеної освіти, спрямованої на боротьбу з нездоровими харчовими звичками та дезадаптивними стратегіями подолання. Це може зіграти вирішальну роль у запобіганні харчових розладів і підтримці загального здоров’я мозку", – додав професор біологічної психіатрії в King's IoPPN і старший автор дослідження Сільван Дезрів'єр.