"Перші кроки пацієнта – моральна надбавка до зарплати". Протезисти про роботу та навчання в Україні
Сотні тисяч військових та цивільних потребуватимуть протезування у найближчі роки в Україні. Через повномасштабне вторгнення кількість пацієнтів відділень реабілітації та черга до протезиста лише зростатиме.
В Україні є кілька навчальних закладів, де можна здобути освіту за цим фахом та “відшліфовувати” знання на практиці. Однак протезування – як будь-яка інноваційна галузь – постійно розвивається та впроваджує нові методики та технології.
Німецька організація Human Study з 2018 року навчає українських фахівців за міжнародними стандартами. Через велику війну деякі програми довелось призупинити та відтермінувати, а також – знайти нову практичну базу для студентів.
У Львові на базі реабілітаційного центру “Незламні” відкриється нова протезна майстерня на 40 місць у травні 2024 року. А разом із тим і розпочнеться курс з протезування верхніх кінцівок.
“УП.Життя” поспілкувалася з керівником організації Human Study Крістіаном Шлірфом, а також з випускниками програм й протезистами Олександром Герасименком, Михайлом Макаровим та В'ячеславом Земляним про те, як вони прийшли в професію, що мотивує їх розвиватись та як відбувається навчання у Human Study.
Скільки протезистів потрібно в Україні
За даними ВООЗ, близько 1% населення потребує послуг протезистів, з яких третина – це діти.
“Є низка причин, яка призводить до ампутацій – це проблеми зі здоров'ям – судинні хвороби, діабет, також кінцівку можна втратити у ДТП.
Але в українському контексті – це ще й військові та цивільні, які постраждали внаслідок бойових дій”, – зазначив керівник Human Study Крістіан Шлірф.
Україна найближчі 5-10 років потребуватиме великої кількості клінічних та неклінічних протезистів. Вони виготовляють протези та ортези, тобто корсети, бандажі, ортопедичну продукцію тощо.
У техніка та клінічного протезиста є певна норма роботи – це близько 100 виробів на рік (якщо говорити суто про протези кінцівок). Йдеться про повний цикл від зняття мірок до опанування пацієнтом нової кінцівки.
“Наразі ніхто не береться підраховувати кількість людей в Україні, які потребуватимуть протезів, бо бойові дії тривають.
Але кількість висококваліфікованих людей має не лише покривати потребу, а мати певний “запас” фахівців, бо протез – це не виріб на все життя. Цей девайс потребує технічних оглядів та заміни деталей кожні 3 роки”, – зазначив Крістіан Шлірф.
За його словами, сфера протезування є дуже динамічною у розвитку – постійно з'являються нові технології, комплектуючі, підходи тощо.
Це підтверджує й клінічний протезист В'ячеслав Земляний. Він у професії ще з 90-х, у фахівця за плечима середньотехнічна та дві вищих освіти.
“У мене є чимало пацієнтів-військових. Зазвичай у перші наші зустрічі вони перебувають у складному психологічному стані. Але яка ж радість бачити, як вони повертаються до життя! Це відбувається й завдяки постійному оновленню знань та застосуванню нових підходів.
Я не міг собі уявити, що у молодого 22-річного хлопця на протезі з'явиться бажання танцювати. Або – що пацієнт з протезом стегна зможе лазити по канату. Ці люди ставлять перед собою невеликі реальні цілі та досягають їх”, – з гордістю каже протезист.
Як навчають протезистів за міжнародними стандартами
В Україні організація Human Study розпочала роботу як освітній хаб у 2017 році на базі Харківського національного університету радіоелектроніки. Тож вже у лютому 2018-го стартував перший потік студентів-протезистів.
Через повномасштабне вторгнення у лютому 2022-го університет з Харкова перемістили до Києва з міркувань безпеки. Але бази для проведення практичних занять у столиці не було – усе оснащення майстерні лишилось під обстрілами.
Навчання проходить для протезистів трьох рівнів – технічних працівників, клінічних протезистів та наукових працівників у сфері протезування.
Насамперед шукають науковців-теоретиків, які мають ґрунтовні знання з анатомії та біомеханіки. Вони можуть стати викладачами програми.
Як-от, наприклад, Олександр Герасименко, який працює в цій царині вже майже 25 років. Він викладає на кафедрі фізичної терапії, ерготерапії Дрогобицького державного педагогічного університету імені Івана Франка.
У 2023-му Олександр став викладачем ще й у Human Study.
“Я навчався у спеціалістів з різних куточків світу. У кожної країни є своя специфіка економічних аспектів, які викладачі не могли пояснити, бо не були в українському контексті.
Я знаю, як працює система в країні, і мені легше пояснити студентам, яким чином використати ту чи іншу методику, які особливості варто врахувати тощо”, – зазначив фахівець.
Раніше програму викладали англійською, але за кілька років адаптували матеріал українською.
“Матеріал вичитується та вдосконалюється спільними зусиллями студентів та викладачів. Кожен новий курс отримує більш відшліфований контент в плані як перекладу, так і подачі інформації.
Тож кожне наступне покоління однозначно трішечки буде краще за попереднє, бо учень завжди має перевершити свого вчителя”, – зауважив протезист.
У клінічних протезистів має бути щонайменше 2 роки досвіду й безпосередня практика з пацієнтами. Це треба для того, щоб отримані знання вони одразу могли застосувати у своїй роботі.
Техніки можуть податися на цю програму після отримання середньої спеціальної освіти техніка-протезиста. Важливою умовою є те, що він має працювати за цим фахом.
Так, наприклад, на навчання подався технік-протезист Михайло Макаров. Чоловік незадовго до вторгнення вирішив опанувати нову професію, в умовах війни вона виявилася вкрай необхідною.
“Раніше я працював на будівництві – моїм профілем були малярні та гіпсокартонні роботи. Тож гіпс лишився у моєму житті, але тепер в іншій формі”, – жартома зауважив Михайло.
За цей час він не лише пройшов навчання в українському закладі освіти, але й завершив декілька курсів Human Study і з нетерпінням чекає наступного, що розпочнеться у квітні 2024 року.
Технік-протезист розповів, що перш за все йому цікаво поглиблювати знання з анатомії, біомеханіки, виробничої технології.
“У Human Study я вивчав поглиблено теорію, яка вплинула й на мою практику. Два роки у цій професії – це не дуже багато.
Найбільше мені подобається бачити, як людина знову стає на ноги, вертикалізовується, так би мовити, і робить свої перші кроки. Це така моральна надбавка до зарплати, коли я розумію, що людина повертається до повсякденного життя”, – поділився Михайло.
Іспити курсу відбуваються не лише у звичній академічній формі, а й у творчій – фахівець має презентувати виріб за участі пацієнта.
Наприклад, техніки показують, як робили мірки, розповідають про основні технологічні процеси й завершують видачею протеза пацієнту. Між іншим, пацієнт також має показати, як він опанував нову кінцівку.
Нова база для практичного навчання
У 2024 році програму відновили у Львові на базі реабілітаційного центру “Незламні”. До травня 2024 року GIZ Ukraine за підтримки уряду Німеччини побудують тут майстерню з протезування на 40 робочих місць.
Крім того, на базі цієї майстерні відбуватимуться практичні заняття студентів навчальних програм Human Study, також семінари з протезування та медичних інновацій.
У планах за найближчі 1,5 року навчити близько 60 фахівців протезування й ортезування різних рівнів – від техніків до викладачів освітніх програм.
“Ми також дбаємо про географічне розповсюдження знань та намагаємося охопити фахівців-практиків, які вже працюють у цій сфері.
Гадаю, проєкт у Львові буде пілотним – згодом ми зможемо перенести його у будь-які міста України. Зараз вкрай потрібні люди, які зможуть виконувати технічну роботу та займатись пацієнтами”, – додав директор Human Study.
Вікторія Андрєєва, УП.Життя
