Як відучити дитину смоктати палець і чому важливо зрештою позбутися цієї звички

Смоктання пальця – одна з найпоширеніших звичок у немовлят і малюків. Зазвичай вона є природною частиною їхнього розвитку й зникає сама по собі.

Проте якщо дитина продовжує смоктати палець після перших років життя, це може вплинути на формування прикусу, мовлення та здоров'я ротової порожнини.

Педіатрка Кімберлі Чербок і логопединя Меган Мінгі пояснили Cleveland Clinic, чому виникає ця звичка, які наслідки вона може мати та як допомогти дитині без стресу від неї відмовитися.

Чому немовлята смокчуть палець?

Для багатьох дітей смоктання пальця є природною частиною розвитку. Ба більше, ця звичка з'являється набагато раніше, ніж можна подумати, – ще до народження.

"Смоктання пальця починається ще в утробі матері, і протягом усього немовлячого віку цей процес є абсолютно нормальним", – пояснює Меган Мінгі.

У новонароджених смоктальний рефлекс життєво необхідний для годування незалежно від того, грудне вигодовування чи штучне. Але смоктання потрібне не лише для отримання їжі.

"Ці рухи також допомагають дитині заспокоїтися", – додає докторка Чербок.

Немовлята також можуть смоктати палець, щоб легше заснути або заспокоїтися, коли вони засмучені.

Більшість дітей із часом самостійно позбавляються цієї звички.

До яких наслідків може призвести смоктання пальця?

У немовлят і дітей у ранньому віці смоктання пальця зазвичай не становить проблеми. Але якщо малюк продовжує робити це в старшому віці, особливо часто або дуже інтенсивно, це може вплинути на формування ротової порожнини.

"Коли великий палець постійно перебуває в роті, піднебіння може стати вужчим і вищим", – пояснює Меган Мінгі.

Згодом такі зміни можуть негативно позначитися на розвитку мовлення.

Зміни прикусу

Тривалий тиск пальця може висунути передні зуби далі вперед. У результаті виникають різні види неправильного прикусу, коли верхні та нижні зуби не збігаються належним чином.

"Найчастіше ми бачимо глибокий або відкритий прикус, коли верхні й нижні зуби не змикаються повністю при закритому роті. Передні верхні зуби при цьому помітно виступають уперед", – пояснює докторка Чербок.

Такі зміни збільшують імовірність того, що в майбутньому дитині знадобиться ортодонтичне лікування, наприклад брекети.

Вищий ризик травмування зубів

Коли передні зуби виступають уперед, вони стають менш захищеними. Для активних малюків, які часто падають, це означає вищий ризик сколів або переломів передніх зубів навіть після незначних ударів.

Проблеми з мовленням і розвитком ротової порожнини

Тривале смоктання пальця також може вплинути на роботу органів ротової порожнини.

"Коли піднебіння стає високим і вузьким, для язика залишається менше місця. Через це можуть виникати труднощі з правильним положенням язика та змінюватися його рухи під час їжі й мовлення", – пояснює Мінгі.

Це може призвести до:

• порушення вимови – якщо язик не може займати правильне положення під час вимови окремих звуків, він висувається вперед, щоб випустити повітря. Це може спричинити дефекти артикуляції, зокрема шепелявість;
• проблем із прийомом їжі – рухи під час смоктання суттєво відрізняються від тих, що потрібні для пережовування та ковтання твердої їжі. У дітей, які смокчуть палець, може сформуватися так зване "виштовхування язиком" (tongue thrust) – звичка, яка заважає правильно пережовувати їжу.

Дихання ротом

Смоктання пальця також може сприяти формуванню звички дихати ротом, тобто вдихати й видихати повітря через рот замість носа.

І у дітей, і в дорослих таке дихання може спричинити:

• закладеність носа;
• сухість у роті;
• інфекції придаткових пазух носа (синусити);
• хропіння.

Однак для дітей наслідки можуть бути серйознішими. Постійне дихання ротом з часом здатне змінити форму лиця, що проявляється через видовження обличчя і недостатню розвиненість підборіддя або нижньої щелепи.

Вищий ризик хвороб та інфекцій

Смоктання пальця сприяє потраплянню мікробів до організму й може підвищувати ризик захворювань.

"На наших руках постійно є бактерії та інші мікроорганізми. Усе, до чого торкаються діти, під час смоктання пальця потрапляє їм до рота", – пояснює докторка Чербок.

Крім того, часте смоктання може подразнювати шкіру, спричиняючи тріщини на великому пальці та в куточках рота (ангулярний хейліт). Це не лише викликає дискомфорт, а й підвищує ризик інфікування пошкодженої шкіри.

Як допомогти дитині позбутися звички

Багато дітей самостійно перестають смоктати палець у віці від 2 до 4 років. Але якщо цього не відбувається, батьки часто не знають, як правильно допомогти дитині, і конфліктують через це.

Фахівці радять кілька підходів.

1. Робіть акцент на похвалі

Дослідження свідчать, що дітей добре мотивує позитивне підкріплення. Тому звертайте увагу на моменти, коли дитина не смокче палець, і хваліть її за це. Можна також використовувати систему винагород або календар із наліпками чи зірочками.

"Так ви підкріплюєте саме ту поведінку, яку хочете бачити", – пояснює докторка Чербок.

Водночас не варто соромити, сварити чи карати дитину. Це не допоможе позбутися звички, а лише викличе негативні емоції.

"Каральний підхід не працює для більшості дітей", – наголошує лікарка.

2. Навчайте інших способів заспокоїтися

Смоктання пальця часто виконує важливу функцію – допомагає дитині впоратися зі стресом.

"Ритмічні смоктальні рухи заспокоюють і допомагають нервовій системі регулювати емоції. Але дитину можна навчити інших способів заспокоєння", – каже Мінгі.

Альтернативами можуть бути:

• глибоке дихання;
• улюблена ковдра чи м'яка іграшка;
• спокійні вечірні ритуали.

"Це також хороша нагода поговорити з дитиною про її почуття та разом знайти інші способи заспокоїтися", – додає докторка Чербок.

3. Запропонуйте альтернативне заняття

Іноді діти смокчуть палець просто від нудьги.

"Якщо ви помітили, що саме це є причиною, запропонуйте дитині інше заняття для рук", – радить докторка Чербок.

Наприклад, можна дати антистресову іграшку, еспандер або інший предмет, який займе руки й відверне від звички.

4. Поговоріть із дитиною

Навіть маленькі діти здатні зрозуміти прості пояснення. Із дітьми старшого дошкільного віку варто спокійно поговорити про те, чому важливо відмовитися від смоктання пальця.

"Поясніть, що це потребує практики. Наприклад, можна сказати: "Від цієї звички непросто відмовитися, але що більше ми тренуємося, то легше стає, а наші зубки залишаються здоровими", – радить докторка Чербок.

5. Зверніться до педіатра

Педіатр може:

• стежити за тим, чи не виникають проблеми із зубами або мовленням;
• порадити додаткові способи боротьби зі звичкою, наприклад спеціальний гіркий лак для нігтів, ортодонтичні пристрої або методики корекції поведінки;
• за потреби – направити до логопеда чи інших спеціалістів.

"Педіатр – це ваш партнер у вирішенні таких питань", – наголошує докторка Чербок.

6. Відвідуйте дитячого стоматолога

Багато стоматологів починають приймати дітей приблизно з 2,5-3 роки. Однак докторка Чербок рекомендує знайомити дитину зі стоматологом ще раніше, особливо якщо вона постійно смокче палець.

Стоматолог допоможе оцінити стан ротової порожнини, підкаже, як позбутися звички смоктати палець, навчить правильно доглядати за зубами та дасть інші рекомендації для підтримання здоров'я рота.

Крім того, раннє знайомство зі стоматологом допомагає дитині не боятися таких візитів у майбутньому.

Смоктання пальця – цілком нормальна й здорова поведінка для немовлят і дітей раннього віку. У більшості випадків це не привід для занепокоєння. Найголовніше – ставитися до цього з терпінням. Із часом, м'якою підтримкою та правильним підходом більшість дітей природно відмовляються від цієї звички й зберігають здорову усмішку.