Мікропластик у крові може підвищувати ризик серцевого нападу – дослідження
Мікропластик, який потрапляє в організм людини, може бути пов'язаний із підвищеним ризиком серцево-судинних захворювань. Вчені виявили, що пластикові частинки значно частіше трапляються у крові людей, які перенесли серцевий напад.
Результати свого дослідження вони опублікували в European Heart Journal, пише Time.
Крихітні частинки пластику, які відшаровуються від пляшок для води, вимиваються з поліестерових блузок, відколюються від обробних дощок, кавових капсул і безлічі інших предметів, не просто накопичуються в довкіллі. Наукові дані свідчать, що мікропластик також накопичується в нашому організмі – і можуть становити шкоду для здоров'я.
Дослідження 2024 року показало, що мікропластик потрапляє в атеросклеротичні бляшки – жирові відкладення всередині кровоносних судин. Ба більше: людей, у яких в атеросклеротичних бляшках виявляли частинки пластику, в наступні роки частіше траплявся серцевий напад або інсульт, ніж ті, в кого такого пластику не знаходили.
Тепер дослідники отримали нові додаткові докази того, що ризик серцево-судинних захворювань може бути пов'язаний із впливом пластику. Вони проаналізували зразки крові у 61 пацієнта.
Мікропластик виявили у 84% людей, які перенесли серцевий напад. Для порівняння, серед пацієнтів із менш тяжкими серцевими захворюваннями пластикові частинки знайшли у 40% випадків, а серед людей із нормальними артеріями – у 32%.
У пацієнтів із серцевим нападом дослідники також виявили вищі концентрації пластику та більшу різноманітність його типів. Найбільше пластикових частинок було у зразках крові, взятих безпосередньо з місця закупорки артерії.
Крім того, у цих пацієнтів спостерігали підвищені рівні маркерів запалення. Це узгоджується з попередніми дослідженнями, які припускали можливий зв'язок між впливом мікропластику та запальними процесами в організмі.
Дослідники також аналізували рівень забруднення повітря в місцях проживання пацієнтів і враховували, чи курять вони.
Виявилося, що люди, які одночасно курили та жили в районах із високим рівнем забруднення повітря, значно частіше мали мікропластик у крові. У цій групі пластикові частинки виявили у 100% учасників. Серед тих, хто не курив і не зазнавав значного впливу забрудненого повітря, мікропластик знайшли приблизно в одного з восьми.
"Ми дещо здивувалися, що серед усіх досліджуваних нами змінних саме куріння виявилося незалежним предиктором наявності пластику в організмі. Це вказує на те, що сигаретний дим може бути не лише джерелом хімічних токсинів, а й переносником, який допомагає пластиковим частинкам потрапляти в організм", – зазначили співавтори дослідження Емануеле Барбато та Паскуале Паоліссо.
Водночас автори наголошують, що результати дослідження не доводять, що саме мікропластик спричиняє серцеві напади. Дослідження було невеликим і показало лише зв'язок між наявністю пластикових частинок у крові та серцево-судинними захворюваннями. Для встановлення причинно-наслідкового зв'язку потрібні масштабніші дослідження.
Важливим наступним кроком стане розробка доступного способу виявлення цих речовин в організмі – наразі існують лише спеціалізовані лабораторні тести, які використовують переважно в наукових дослідженнях.
Водночас основними перевіреними способами знизити ризик серцево-судинних захворювань залишаються зниження рівня "поганого" холестерину (ЛПНЩ), контроль артеріального тиску та відмова від куріння. Дослідники також закликають зменшити потенційний ризик через скорочення використання пластику.