Сергій "Фома" Фоменко: Цей Майдан – це Майдан проти жлобів

Сергій "Фома" Фоменко – лідер гурту "Мандри". Ми зустрілися наступного вечора після штурму барикад на Майдані Незалежності біля радіорубки, звідки ідуть марафони "Євромайдан онлайн".

Радіо-розмови ми так і не записали – я попросила Сергія піти додому одужувати, бо на зустріч він прийшов абсолютно хворий і з температурою.

Це не дивно – Сергій Фоменко один із тих митців, котрі присутні не Майдані не тільки як сценічний образ, а і як трудівники наметового містечка.

Розмова, звісно, почалася з обговорення свіжих подій. А закінчилася низкою ідей реформування культурної політики України.

- Ти провів ніч спроби штурму барикад на Майдані? Де тебе застала новина про початок штурму?

- Новина застала мене вдома – я за ці 20 днів захворів, видно, запас сил організму вичерпався. Я саме ліг спати. І тут побачив оцю картинку з "космонавтами" - почалася зачистка. І одразу виїхав – перед виїздом ще встиг написати пост у facebook із закликов вирушати на Майдан.

В другій годині я з дружиною та старшим сином були уже на Майдані, спустилися Михайлівською, стояли біля Лядських воріт. Там поруч стояло чоловік сорок "тітушек".

- А як ти їх розпізнав?

- Я виріс на Татарці, тож контингент добре знаю. Вони тусувалися під готелем "Козацький".

Відчуття були стрьомні. Я почав дзвонити усім друзям, будив їх, щоб підтягувалися на Майдан.

Тієї ночі я на Майдані зустрів дуже несподіваних людей. Наприклад, мене вразив власник одного чи не наймоднішого київського ресторану, котрий прийшов у касочці.

Коли на Михайлівському почали калатати дзвони, а люди навколо люди почали молитися, це був катарсис.

- Один френд мого френда написав, що тієї ночі повірив у бога. Було настільки страшно?

- Мені було не страшно. Я відчував розпач і ненависть.

На голову це не налазить: вдень у телевізорі ця людина говорить щось одне, а вночі чинить щось інше. Словам цієї людини вірити не можна, попри те, що вона сидить у кріслі президента.

Як можна бути таким відвертим наглим і самовдоволеним брехуном?

- Тобто твоя ненависть була персоналізована?

- Так. Солдати внутрішніх військ не винні.

- Але ж був і справжній "беркут",

- Але масовку, картинку в основному складали внутрішні війська.

Автор фото Alexandr Piliugun

- Які твої взагалі відчуття від спостереження Євромайдану?

- Я всі дні був на Майдані, зараз зроблю перерву, бо дуже захворів – я ж не можу в лихоманці там впасти. Але власним прикладом Майдан треба підживлювати.

Враховуючи динаміку подій, що відбуваються, Майдан ніби мав давно закінчитися. Події 30 листопада, 1 грудня, вечора 9 і 10 грудня його підживлюють.

Я думаю, що те, що відбувається зараз – це спроба натравити людей на бійку, щоби з’явився мотив для введення надзвичайного стану.

- Тобто це провокування на вияв сили?

- Так. Час від часу в натовпі з’являлися люди, котрі робили чи говорили якісь провокативні речі. До честі людей мушу сказати, що їх одразу виводили.

- Яка імовірність того, що люди поведуться на силовий сценарій?

- На щастя, зараз усі усвідомлюють, що наша акція – мирна та абсолютна законна. Влада розраховує на те, що цю межу буде перейдено.

Ситуація зараз патова. Якщо Янукович зробить те, про що просить народ, тобто покарає тих, хто винен у побитті дітей, то він муситиме посадити тих, хто виконував його наказ, посадити людей із найближчих до себе спецпідрозділів. Вони будуть незадоволені. І це Януковичу не вигідно.

- Зараз є дискусія про те, чи народ – із міліцією. Згадай, протестувальники годували, гріли силовиків, організовували їм можливість ходити в туалет, приносили картонки, щоби полегшити стояння на холоді. Як ти до цього ставишся? Є і критичні погляди – бо вороги це вороги.

- Це стосується саме "Беркуту". Інші хлопці тут не з власної волі. Та вони нічого такого і не робили. З багатьма з них я спілкувався.

Наша задача – не робити конфронтації. Вони у себе на службі, а ми в себе на службі. Їх просто використовують у брудній грі.

Їм треба розповідати, що вони можуть не виконувати злочинного наказу, треба пояснювати, що і до чого, що відбувається в країні.

Ми люди, а не стадо баранів – і з того, і з іншого боку.

2007 року, коли міністром ще був Луценко, ми їздили з туром всіма батальйонами внутрішніх військ України. Тому я трошки в темі цієї історії. Я знаю, що це така служба – в кожній країні є така служба. Інша справа – коли їх використовують.

Але вони мають чітко приписані в законі обмеження, права та обов’язки. Вони можуть не робити ті речі, які робили "беркутівці" 30 листопада та 1 грудня.

Я вже мовчу про так званих суддів, які почали саджати невинних побитих людей.

- Їх почали відпускати, але це не значить, що їх не почнуть саджати потім знову.

- Зараз пройшов поворотний момент між Януковичем і народом.

- Я думаю, поворотний момент відбувся і у спілкуванні Януковича з євродипломатами. Наприклад, вони збираються ставити намет на Євромайдані.

- Але було би ефективніше трохи підморозити товаріщєй наших політиків – заморозили б їхні рахунки, вжили персональних санкцій. Політики в Україні поводять себе як феодали.

- У мене є дуже конкретне запитання, яке мені у facebook ставлять незнайомі люди. Вони питають, що їм робити. В тебе є відповідь про те, як може маленький українець, котрий не має повноважень заморозити рахунки, вплинути на ситуацію?

- Відповідь проста. Треба хоча би на рівні Києва зробити спільний страйк.

Треба виходити на Майдан і стояти до того часу, поки політики та силовики будуть домовлятися про те, як поставити ситуацію в той бік, щоби ця людина пішла у відставку.

- Тобто для тебе ця історія закінчиться, коли Янукович піде у відставку?

- Так, проблема – це він.

- От я нещодавно говорила з Сашею Кольцовою про українців – про те, що вони втягнуті в низку кримінальних ситуацій у повсякденному житті. Це не зміниться після відставки Януковича. Що робити?

- Перша ситуація – нейтралізувати джерело найбільшої небезпеки. По-друге, треба змінити систему – державні інститути, військо.

- Як їх змінити? Саша Кольцова говорить про антикорупційний комітет.

- Так, він потрібен. Саакашвілі вдалося реформувати МВС у Грузії, бо були звільнені всі ці люди, котрі роками працювали в стилі "рука руку миє"

Набрали молодих фахівців, які проходили вишкіл за американською системою.

Україні би підійшла канадська модель. Там у поліції висока зарплатня, а все, що відбувається з поліціянтом, пишеться на відео протягом зміни. Записи зберігаються на окремому сервері – це банк інформації.

Власне, зараз на Майдані все це вже готується – там нова еліта України.

- Але для цього треба, щоби ці люди потрапили в політику, стали частиною політичної системи.

- Судячи з того, що відбувається, я вже бачу, що я сам розумію численні речі краще, ніж політики. Є речі, якими би я міг займатися в політиці.

- Тобто ти готовий до політичної кар’єри?

- Я вже її почав – це рок-політика.

- А якби ти був справжнім політиком?

- Я би зайнявся культурою. Це дуже важливо, бо ми програми інформаційну війну – наш народ не знає власної культури.

Наш медіа-простір забитий медіа-продуктом іноземною мовою, власники якого пропагують цінності братської держави. Це "мелодии и ритмы родной попсы". Її чують і знають і на Заході,і на Сході.

- Тобто ти хочеш стати міністром?

- Ну чому міністром? Я готовий розробляти законопроекти.

- Тобто це робота депутата?

- Так, це робота депутата.

Але справа в тому, що для ефективного проведення закону потрібна велика група людей, які відповідають за його виконання, їх треба поміж собою сконектити.

Політики та політичні сили мають розуміти, що вони роблять і навіщо. Має бути загальна чітка програма планів і дій для втілення планів. І обов’язково має бути команда, котра вміє професійно втілювати ці дії та плани.

- Які законопроекти ти би запропонував у першу чергу?

[L]- Їх два. Перший – я би заборонив комуністичну партію. За аналогією з нацисткою партією – це одна система, два брати-акробати. Руками комуністів зроблено стільки злочинів! Особливо божевільних я би судив і впроваджував би проти них якісь санкції.

Та і сама КПУ сьогодні торгує голосами та немає нічого спільного з комуністичною ідеологією. Хоча і сама ідеологія – гімно.

Другий – захист національного культурного продукту.

- Це будуть квоти?

- Так, квота має бути 50-50. Не треба навіть 70-30, вистачить і половини. Коли кажуть, що немає так багато українського продукту, то помиляються – в нас є багато і дуже якісного.

В яких царинах потрібні такі квоти?

Музика, кіно, продакшн телешоу, створення шоу українських авторів з українськими акторами – а не франшизи.

- Який критерій "українського продукту"?

- Мова. Можлива тут і двомовність – не проблема. Просто наклади ЗМІ мали би бути двомовні, теж 50-50. Це справедливо, щоб людина могла в ларьку вибрати те, що їй до смаку.

Наша задача – поміняти вектор ментальності. Адже цей Майдан – це Майдан проти жлобів.

Якщо є люди, котрі хочуть говорити російською – це не проблема, половина продукту може бути і російською. Це підкреслило би нашу толерантність – ми такими і є.

Такі квоти дозволили би провадити національну ідею.

Фото MANDRY

- Яка у нас національна ідея?

- Як на мене, національна ідея – це щоб українцям було комфортно жити в Україні. Щоб їм не хотілося звідти виїжджати за кордон.

Треба зробити комфортну комунальну, культурну, медичну, правоохоронну, пенсійну системи. Зоби всім людям подобалося жити саме в Україні.

- Оця поза митця, котрий говорить про політику – дуже типова. Тобі комфортно в цій позі? Чому митців так багато питають про політику?

- Це через потребу захищати право поширювати нашу музику.

"Мандри" - один із найбільш популярних гуртів. Ми багато їздимо, виступаємо та стаємо популярні в США та Канаді… Але у себе вдома я не маю доступу ані в телевізор, ані на радіо.

- Тобто ти відчуваєш брак уваги?

- Ні, в мене немає майданчика. Який би контент я не приніс, я не маю механізму, який би забезпечив його ротацію.

Наприклад, якщо я приніс пісню українською, то вона апріорі не є доброю. Наші радіостанції дивляться на те, що зараз модно в Росії.

Наприклад, зараз модно, щоб було, як Іван Дорн. До речі, це єдине, чого я не зміг слухати в машині – вимкнув одразу, хоча зазвичай я все можу слухати, і попсу, і шансон. Я так і не зрозумів, у чому прикол.

Українські гурти, яких тут добре ротують – це тільки ті, котрі стали популярні в Росії чи на Заході. В нас за зірок не сприймають тих, хто став відомим вдома.

- Але я питала про політику.

- Це і є політика. Це цех, профспілка. Якісний продукт має бути захищений від політики знищення всього українського. Тому ти вимушений іти в політику, говорити про політику. Так само бізнесмени стають депутатами для захисту свого бізнесу.

- По-твоєму, на Євромайдані можливий щасливий кінець?

- Так. Треба стояти і працювати. Якщо підемо – воно впаде. Треба дотискати до мирного врегулювання.