Фейк – сучасна зброя інформаційної війни
Хоча проблеми в роботі банкiв спостерігалися протягом вже досить довгого часу, більшість громадян України не звертала уваги на ознаки близької бурі. Правда, дехто все ж таки вирішив перестрахуватися, тому витратив частину коштів і купив житло у Львові, Києві, Дніпрі та інших великих містах, але в можливість появи серйозних проблем у найбільшому банку держави до кінця не вірив майже ніхто. І головна причина в тому, що наразі дуже важко з великої кількості інформації виділити ту, яка відповідає дійсності.
З одного боку, мало хто довіряє твердженням, що у нас все добре, ВВП зростає небаченими темпами, економіка піднімається зі швидкістю реактивного літака, а по рівню життя Україна майже наздогнала найрозвиненіші країни Європи. Хоча, напевне, знайдуться й такі. З іншого боку, постійні фейкові новини, що генеруються не тільки чесними "всепропальщиками", але й відвертими злодіями, що намагаються повернути старі часи, привчили споживачів медійного контенту до намагань маніпулювати їхньою думкою. Внаслідок цього підвищився поріг чутливості до інформації – багато життєво важливих фактів просто не сприймаються суспільством або сприймаються викривлено через їхню неправильну оцінку.
Але є ще одна помилкова думка. Дехто вважає, що якщо взяти позитивну новину, та додати до неї негативну, то істина буде посередині. І це було б вірно, якби і позитивна і негативна новина були справжні і повністю відповідали дійсності. А в іншому випадку така оцінка нагадує старий анекдот про дружину чоловіка, якому одна людина сказала , що вона з усім селом спить, а інша, що не спить ні з ким. І в результаті чоловік прийшов до висновку, що вона спить тільки з половиною села. Тому, робити будь-які висновки, маючи викривлену картину, або керуючись неперевіреними фактами дуже небезпечно. І доводиться, отримуючи інформацію, аналізувати не тільки її джерело, але й робити корекцію на власника медіаресурсу, в якому вона опублікована. Та ще й перевіряти на банальну помилку, не пов’язану зі злими намірами.
Останнім часом інформаційного сміття побільшало не тільки у вітчизняних СМІ, але й у країнах сталої демократії. І пов’язано це в першу чергу з тим, що створювати фейки стало набагато легше – на їх генерацію кинуті великі ресурси. Використання інформації як важелю впливу іноді набагато вигідніше, ніж будь-яка інша дія. Тому, перш ніж її сприйняти як реальний факт, необхідно визначити хто її публікує і кому вона вигідна.