Стрес: користь та шкода

спецпроєкт
25 червня 2025
В останні роки стрес, на жаль, став звичною частиною життя українців та українок. Дані дослідження від платформи ментального здоров’я "Ти як?" свідчать, що понад 80% людей відчувають високий рівень стресу, причому 78% пов’язують це відчуття з повномасштабним вторгненням. Утім, не лише війна впливає на психологічний стан наших співгромадян.
Що таке стрес, як він виникає і як впливає на організм – у матеріалі. 

Що таке стрес? Навіщо він потрібен людині?

Стрес – це спосіб, яким організм людини реагує на будь-які загрози чи негативні події. Це своєрідний захист організму на обставини, які можуть бути шкідливими для людини. Парадоксально, але водночас стрес не завжди є шкідливим для організму, каже психоневрологиня універсальної клініки "Оберіг" Лідія Щербина.
Так, відомий канадський ендокринолог Ганс Сельє, який першим ввів у науковий обіг поняття "стрес", розрізняв еустрес (корисний, мобілізуючий) та дистрес (шкідливий, виснажливий).
Еустрес
Короткочасний. Мобілізує людину, допомагає досягти цілей та покращує концентрацію.
Дистрес
Довготривалий. Може призвести до серйозних порушень психічного і фізичного здоров’я.
Стрес відіграв ключову роль в еволюції. Він допомагав організмам розвиватися, що сприяло природному відбору видів із часом. Вижили саме ті види, які найкраще адаптувалися до мінливого світу і змін. Саме завдяки стресу в людей розвинулися нервова та ендокринна системи, які дозволяли мобілізувати ресурси, боротися чи втікати від небезпеки.
Кожен і кожна реагують на складні обставини по-різному. Ситуація, індивідуальні особливості людини, середовище можуть впливати на те, що переживатиме людина: еустрес чи дистрес. Крім того, те, що є стресовою ситуацією для когось одного, може бути звичним для іншого чи іншої. 
Прикладом може слугувати публічний виступ: деякі люди люблять висловлюватися публічно, можуть зробити це спонтанно і без підготовки. Для інших публічний виступ – це величезний виклик, який вимагає не лише довгої підготовки, а й мобілізації ресурсів.
У сучасному світі, а особливо в Україні, ми не можемо повністю уникнути стресу. Можна лише навчитися ефективно управляти стресовими реакціями, навчитися розрізняти користь і шкоду від стресу та мінімізувати негатив.

Користь стресу

Короткочасний стрес діє як потужний каталізатор для нашого мозку та тіла, значно покращуючи когнітивні функції та загальну працездатність. Він "загострює розум", дозволяючи нам ефективніше реагувати на виклики та виконувати складні завдання.
При зустрічі з новою або стресовою ситуацією організм миттєво запускає адаптивні механізми. Гормон адреналін відіграє тут ключову роль: він підвищує частоту серцевих скорочень та артеріальний тиск, що забезпечує швидке постачання кисню та поживних речовин до мозку та м’язів. Ця мобілізація ресурсів дозволяє людині миттєво орієнтуватися, приймати рішення та діяти.
Паралельно з цим, загострюються всі чуття: зір стає чіткішим, слух – більш чутливим, а нюх – гострішим. Це дозволяє організму краще сприймати зміни в навколишньому середовищі та швидше реагувати на них.
Вчені з Каліфорнійського університету Берклі виявили, що короткі, але стресові події спонукають стовбурові клітини розуму щурів інтенсивно розмножуватися. Це утворює нові нервові клітини, які покращують активність розуму та когнітивні функції. 
"Періодичні стресові події, ймовірно, підтримують пильність мозку, і ви працюєте краще, коли ви уважні", – вважають дослідники. 
Сильні емоції, тривога і страх є частиною мобілізації ресурсів. Вони показують організму, що ситуація, яка зараз відбувається, – важлива. Людина може краще зосередитися, оцінює ризики, шукає найкращу стратегію для реакції на зміни. 
Ба більше, короткий і помірний стрес схожий на тренування м’язів у спортзалі. Що краще людина може впоратися із невеликим стресом, то простіше справиться із більшими змінами. Досвід подолання негативних ситуацій показує, що людина може ухвалити рішення, формується відчуття "це вже було, і я впорався / впоралася", яке підвищує самоцінність людини.
Кожен подоланий стрес може стати цінним досвідом адаптації. Навіть якщо людина зазнає невдачі, то швидше відновиться і стане більш гнучкою. Резильєнтність дозволяє людині не лише виживати у мінливому світі, а й досягати мети, планувати, вчитися та працювати.

Шкода стресу

Хронічний стрес може мати фізичні й психологічні наслідки.
Один із найскладніших наслідків стресу – негативний вплив на серцево-судинну систему. Постійний викид кортизолу та адреналіну звужує судини, постійно навантажує серце. Це може спричинити розвиток гіпертонії та інших хвороб серця, тромбів.
А ще – стрес впливає на метаболізм, порушує роботу травної системи та підвищує рівень цукру в крові. Деякі люди заїдають негативні події, вдаються до висококалорійної їжі, фастфуду та перероблених продуктів. Це призводить до набору ваги, особливо на животі, розвиває інсулінорезистентність. 
Крім того, підвищення рівня глюкози в крові на тлі хронічного стресу та нездорових харчових звичок може призводити до інсулінорезистентності – стану, коли клітини організму стають нечутливими до інсуліну, і в людини розвивається діабет другого типу, який потребує лікування цукрознижувальними препаратами та/або замісної інсулінотерапії.
При фізичному стресі м’язи людини постійно напружені. Хронічний біль у шиї, плечах та спині призводить до більш серйозних хвороб: головних болів, болів у попереку та м’язових спазмів. 
Стрес ніби "тисне" на людину й впливає на м’язовий корсет та опорно-руховий апарат загалом. Люди в стресі часто нахиляються вперед, тож вісь хребта зміщена, центр тяжіння зміщений, а внутрішні органи змінюють своє анатомічне положення, що може призвести до порушень в їхній роботі.
Крім того, людина в стресі фізично втомлюється більше, і навіть відпочинок не допомагає. Напружене тіло не може розслабитися, а отже, ще одним наслідком стресу є порушення сну. Водночас безсоння і поганий сон збільшують стрес.
Як наслідок, людина стає надмірно чутливою до дрібниць. У перенапрузі вистачає малих подразників для емоційного спалаху. Нервова система виснажується, тож толерантність до негативних станів зменшується. 
А ще тривалий стрес може призвести до генералізованого тривожного розладу (GAD). Постійне відчуття тривоги без конкретної причини часто виникає як наслідок тривалого психоемоційного напруження.
У людини може розвинутися й посттравматичний стресовий розлад (ПТСР). Найчастіше він розвивається після психологічної травми, наприклад, війни, аварії чи насильства. ПТСР характеризується нав’язливими спогадами, флешбеками, униканням подій, емоційним онімінням.
Одним із найгірших наслідків стресу може бути депресія, яка характеризується відчуттям пригніченості, втрати інтересу, енергії, порушення сну, мислення, а також панічними атаками чи розладом харчової поведінки.

Як впоратися зі стресом: самостійно та з підтримкою психолога

Якщо стрес не хронічний, то впоратися з ним можуть допомогти методи релаксації. Наприклад, йога, дихальні вправи та майндфулнес. Це техніки, які допомагають практикувати усвідомленість і дозволяють краще розуміти свої емоції та стан. 
Практикувати майндфулнес чи дихальні вправи можна з допомогою мобільних застосунків чи відео на ютубі. Імовірно, одразу досягти глибокого занурення у медитативний стан не вдасться. Утім, регулярна практика дозволить досягти вищого усвідомлення, покращити концентрацію та полегшити стан.
Якщо ж стрес тривалий, то самостійні методи можуть не спрацювати. У такому разі важливо звернутися до фахівців. Найкраще підійдуть когнітивно-поведінкова терапія, терапія травми (EMDR або експозиційна терапія) або психодинамічна, гуманістична або арттерапія.
У деяких випадках потрібне не лише звернення до фахівця, а й залучення лікувальних препаратів.
Важливо, щоб людина, яка бореться зі стресом, мала підтримку близьких. Щоб рідні цієї людини були ознайомлені із причинами, наслідками та природою стресу.
Стрес може бути спусковим гачком для складних психічних станів. Однак сучасна психіатрія має широкий спектр науково обґрунтованих методів лікування, що дозволяють значно покращити стан людини або досягти повної ремісії. Головне – вчасно звернутися по допомогу та не ігнорувати сигнали власного організму.
"Кожна людина має свою «межу» у резильєнтності, і неможливість самостійно впоратись із наслідками гострого чи хронічного стресу не означає ані психічного захворювання, ані слабкості сили волі. Звернення до фахівця – це акт турботи про себе та свій добробут.

Тривалість лікування та способи визначає лікар, і пацієнт під час взаємодії з лікарем отримує дієві поради щодо збільшення адаптивних ресурсів психіки, що так само допомагає людині зберегти психічне та фізичне здоров’я", – пояснює Лідія Щербина.
Лідія Щербина,
лікар-психіатр універсальної клініки "Оберіг"
© 2007-2025, Українська правда.

Текстові матеріали, розміщені на сайті life.pravda.com.ua, можна безкоштовно використовувати в обсязі не більше 50% за умови прямого посилання у підзаголовку чи першому реченні матеріалу.

Матеріали з позначкою PROMOTED, СПЕЦПРОЄКТ, ЗА ПІДТРИМКИ публікуються на правах реклами.

Всі матеріали, які розміщені на цьому сайті із посиланням на агентство "Інтерфакс-Україна", не підлягають подальшому відтворенню та/чи розповсюдженню в будь-якій формі, інакше як з письмового дозволу агентства "Інтерфакс-Україна".