Ганна Новосад, яка відкриває науковцям "Горизонт"

"Горизонт 2020" – найбільша за всю історію програма ЄС з фінансування науки та інновацій з бюджетом близько 80 млрд євро.

Її мета – спричинити більше наукових проривів, відкриттів і перенести ідеї з лабораторій на ринок.

У 2015 році Україна стала асоційованим членом "Горизонту" і отримала можливість використовувати усі фінансові можливості програми, розробляти власні проектні пропозиції, формувати наукові консорціуми та отримувати фінансування як координатори проектів.

Від учасників потрібні ідеї, з якими можна боротися за гранти.

69 проектів від України вже отримали фінансування для своїх проектів на суму майже 12 млн євро.

Ганна Новосад почала свою роботу у МОН одразу після Майдану на посаді радниці тодішнього міністра освіти Сергія Квіта, а зараз очолює Управління міжнародного співробітництва та європейської інтеграції МОН України, яке власне займається програмою "Горизонт 2020".

Очільниця Управління розповіла "Українській правді. Життя", як виглядає робота в "системі" і що таке європейська інтеграція в науці.

Ганна Новосад почала свою роботу у МОН одразу після Майдану

УПРАВЛІННЯ МОЖЛИВОСТЕЙ

Все, що я в цьому житті маю, і як я себе в ньому почуваю, відбувається завдяки освіті, тому я надаю їй критично важливого значення.

Я закінчила Могилянку, потім отримала стипендію Фонду Сороса, поїхала в Нідерланди вивчати європейські студії.

Коли мені запропонували піти в Міністерство і займатися міжнародною співпрацею, у мене не було сумнівів.

Зате потім був чималий шок, бо можна як завгодно ідеалістично уявляти те, що хочеш зробити, але коли стикаєшся з бюрократією (навіть у нейтральному сенсі цього слова), потрібно багато часу, щоб зрозуміти всі нюанси роботи цієї машини.

Я працюю в управлінні, яке надає можливості: стипендії для студентів, науковців і викладачів. Для мене важливі високі результати: кількість програм, в яких Україна бере участь, рівень успіху, кількість стипендійних можливостей.

У листопаді буде три роки, відколи я на посаді голови Управління. Спочатку був страх працювати з людьми, які на роботі в МОН хто від п’яти, а хто до п’ятнадцяти років. Я розуміла, що змінити їх якось буде дуже складно.

Відсутність своєї команди створювала тиск, але крок за кроком ми набрали нових людей. Зараз у мене 18 колег. Ми не повністю оновили склад, бо отримали б великі проблеми: державна служба ‒ це не просто про генерування крутих ідей. Все має бути накладено на нормативне підґрунтя. А як це робити ‒ знають люди, які там пропрацювали. Серед них є багато професіоналів.

Новосад каже, що відсутність своєї команди створювала тиск, але крок за кроком таки набрали нових людей

Для ефективнішої роботи потрібно мати іншу структуру. У Німеччині, наприклад, Міністерство не займається оформленням контрактів науковців, які виграють конкурси.

А у нас зараз ось завершився конкурс з Польщею: 200 заявок, які ми маємо прийняти, опрацювати, відправити на експертизу і укласти контракт з переможцями. Купа паперової роботи, яка поглинає одного працівника на два місяці.

У Німеччині є окрема інституція, яка повністю веде операційну частину двосторонньої співпраці. Міністерство виділяє гроші, окреслює напрямки, за якими фінансуватиметься наукове дослідження, оголошує і все. Згодом Міністерство отримує перелік пропонованих переможців і вирішує. Ми маємо прагнути до такого.

І якщо хочемо, щоб все працювало, потрібно наймати фахових людей. Але на таку зарплату, як у нас, я не можу вимагати чудового рівня англійської мови і високих знань. Наші бажання інколи розбиваються об прості речі.

Я зрозуміла, що мені дуже важливо мати роботу, яка має соціальний внесок, тому поки родина допомагає, я залишаюсь на держслужбі. Мені дуже подобається, не зважаючи на всю безкінечну критику. Люди рідко дякують, але часто кажуть, де ти не допрацьовуєш. І правильно роблять. Бо не можна охопити неохопне.

ПРОБУВАТИ

З початку нашої участі в "Горизонт 2020", у нас є 69 переможних проектів, які отримали близько 12 млн євро. Всі вони ще на етапі втілення.

Зважаючи на потужність України, на потенціал, про який вже 25 років говорять, це небагато. Наш рівень успішності у "Горизонті" складає 9%.

Це мало, але у ЄС він сягає приблизно 15%. Тож якщо взяти до уваги нашу інфраструктуру і поінформованість ‒ це непоганий результат.

Власне навіть Європейська комісія визнає, що програма дуже складна. На неї складно податися, заявка об’ємна і є кілька етапів відбору для отримання грантів. Тому зараз Єврокомісія працює над спрощенням процедури.

80% бюджету Програми йде на те, щоб знайти відповіді на виклики сучасності: демографія, зелений транспорт, очищення води, біотехнології, харчові технології ‒ всі проблеми, з якими ми стикаємося в повсякденні.

Тому тільки маленький відсоток призначений для фундаментальної науки, на дослідження, яке не обов’язково матиме одразу практичне застосування.

Ганна розповідає, що 80% бюджету Програми йде на те, щоб знайти відповіді на виклики сучасності

Але так само багато якісних досліджень фінансують і в гуманітарній сфері. Наприклад, про те, що робити з Росією у ХХІ столітті.

Від України найбільше проектів отримали фінансування за напрямками Marie Skłodowska-Curie actions, довікллія та інформаційно-комунікаційні технології.

Також у нас дуже активне Космічне агенство.

Багато заявок отримуємо на індивідуальне стажування науковців.

Є ще дуже класний напрямок: підтримка жінок-дослідниць, які перервали свою кар’єру через народження дітей, але хочуть повернутися в науку.

На "Горизонт" найчастіше подаються: приватний сектор (36%), університети (32%) і окремі наукові установи (25%).

Ми працюємо тільки з освітніми закладами, надсилаємо всі анонси і можливості. Питання тільки, чи доходить ця інформація до тих, кому вона справді потрібна.

Роз’яснювати, як писати заявку на "Горизонт 2020", повинна мережа національних контактних пунктів (НКП), які створюють на базі університету, міністерства, або приватної фірми. Вони консультують про можливості програми усіх охочих. У нас їх поки що 33. Їхня кількість постійно змінюється. Але вони є. Більш чи менш успішні.

В ЄС на самому написанні проектів роблять бізнес: спеціальні компанії створюють і продають їх. Якщо ти проходиш, то даєш їм певний відсоток. У нас це все ще в початковій фазі.

Ми вибудовуємо екосистему, те, як весь цей процес має функціонувати. Зробити це у такій великій країні як наша не так просто. Потрібно знайти адекватних людей, які б хотіли цим займатися. А в нас постійна затримка з виплатою грошей, бо є проблеми з Мінфіном... Тому коли люди пропрацювали півроку і тільки тоді отримують гроші, бувають "трішки" невдоволені.

[L]Якщо університет хоче створити НКП за якимось напрямком, то пише на міністерство лист. Ми розглядаємо, погоджуємо і вносимо НКП у список Європейської комісії.

Міністерство виділяє якісь гроші на рік на канцелярію та інформаційні заходи, але це дуже смішні гроші. За цю роботу має доплачувати університет, бо від цього ж залежить його престижність. Але це в ідеалі.

Я всіх закликаю читати інформацію у нас на сайті. Ми намагаємось максимально детально викладати там всі можливості. Раз у півроку проводяться тренінги з написання проектів, а зараз ми просимо Європейську комісію прислати своїх людей, які мають просто на три голови більший досвід, аніж ми. Щоб вони показали, що і як потрібно писати в заявці.

Мабуть, ми ще доволі довго будемо менш конкурентним і успішними у поданні заявок на "Горизонт 2020".

У нас мало досвіду, рідко такий класний рівень володіння англійською, жахлива інфраструктура для проведення досліджень, але ми не можемо здаватися.

Варто пробувати, надавати можливості науковцям і бізнесу, робити ці кроки для виходу на європейський простір. Бо коли ми говоримо про оспівану європейську інтеграцію, то вона виглядає саме так – ти береш і пишеш заявку, знаходиш закордонних партнерів (ми можемо з цим допомагати) і пробуєш.

Надія Швадчак, журналіст, спеціально для УП.Життя