СПЕЦПРОЄКТ "ДРУЖНІ ДО ТВАРИН"

Беру тварину з притулку: як вибрати "свого" улюбленця і допомогти йому з адаптацією 

За підтримки KORMOTECH
16 квітня 2024
Повномасштабна війна загострила проблему безпритульності тварин в Україні. Водночас зросло навантаження на притулки, які готові знову і знову відчиняти свої двері песикам і котикам, що з різних причин опинилися на вулиці.
Не секрет, що більшість притулків нині існують завдяки підтримці небайдужих громадян, організацій та компаній, які допомагають матеріально та фінансово. Однак важливо не лише підтримувати притулки, але й розв'язувати головну проблему – прилаштування тварин у сім’ї.
Стати петперентом – важливий крок, що потребує не тільки впевненості, але і свідомого підходу, зокрема до вибору майбутнього домашнього улюбленця – аби спільне подальше життя було в радість і вам, і йому.
На що зважати, коли берете тварину з притулку та як допомогти їй адаптуватися – далі у матеріалі.

Преамбула

Перед тим, як остаточно вирішити взяти в родину тварину, зокрема з притулку, варто дати відповідь на декілька запитань:
  • Чи усвідомлюєте ви виклики, які можуть виникнути у процесі адаптації котика/песика до нового середовища?
  • Чи готові ви до додаткових витрат на якісну їжу, ветеринарів, іграшки для тварини тощо?
  • Чи всі члени родини поділяють бажання завести домашнього улюбленця?
  • Чи дозволяє ваш ритм життя знаходити час на систематичний вигул собаки, якщо плануєте взяти в родину саме його?
  • Чи усвідомлюєте ви, що прибирати помешкання доведеться частіше?
  • Чи готові до того, що ваше життя зміниться і протягом багатьох наступних років доведеться піклуватися не лише про себе/чоловіка/дружину/дітей?
  • Чи усвідомлюєте ви, що деяким тваринам, які опинилися у притулку, довелося побувати у складних життєвих обставинах, що могло вплинути на їхню психіку і ставлення до людей?
Якщо запитання вас не лякають, а відповіді "Так" переважають, наші поради допоможуть знайти "свого" домашнього улюбленця.

Як вибрати домашнього улюбленця

Фахівчиня з поведінки собак та котів Оксана Галан радить, за можливості, одразу звернутися до спеціаліста, який допоможе визначити, яка саме порода тварини зможе гармонійно співіснувати з вами з огляду на ваш спосіб життя.
"Ідеальний варіант – проговорити запит із фахівцем з поведінки собак або котів. Він розуміється на породах і темпераментах тварин, які особливості важливо враховувати кожній конкретній людині", – резюмувала експертка.
Якщо звернутися до спеціаліста немає змоги, слід дізнатися якомога більше інформації про породу тварини, яка вам припала до душі, із загальнодоступних джерел, а також – у волонтерів, кураторів або ветеринарів притулку, звідки ви збираєтеся взяти тварину. 

Потенційним петперентам слід детально розпитати про:

  • історію тварини – звідки вона, чи пережила негативний досвід з попередніми господарями/врятована із зон активних бойових дій тощо;
  • наявність стерилізації, необхідних щеплень;
  • наявність захворювань, аби оцінити спроможність забезпечити тварину необхідним лікуванням;
  • темперамент, характер тварини тощо.

Під час вибору потенційного домашнього улюбленця також врахуйте:

  • деякі породи як собак, так і котів схильні линяти більше, ніж інші;
  • в залежності від розміру (здебільшого йдеться про собак) – потребують більше простору, ніж, скажімо, є в однокімнатній квартирі;
  • вік чотирилапого: якщо ви працюєте більшу частину часу, молодий собака, ймовірно, не найкращий варіант, адже він зазвичай потребує тривалішого навантаження та більш активних прогулянок.
Очільниця громадської організації "Песики Києва" Анастасія Тришкіна наголошує, що серед іншого треба враховувати наявність вдома інших тварин, а також – дітей:
"Є собачки, які лякаються гучних звуків і для них проживання з маленькою дитиною буде стресом. Або, наприклад, в родині є котик, і в залежності від віку кота ми також рекомендуємо або молодшу собаку (якщо в родині є дорослий кіт), або більш старшу (якщо в родині – кошеня), аби поява собаки не була стресовою для кота.

Також ми завжди враховуємо побажання родини щодо розміру, віку, статі собаки, аби «пазлик склався» і всім було комфортно від появи улюбленця".

Пам’ятайте:

Спочатку може здаватися, що мотивації взяти в сім’ю тварину – достатньо, однак, якщо не врахувати особливості і потреби породи, вік, а також інші озвучені вище фактори, співіснування може принести дискомфорт і навіть страждання як членам родини, так і улюбленцю. 
Авторство: ГО "Песики Києва"
Оксана Галан радить потенційним петперентам кілька разів навідатись до притулку та спробувати взаємодіяти з твариною перед тим, як ухвалювати остаточне рішення і брати її в родину. Важливо звертати увагу не лише на реакцію тварини на вас, але і придивитися до "власної фізіологічної відповіді".
"Упевніться, що вас не турбує запах, шерсть чи слина тварини. Придивіться до своєї фізіологічної відповіді, аби зрозуміти, чи готові ви до піклування про тварину. Якщо у вас не виникає неприємних відчуттів, стану бридливості під час контакту з нею – лише тоді ухвалюйте остаточне рішення", – наголошує зоопсихологиня. 

І наостанок – не бійтеся брати у сім’ю тварин з вадами, адже вони також потребують любові та піклування.

"Вони люблять людей не менше за найпородистішого та найчистокровнішого собаку – можливо, навіть і більше. З ними може бути трохи складніше в плані догляду, але вони віддають набагато більше, завжди будуть радісно зустрічати господаря та цілувати його. Деякі господарі сприймають вади за особливість, і це, напевно, найкраще ставлення до собаки", – наголошує Анастасія Тришкіна, очільниця ГО "Песики Києва".

Якщо вдома є діти

Перед тим, як брати в сім’ю тварину, необхідно підготувати дитину/дітей до зустрічі з новим улюбленцем, а потім паралельно коригувати поведінку дитини з ним. 
"Тварина, яка не мала досвіду взаємодії з дітьми, може їх боятися: вона не розуміє, що це варіант людини, просто маленький. У дитини інший запах, вона рухається інакше, може бути більш активною, ніж дорослі і так далі", – додає Оксана Галан.
Меншим дітям потрібно пояснити певні правила комунікації з новим улюбленцем:
  • не можна притискати тварину;
  • торкатися тварини можна лише так, щоб їй не було боляче;
  • не можна тицяти палець до носа/рота/вух тварини – це не лише зневажливий прояв комунікації, але і небезпечний;
  • не можна дратувати тварину, адже вона може стресувати або відповісти агресією;
  • не варто давати їжу зі столу.
Варто пам’ятати – чим більше членів нової родини, тим довше тварина може звикати до нового середовища. 

Як допомогти тварині адаптуватися на новому місці

Собаки та коти мають різну "філософію" пристосування до нових умов життя.
Для кота основною базою безпеки є його територія, для собаки – людина або відразу декілька членів родини, наголошує Оксана Галан. 
Тож як допомогти домашньому улюбленцю адаптуватися до нових умов життя?

Песикам

Власний куточок
Заздалегідь подбайте про все необхідне для комфортного перебування тварини на новому місці: придбайте миски для їжі та води, повідець, нашийник, іграшки та зручне ліжко для відпочинку. Відведіть песику комфортне та безпечне місце у будинку/квартирі.
Авторство: ГО "Песики Києва"
У перші дні перебування на новому місці собаки здебільшого поводяться достатньо спокійно: придивляються до нового середовища та намагаються усвідомити межі дозволеного, говорить зоопсихологиня.
"Тварина не буде поводитися так, як у притулку. Середовище обумовлює як нашу поведінку, так і поведінку собаки. Тому потрібно дати тварині час, щоб вона придивилася до вас, а ви – до неї", – наголошує фахівчиня.
Передбачуваність
Аби песику було легше звикнути до нової родини, ваша поведінка має бути передбачуваною: годуйте, вигулюйте та грайте з ним, за можливості, в один і той самий час.
"Чим більше буде передбачуваності, тим швидше собака зрозуміє, наскільки комфортно, спокійно та безпечно він може себе відчувати поряд із вами", – пояснює зоопсихологиня.
Тактильність
Наміри погладити або взяти на руки собаку можуть здаватися безневинними, однак зменшувати дистанцію варто поступово, адже така поведінка може налякати тварину. Оксана Галан радить робити це обережно і без різких рухів, аби перевірити, чи хоче тварина, аби ви її торкалися.
"Треба це робити дуже обережно. Дивитися, як тварина реагує на звуки. У цей час вона теж збирає інформацію про вас: міміку, руки, рухи і слова, які слідують за ними", – додає експертка.

Котикам

Адаптація котів дещо відрізняється. Важливо забезпечити можливість поступового дослідження території, однак упевнитися, що простір для тварини є безпечним.
Авторство: ДоброКіт
"Все буде залежати від того, наскільки боязкий кіт. Для цих тварин нормально поводитися обережно на новій території, адже кіт, хоч і хижак, але дуже маленький. Для того, щоб він відчував себе комфортно, йому потрібно розуміти, що ця територія – безпечна і на ній є все необхідне: їжа, вода, можливість відпочивати у спокійному місці тощо", – пояснює Оксана Галан. 
Перша ніч може бути безсонною
Засновниця благодійної організації із захисту безпритульних котів "ДоброКіт" Яна Тябут радить бути готовими до того, що деякі котики можуть активно нявкати – "плакати", обстежувати квартиру, шкребтись або навпаки – сидіти тихо на одному місці. 
Утім, все індивідуально. Якщо ваш новий улюбленець має певні особливості, як-от ваду слуху, то варто розуміти, що його нявкіт буде відрізнятися від "класичного". 
"Все дуже індивідуально. Якщо люди беруть, наприклад, глухих котиків, то треба розуміти, що в них зовсім інший нявкіт. До цього потрібно бути готовим, бо деяких людей це починає дратувати", – говорить Яна Тябут.
Пам’ятайте про особливість характеру
Експертка зауважує, що котики на новому місці часто шукають схованки. Перед тим, як забрати тварину з притулку додому, закрийте усі потенційно небезпечні щілини та закутки, куди може пролізти тварина. 
Натомість Яна Тябут радить одразу створити для тварини таку схованку: наприклад, облаштувати під неї звичайну коробку.
"У перший час котики (особливо ті, які мали якийсь негативний досвід контакту з людьми), будуть ховатися", – попереджає Тябут.
Інклюзивність
Якщо ви взяли у родину котика з інвалідністю – без лапки або ока – його простір має бути облаштований так, аби тварина мала безперешкодний доступ до їжі, води та місця відпочинку.
"Наприклад, якщо навіть він без лапи і любить лазити на вершинах вашої квартири, то речі варто спеціально розставити так, аби кіт міг залізти туди, куди йому хочеться, де йому затишно і комфортно. Можна придбати спеціальні котячі меблі", – радить Яна Тябут.
Дайте тварині час
Варто усвідомлювати, що прихильність до людей у котів часто формується не одразу. Дайте тварині стільки часу, скільки їй потрібно, аби звикнути до території та людей навколо. 
Водночас ви можете спробувати ініціювати активність тварини – розкладати корм, щоб кіт його шукав, забезпечити його іграшками тощо."Але не потрібно постійно тицяти та діставати його з-під ліжка", – наголошує зоопсихологиня Оксана Галан.
Яна Тябут додає, що петперентам варто запастися терпінням, адже кожна тварина – унікальна: комусь на адаптацію потрібно кілька днів, декому – навіть місяць.
"Коли кіт усвідомить, що він в безпеці, йому нічого не загрожує, стабільно є їжа і чистий горщик, то почне виходити на контакт, з'явиться довіра до людини", – наголошує вона.
Ігри
Продовжувати знайомство з новим домашнім улюбленцем можна за допомогою ігор та смаколиків. Це найкращий спосіб зародження довіри, говорить Яна Тябут.
Авторство: ДоброКіт
"Це можуть бути ігри на відстані – наприклад, використання паличок або підвісок зі спеціальним хутром, іграшкові миші. Це приваблює котика, він відчуває себе хижаком, заводиться і починає гратися. Заохочувати ігри можна за допомогою смаколиків, різноманітних паштетів – це буде своєрідною винагородою", – каже засновниця "ДоброКіт". 
Тактильність
Яна Тябут радить не намагатися з перших хвилин "вмикати" активний тактильний контакт з твариною. 
"Якщо котик сам не йде, не просить, не хоче залізти до вас на руки, посидіти поруч, не потрібно його примушувати. Все буде, але згодом. Просто йому потрібен час, щоб вам довіритися і зрозуміти, що він у безпеці", – пояснює вона.

Тварини зі складним життєвим досвідом

Попри те, що в умовах війни багато тварин були змушені пережити стресові ситуації – вибухи, пожежі, вивезення із зон активних бойових дій – їхня адаптація не має кардинально відрізнятися від пристосування тварин, життя яких було менш драматичним, говорить зоопсихологиня Оксана Галан.
"Ми можемо спостерігати, що тварина лякається, наприклад, гучних звуків, але за два роки повномасштабної війни в принципі більшість тварин має таку проблему", – визнає експертка.
Перше і найголовніше для будь-якої тварини – це відновлення фізіологічного та фізичного ресурсу: достатньо їсти, пити і спати.
"По-друге, ми маємо дати можливість тварині зібрати інформацію про своє нове середовище, а ми у цей час маємо спостерігати, на що собака або кіт реагує, а на що ні", – додає експертка.
Випадки, коли попередні власники підірвали довіру тварини та покинули її – також, на жаль, непоодинокі. Утім, коти та собаки мають "пластичну" психіку. Тож їхнє пристосування до нового середовища та родини залежатиме лише від людей, які взяли її під свою опіку. 
"Якщо нові петперенти будуть відповідальними, тварини, найімовірніше, спокійно будуть довіряти їм. Із кожною людиною собака або кіт складає свою історію. 
Люди мають усвідомити: тварина – це відповідальність. Навіть, якщо ми взяли собаку 8 років і яка вже починає старіти або кота, у якого вже є проблеми зі здоров'ям. У цих тварин вже є історія, люди повинні її поважати", – наголошує Оксана Галан.

Якщо тварина перебуває у стресі

Аби зрозуміти, що кіт або собака перебувають у стресі, потрібно знати або мову тіла тварини, яка живе з вами, або розуміти, що для неї є нормою.
"Якщо для людини питання, як себе відчуває зараз тварина, не зрозуміле, тому що вона, наприклад, тільки п'ять днів тому привела її до своєї оселі, краще звернутися за консультацією до спеціаліста", – наголошує Галан.
Також вона розповіла, які сигнали у поведінці тварин можна вважати тривожними:
  • відмовляється від їжі;
  • не п’є воду;
  • мало рухається;
  • має проблеми з туалетом;
  • постійно спить.
Це може свідчити про гострий стрес і неможливість у цих умовах досліджувати територію та нові умови життя, говорить зоопсихологиня.
"У таких ситуаціях іноді потрібна допомога фахівця. Якщо ж тварина їсть, п'є, ходить в туалет, трішки рухається, але у неї не виникає потреба контактувати з людиною, то, можливо, потрібно дати їй трохи більше часу для того, щоб вона зібрала більше інформації про те, наскільки ви безпечні для неї", – резюмує Оксана Галан.
Зоопсихологиня визнає, що іноді бувають ситуації, коли люди, які взяли в сім’ю тварину, визнають, що були не готові до цього. Головне, на її думку, усвідомити, що кіт або собака не винні у тому, що не виправдали ваших очікувань.
Авторство: ГО "Песики Києва"
"Зазвичай волонтери (у притулках – ред.), які дійсно піклуються про добробут своїх підопічних, таки надають людям можливість помилитися.

Наприклад, хтось прожив тиждень з твариною, але зрозумів, що не впорається. Головне – усвідомити, що це не собака або кіт «поламаний». Це ми не можемо зараз піклуватися про них. У такому випадку, якщо ви повернули тварину до притулку, не треба одразу шукати іншу тварину", – наголошує Оксана Галан.

Чим годувати тварин

Анастасія Тришкіна не рекомендує забезпечувати тварин натуральним харчуванням, натомість радить обирати спеціальний збалансований корм.
"Нормальне натуральне харчування – це не просто каша з мʼясом. Це має бути збалансований раціон з фруктами, овочами, мʼясом, рибою тощо. А люди лінуються готувати збалансовану їжу або звертатися до спеціалістів, аби підрахувати кількість білків, жирів та вуглеводів", – говорить експертка.
Вона наголошує – раціон собак і котів має бути збалансованим за калорійністю та співвідношенням білків/жирів/вуглеводів.
Авторство: ДоброКіт
Якщо ви остаточно вирішили годувати тварин умовно "людською їжею", обов’язково зверніться до ветеринарного дієтолога.
Нагадаємо, у матеріалі "Чим (не) можна годувати котів та собак" ми детально розповідали, яким має бути раціон домашнього улюбленця і чому тваринам не можна давати їжу зі столу. 

"Хочу взяти тварину з притулку": куди звертатися

В Україні сотні притулків із десятками тисяч тварин, які чекають, коли хтось забере їх додому. Нижче наводимо деякі з них:

Як можна допомогти притулкам

За даними координаторки всеукраїнської ініціативи Save Pets of Ukraine Анастасії Іванніченко, від початку повномасштабної війни в Україні тварин у притулках побільшало на 60%.
"Ми можемо спостерігати, що тварина лякається, наприклад, гучних звуків, але за два роки повномасштабної війни в принципі більшість тварин має таку проблему", – визнає експертка.
"Людей, які піклуються про тварин, не стало більше, а от тварин побільшало, зокрема з особливими потребами, яким треба приділяти набагато більше уваги", – говорить Іванніченко.
Не всі люди мають змогу і бажання брати в родину тварину – і це нормально. Однак кожен небайдужий може зробити їхнє життя у притулку кращим та полегшити роботу волонтерам, які щодня доглядають тварин.
Анастасія наголошує: у притулків завжди є дві потреби – фінансова та людська.
"Стосовно фінансової допомоги, то ми всі розуміємо, що є важкохворі тварини, є тварини з посттравматичними синдромами, яких забирають з прифронтових територій.Притулки не можуть зупинитися у наповненні себе, адже тварини прибувають і прибувають. Незважаючи на те, що волонтерська українська та іноземна спільнота робить все для того, щоб тварин стерилізувати, адаптувати, вакцинувати від інфекційних хвороб, цього недостатньо", – визнає Анастасія.
Питання людських ресурсів для притулків – також болюче. З огляду на те, що багато тварин там тривалий час проживають разом великими групами, вони втрачають навички контакту з людьми.
"Чим довше вони перебувають у скупченному утриманні, тим менше шансів потрапити в родину через те, що вони стають менш соціалізовані. 

Відповідно, приходити в притулки, піклуватися про тварин, вигулювати їх і давати їм можливість контактувати з людиною більш тісно – дуже важливо", – наголошує Анастасія. 
Волонтерити у притулках можна по-різному. Там тваринам завжди потрібні корм, препарати для обробки від паразитів, вакцини, ветеринарний супровід тощо. Хтось може допомогти із прибиранням, а дехто – поділитися своєю експертністю.
"Якщо ви займаєтесь юридичними питаннями, то можете допомогти притулку променеджерити ті чи інші процеси. Бухгалтер, СММник, дизайнер – те ж саме. Якщо ви класно займаєтесь фандрейзингом, можете збирати кошти на ті чи інші потреби – допоможіть, створіть, підкажіть", – закликає Анастасія Іванніченко.

© 2007-2024, Українська правда.
‍
Текстові матеріали, розміщені на сайті life.pravda.com.ua, можна безкоштовно використовувати в обсязі не більше 50% за умови прямого посилання у підзаголовку чи першому реченні матеріалу.Матеріали з позначкою PROMOTED, СПЕЦПРОЄКТ, ЗА ПІДТРИМКИ публікуються на правах реклами.

Всі матеріали, які розміщені на цьому сайті із посиланням на агентство "Інтерфакс-Україна", не підлягають подальшому відтворенню та/чи розповсюдженню в будь-якій формі, інакше як з письмового дозволу агентства "Інтерфакс-Україна".