"Реал Мадрид" запалює зірки на Київщині

Унікальна мережа соціально-спортивних шкіл об’єднала всесвітньо відомий футбольний клуб "Реал Мадрид", компанію "Епіцентр" та дітей, які потребують допомоги, в унікальний проєкт, аналогів якому немає в Україні.

Хлопчики та дівчата з Ірпеня отримали шанс побачити світ очима футбольних суперлегенд та стати частиною великою футбольної родини.

Єгор та Михайло — брати-близнюки. Діти є внутрішньо переміщеними особами з тимчасово окупованих територій. В Ірпінь вони переїхали з Донецька.

Три роки тому їх родина вирішила залишити рідну Донеччину, шукаючи безпечніше місце.

Усвідомлене дитинство братів пройшло в умовах ведення бойових дій. Хлопці подорослішали вмить. Вони інакше сприймають біль, страждання, втрату, образи.

В школі навчаються діти з різними проблемами, але всі вони потребують уваги та допомоги

В Ірпені Єгор та Михайло пішли до першого класу, а зараз вже навчаються у третьому. На новому місці з житлом родині допомогли друзі, однак діти у дворі будинку не підтримали новачків-однолітків.

Діти постійно цькували новачків.

Лише у школі Фонду "Реал Мадрид" у Єгора та Михайла з'явилися друзі за інтересами, адже серед вихованців школи заведено захищати та підтримувати один одного.

Хлопці стали першими вихованцями соціально-спортивної школи Фонду "Реал Мадрид" та ГО "Епіцентр — дітям" в Ірпені.

Народився проєкт соціально-спортивних шкіл Фонду ще у 2018 році у Тернополі. А вже за рік, у жовтні 2019 року до нього приєдналися ірпінські школи № 2, № 3 та № 17.

Складні пошуки

Від розповідей Марини Левенок про вихованців школи стискається серце.

Вона, як координатор ГО "Епіцентр — дітям" в Ірпені, брала участь у найважливішому етапі створення соціально-спортивної школи Фонду "Реал Мадрид" у передмісті Києва — пошуку майбутніх вихованців: хлопців та дівчат віком від 6 до 17 років з важкими сімейними обставинами, без засобів існування, сиріт, напівсиріт, дітей з багатодітних сімей.

Спочатку попереднє вивчення анкет дітей. Потім кожну сім’ю, яка подала заявку до школи, відвідали психологи та соціальні працівники школи.

Вони проводили детальні розмови з батьками та опікунами дітей, спілкувалися з самою дитиною, перевіряли, в яких умовах вона живе.

"Ми хотіли поспілкуватися з батьками, побачити, як живе родина, та особисто донести, які можливості отримає дитина, що у нас навчатиметься", — розповідає віцепрезидент ГО "Епіцентр – дітям" Тарас Герега.

За його словами, це індивідуальна робота, в якій допоміг досвід тернопільської школи Фонду.

В школі навчаються діти з різними проблемами, але всі вони потребують уваги та допомоги. Серед учнів школи — брати Артем та Денис.

Рік тому хлопці залишилися без батька. Мають ще меншого братика, якого дуже люблять, старший Артем з радістю допомагає мамі відводити Гордія у садочок. Артем дуже чуйний хлопець, небайдужий до чужого горя.

Серед учнів школи — брати Артем та Денис

Нещодавно, повертаючись із тренування у школі, він помітив, як діти закидали камінням кошеня.

Відібравши кошеня, Артем приніс його додому. Його брат Денис — товариський хлопець, неймовірно щасливий з того, що став вихованцем школи, де знайшов нових друзів. Брати ще влітку організували хлопців зі свого двору у футбольну команду, підтримували всіляко цю ідею та регулярно виходили на тренування.

"Ми бачимо як фактично з перших днів у нашій школі діти змінюються.

Вони стають більш відкритими, товариськими, починають краще вчитися.

В цьому випадку футбол та баскетбол, як командні ігри, мають об'єднавчу функцію, вчать дітей комунікувати, дружити і підтримувати один одного. Власне у цьому і є основна ідея школи – через спорт навчити дітей вірити в себе та йти до своєї мети", — каже Олександр Герега, засновник компанії "Епіцентр", яка є фінансовим партнером проєкту.

Руйнівники стереотипів

Фахівці проєкту, працюючи з дітьми, накопичили цінну інформацію, яка дає уявлення про соціально-демографічні проблеми країни.

Спілкуючись з дітьми в Ірпені, вихователі відмітили регіональні проблеми, з якими стикаються діти. Так, у Тернополі багато дітей страждають від того, що їх батьки виїхали на заробітки, залишивши дітей на виховання бабусям і дідусям.

Водночас в Ірпені проживає багато сімей вимушених переселенців зі Сходу.

Такі діти дуже часто мають проблеми з адаптацією на новому місті проживання. Як показує досвід братів Єгора та Михайла, випадки булінґу таких дітей непоодинокі.

Для соціальних працівників явилося повною несподіванкою, що Україна досі перебуває в полоні гендерних стереотипів, які вже подолані навіть в країнах так званого третього світу.

"Коли я в черговий раз почула питання від здивованого тата дівчинки, мовляв, "що, вона буде грати в футбол?", я зрозуміла, що ми маємо ламати стереотипи!", — каже Тетяна Єднаковська, координатор ГО "Епіцентр — дітям".

За її словами, дівчатка-вихованці школи Фонду на тренуваннях не менш активні за хлопців, амбіційні, прагнуть перемагати та жодним чином не дають підстав казати про них, як про "слабку стать".

Більш того, всі четверо тренерів у школі в Ірпені жінки! Одна з них Настя Волощук. Вона закінчила педагогічний коледж, а зараз продовжує навчання в Уманському педагогічному університеті. Зізнається, що зі школи мріяла стати вчителем та працювати з дітьми.

Настя Бевзенюк закінчила педагогічний коледж, а зараз продовжує навчання в Уманському педагогічному університеті

"Мені приносить велике задоволення спостерігати за тим, як з маленьких та недосвідчених хлопців й дівчат виростають сильні особистості", — каже Настя.

За її словами, нерідко школи Фонду сприймають, як кузню професійних футболістів, майже філію Академії прославленого іспанського клубу.

Тому батькам завжди пояснюють, що мета проєкту інша і більш глибинна — дати дітям шанс на краще майбутнє і через зацікавленість спортом інтегрувати їх у суспільство.

"Ці школи не обов'язково виховують професіональних спортсменів. Тут вчать не тільки футболу і баскетболу. Це школа життя для українських дітей", — пояснює Клод Макелеле, колишній гравець "Реал" Мадрид.

В подальших планах проєкту — розширення мережі по всій країни, наступна школа буде відкрита у Києві у 2020 році.