"Після Перемоги все відновимо": історія мешканки Миколаєва, яка виростила на підвіконні десятки цитрусових

Мешканка Миколаєва Людмила Сахно виростила у своїй квартирі на підвіконні понад 30 різних цитрусових, зокрема екзотичних. Жінка також займалася реалізацією саджанців.

Через війну колекція Людмили загинула. Однак вона вірить, що зможе відновити її після української перемоги, адже вже має досвід та комунікації з іншими садоводами.

Людмила Сахно розповіла "Українській правді. Життя" про те, як вирощувала рослини і як вплинула війна на її родину і сад.

Починала з 10-сантиметрового живця лимона

58-річна Людмила Сахно почала вирощувати цитрусові вдома 5 років тому. У жінки було своє агентство нерухомості, а вирощування лимонів стало її захопленням.

Все почалося з того, що Людмила побачила в інтернеті відео про те, як люди вирощують цитрусові у квартирах. Їй ця ідея дуже сподобалася, і вона замовила поштою 10-сантиметровий живець лимона. Саме з цього живця жінка і почала збирати свою колекцію.

58-річна Людмила Сахно почала вирощувати цитрусові вдома 5 років тому

Невдовзі Людмила через стан здоров’я закрила бізнес і присвятила себе улюбленому хобі.

"Мені дуже подобалася ідея вирощувати цитрусові вдома. Але я не мала досвіду, тому активно вчилася. Створила групу у соцмережах "Цитрусові. Обмін досвідом по вирощуванню вдома", куди почали додаватися люди", – розповідає садівниця.

Влітку Людмила виносила свою колекцію на балкон

З часом Людмила почала купляти все більше цитрусових. Вона вирощувала їх на власному підвіконні у квартирі багатоповерхівки. Доглядати за рослинами і зробити так, щоб вони давали плоди, було непросто.

Облаштували з чоловіком сад цитрусових на підвіконні

Цитрусові треба було удобрювати та боротися зі шкідниками.

"Виявилися, що цитрусові рослини дуже любить павутинний червоний кліщ. Я мусила дізнатися, як з ними боротися. Я шукала інформацію і розміщала її у групі, ми всі разом радилися. Наша група була дуже активна", – каже Людмила.

Про екзотичний фрукт кумкват Людмила довідалася лише тоді, коли почала його вирощувати сама

Найважче доглядати за рослинами було взимку. Цитрусовим необхідний світловий день довжиною 15 годин і зволожене повітря під час опалювального сезону. Створити ці умови у квартирі було нелегко.

На допомогу Людмилі прийшов її чоловік. Він зробив з труби спеціальний пристрій з дірочками, який підключив до зволожувача, та облаштував його на підвіконні. Тож узимку над екзотичними рослинами Людмили завжди був пар.

З освітленням теж розібралися: підключили величезні лампи, які не тільки рослини на підвіконні підсвічували, але й територію найближчого дитсадка.

Згодом Людмила почала купляти не живці, а більші рослини, вже з бутонами або плодами. Живцю лимона у горщику треба щонайменше 5 років, щоб вирости і дати плоди, а з сформованими рослинами процеси йшли швидше.

Жінка також вирощувала цитрусові з насіння та опанувала щеплення.

Так квітне гранат

"З насіння виростає дика рослина, яка в природі може дати плоди, однак років через 15. А про квартиру взагалі не йдеться. А коли до рослини прищеплюється "культурна" гілочка, то через 2-3 роки можна очікувати плодів навіть у горщику.

Все було дуже цікаво, але складно, адже ці рослини – екзотичні для нашого клімату і регіону", – розповідає Людмила Сахно.

Окрім лимонів, Людмила вирощувала мандарини, грейпфрути, маракую, авокадо, інжир, гранати і кумквати. Щоб утримати великі плоди на тоненьких гілочках, подружжя використовувало підставки, за допомогою яких рибалки підтримують над водоймами вудочки.

Про такий екзотичний фрукт кумкват Людмила довідалася лише тоді, коли почала його вирощувати сама.

"Фрукти були набагато смачніші, ніж в магазині"

"Фрукти були набагато смачніші, ніж в магазині, адже вони могли визрівати скільки потрібно на гілочках вдома. Кумквати – кисло-солодкі, особлива солодка шкірка, їсти їх треба з нею", – каже жінка.

Людмила згадує мирний різдвяний сімейний вечір, коли вона нарізала на святковий стіл кумквати, які дуже сподобалися її дітям та онуці.

Вирощувала фрукти садівниця для себе, однак з часом почала співпрацювати з постачальником саджанців, які везли в Україну з теплиць Англії, Італії та інших країн.

Людмила згадує мирний різдвяний сімейний вечір, коли вона нарізала на святковий стіл кумквати

"Мої групи у соцмережах стали популярними, там було десь 12 тис. людей, які займалися вирощуванням цитрусових. Ми продали їм чимало гарних рослин", – каже жінка.

Боролася за рослини до останнього

24 лютого 2022-го року у життя родини увірвалася війна. Обстріли Миколаєва почалися з перших днів вторгнення.

"Перші удари були по аеродрому Кульбакине. Також бомбили наш красивий аеропорт, звідки ми з онукою ще влітку літали у Єгипет. У місто висаджувалися російські десанти та навіть їздили ворожі танки. Однак, на щастя, наше місто не дали окупувати. Відстояли", – говорить Людмила.

Жінка також вирощувала цитрусові з насіння та опанувала щеплення

Діти Людмили поїхали з міста, вони хотіли забрати з собою батьків. Однак чоловік жінки їхати не хотів, окрім того, Людмила не могла покинути свого 82-річного батька.

З освітленням теж розібралися: підключили величезні лампи

"Мій чоловік працює у критичній інфраструктурі, він –енергетик, тож не міг покинути свою роботу. Він – гарячий патріот України. Коли діти вмовляли його виїхати, він сказав, що наразі корисний місту, а якщо залишиться без роботи, піде на фронт.

Коли він працює на підстанції високої напруги, я дуже хвилююся. Адже росіяни б’ють по них. Утім, поважаю його вибір, і не можу покинути ані чоловіка, ані літнього батька", – розповідає жінка.

З початку війни Людмила боролася за життя своїх рослин, хоча через постійну небезпеку опускалися руки. Піклуватися про цитрусові в умовах війни було надзвичайно важко. Вмикати потужні лампи було не можна через світломаскування.

Людмила Сахно вірить, що їй вдасться відновити свій сад і навіть зробити його ще кращим

Навесні подружжя вивезли рослини на дачу до сина, посадили їх в ґрунт. Однак росіяни розбомбили водогін, і в регіоні почалися проблеми з прісною водою, а поливати цитрусові солоною не можна. Їздити далеко за водою також було неможливо через постійні обстріли.

"На жаль, майже всі мої рослини загинули. Вижила лише одна маракуя, яку я утеплила листячком. Інжир, лимони, авокадо, які я вирощувала з кісточок і які були вже 60 см у довжину – все пропало", – каже Людмила.

За словами садівниці, її знайомі з Сум, Запоріжжя та інших міст також втратили свої колекції цитрусових через війну. А постачальник рослин, з яким Людмила співпрацювала до війни, ледве вибрався з окупованого Бердянська.

"Напередодні війни він закупив велику партію рослин. Вона прибула 25 лютого. Звісно, що партія пропала. Головна теплиця мого постачальника – в окупованому Енергодарі. Ми дуже чекаємо перемоги, щоб продовжити співпрацю, адже під час війни стали, як рідні", – говорить садівниця.

Наразі Людмила дуже стримано радіє тому, що кількість обстрілів Миколаєва зменшилася.

Піклуватися про цитрусові в умовах війни було надзвичайно важко

"Ракети, звісно, летять. Але після того, як звільнили Херсон, стало трохи спокійніше. Віталій Кім вже кличе людей повертатися. Може скоро і діти наші повернуться", – говорить вона.

Людмила Сахно вірить, що їй вдасться відновити свій сад і навіть зробити його ще кращим.

"Прийде мир, і ми не тільки Україну відновимо, ми й сади свої відновимо, рослини знову закупимо. Віримо, що це жахіття закінчиться. Досвід у мене є, це не те, як я починала з живця у 10 см. Залишилося перемогти і вигнати окупантів з нашої землі. Треба почекати", – говорить вона.

Яна Осадча, "УП.Життя"

Читайте також: Сади Перемоги у місті. Приклади міських городів в українських містах, що надихають