"24 лютого збиралися садити зелень". Як сімейна ферма на Київщині вирощує рослини під час війни

Ірина та Дмитро – подружжя з Києва, яке вирощує мікрогрін, салати, їстівні квіти та овочі понад 7 років.

Разом вони заснували "Морква Ферму" у селі Андріївка на Київщині. Якщо ви зайдете в Google-карти, то побачите два села з такою назвою у Бучанському і в Бориспільському районах. 

"Морква Ферма" розмістилася у селі на Бориспільщині, куди, на щастя, не дісталися російські окупанти, але обстріли було чутно постійно.

Подружжя фермерів евакуювалося з дітьми на захід України, а повернувшись – почали самі допомагати переселенцям.

У рамках спецпроєкту "Сади" "Українська правда. Життя" розпитала засновників "Морква Ферми", як їм вдалося побудувати сімейний бізнес, бути в гармонії з природою і тішити покупців незвичними сортами овочів.

 "Ми дуже втомилися від офісу і від міського життя"

Фото: Морква Ферма/Facebook

Колись Ірина та Дмитро були офісними працівниками, але понад 7 років тому вирішили спробувати фермерство. 

"Ми вигоріли і зрозуміли, що хочемо щось змінити у своєму житті. Бути ближчими до природи. Так ми стали фермерами. 

Не можу сказати, чому саме ферма. Просто ми завжди любили природу, гарну і цікаву їжу. Я вирощувала квіти на дачі", – з усмішкою пригадує Ірина. 

На прилавках магазинів значно менше різноманітних сортів овочів та зелені, ніж можна виростити власноруч, тож Ірина вирішила це виправити.

"Ми зрозуміли, що люди багато чого недоотримують. Насправді різновидів тієї ж моркви дуже багато, і помаранчева морква, яку ми бачимо на прилавках – це ще не всі опції. 

Тому ми вирішили, що цікаво було б спробувати вирощувати незвичні, нові овочі, які споживачі ще не бачили", – розповідає жінка. 

Перша "Морква Ферма" розмістилась на ділянці Іринчиної бабусі у Сумській області за 220 кілометрів від Києва. 

"Ринком збуту вирішили зробити Київ, тому що ми знаємо місто, тут усі наші знайомі, друзі. Ми вирішили робити доставки, але коли поїздили, зрозуміли, що така відстань для нас не підходить", – пригадує жінка.

Уже наступного сезону фермери орендували будинок з присадибною ділянкою у селі на Київщині. Пара придивлялася до різних сіл, та найбільше сподобалася Андріївка. 

Зараз фермери вирощують рослини на іншій ділянці – купленій вже для їхньої сім’ї.

"Наш формат називається Market gardener, тобто ринковий садівник. Це саме для сімейного бізнесу з маленькою ділянкою і ручним методом обробки, щоб отримувати максимум врожаю з маленької території. 

Для такого фермерства підбираються культури, які швидко ростуть і займають мало місця. Ми не вирощуємо білокачанну капусту чи картоплю, а надаємо перевагу швидким культурам", – розповідає фермерка.

У перший рік на "Морква Фермі" виростили різнокольорову моркву – так і виникла назва сімейної ферми. Різні види моркви сподобалися клієнтам, тому її вирощують і досі. Також фермери посадили салат, томати – обов‘язково незвичних сортів. 

 "Змінити минулу роботу на фермерство було класно, бо на той час ми дуже втомилися від офісу і від міського життя. Це було в кайф. 

Перші роки було багато вільного часу. Зараз сезон проходить дуже важко і в серпні-вересні ми вже виснажені", – ділиться Ірина. 

Спершу Ірина та Дмитро працювали на фермі вдвох. 

"Тільки з цього року у нас був постійний робітник. Ми потроху просуваємося, докуповуємо теплиці і поступово зможемо наймати людей", – каже Ірина.

Читайте також: Малопоширені овочеві культури: які незвичні овочі можна легко виростити садівнику-початківцю

Капуста, мікрогрін, квіти: що вирощує "Морква Ферма"

Здебільшого "Морква Ферма" вирощує зелень. У сезон Ірина та Дмитро в середньому продавали 100-150 кілограмів зелені за тиждень. 

"7 років тому ми почали тільки з квітів-цукіні, а вже через років 2-3 – продавали різні їстівні квіти для декору. Їх зазвичай беруть кондитери, щоб прикрашати десерти, а також бари для коктейлів. У цьому році під час війни квіти взагалі не продавалися", – розповідає Ірина.

Найпопулярніші продукти "Моркви Ферми" – це зелень і салатні мікси. Цього року популярною стала мізуна – японська капуста, яку ще називають "павутинною гірчицею". 

Читайте також: Їстівні квіти: як красиво урізноманітнити раціон

"Люди люблять томати, але восени і взимку їх немає. Наші клієнти цінують саме смак продуктів, тому ми намагаємося вирощувати сезонні овочі.

Томат найсмачніший влітку, а восени смачна капуста, зелень, брокколіні", – розповідає Ірина.

Від деяких продуктів фермери відмовились – наприклад, від руколи. 

"7 років тому було мало руколи на ринку, тому було цікаво її продавати. Зараз ціна на руколу впала. Плюс, це достатньо примхлива рослина, тому її вражають шкідники і вирощувати її органічно не так просто", – пригадує Ірина.

Цьогоріч "Морква Ферма" також вперше виростила гарбузи. 

"Ми виростили сорт "Деліката". Це такий невеликий гарбузик. Він смачний, зручний у використанні, тому що має дуже тоненьку шкірку. 

Інший – Blue Hubbard. Там жорсткіша і твердіша шкірка, але вони смачні та солодкі. На наступний рік треба виростити більше", – каже Ірина.

У подружжя фермерів є правило: кожен рік потрібно виростити 5-7% чогось нового. Це може бути зовсім новий продукт, як-от гарбузи, або якийсь різновид салату чи зелені. 

Як вирощують рослини на "Морква Фермі"

У "Морква Ферми" є 5 тунельних теплиць, які працюють з весни до осені.

"Життєвий цикл" ферми починається у грудні та січні – це час планування і закупки насіння. У березні фермери висаджують розсаду. А пізня весна і літо – це сезон урожаю і продажів.

Зараз на фермі вирощують тільки мікрогрін. В умовах відключень електроенергії інколи доводиться застосовувати генератор.

Якщо перебої зі світлом триватимуть і в березні наступного року, якусь частину врожаю можуть виростити пізніше, у більш теплий період.

Фермери наголошують: усі продукти органічні та безпечні.

"Коли ми починали цю діяльність, то бачили, що в Україні мало інформації про наш формат фермерства. Всі поради, які ми знаходили по добривах, це додати нітроамофоску чи ще якоїсь хімії", – пригадує фермерка.

Ірина і Дмитро хотіли вирощувати продукти екологічним методом, тому ходили на курси до сертифікаційного органу "Органікстандарт", а технологіям вирощування і підходам – навчалися в американських фермерів.

"Для нас було критично важливо вирощувати все органічним методом, тому що в нас з’явилась дитина і ми стали більше уваги приділяти безпечності продуктів", – каже Ірина. 

Органічні добрива і засоби захисту подружжя фермерів купує в українських виробників, а знаряддя праці (мотоблок, сіялки) – американські. 

"Ми вважаємо, що шкідників немає у здорових культурах, які отримали достатньо всіх поживних речовин. Споживач може бути впевнений, що ми не застосовуємо шкідливі хімічні засоби захисту та догляду", – наголошує фермерка.

Читайте також: Довкола падали ракети, а в теплиці квітли лимони та апельсини: як пережила бойові дії екзотична ферма на Київщині

"Росіяни були від нас через два села"

23 лютого Дмитро готував теплиці, а 24 лютого подружжя фермерів збиралося садити зелень. Утім, війна перервала їхні плани.

"Моєму чоловіку в ту ніч не спалося. Ми знали, що це станеться, були з тривожними валізками. О 5 ранку він сказав: "Іра, почалася війна, нас бомблять". 

У нас двоє дітей, тому ми досить швидко зібралися і виїхали з Київщини. У перші дні нам телефонували сусіди і казали, що поряд були прильоти, літали ракети", – пригадує Ірина.

Сім’я переїхала у Хмельницьку область до родичів.

"Ми боялися, що Київщину не звільнять. Росіяни були від нас через два села. Але завдяки ЗСУ і теробороні вони не дійшли до нас", – каже жінка.

Батьки Ірини залишилися у селі приглядати за фермою. Мама виростила на підвіконні розсаду, тому у сім’ї були томати і баклажани. 

На щастя, усі теплиці вціліли – тільки ділянка заросла бур’янами. Ірина з Дмитром забрали зі схованки у батьків мотоблок та інструменти, запустили насос, посіяли розсаду, скосили траву.

Ірина згадує: цей сезон воєнного часу – найбільш пізній за все існування ферми.

"Кажуть, що ефективність фермера залежить від того, як він підготувався навесні. Ми пропустили сезон весняних посадок і почали вже у травні, коли місцева влада дозволила повертатися в село", – розповідає жінка. 

Тиждень-півтора Ірина та Дмитро прибирали ділянку, а вже за місяць змогли виростити перший врожай, розпочати продажі і розвозити зелень безкоштовно. 

"Ми відвозили зелень "Києву Волонтерському" та кілька разів у військовий госпіталь. Просто зелень – специфічний продукт, тому не всі готові її приймати", – каже Ірина.

 Саджанці для переселенців

У "Морква Ферми" два напрямки дистрибуції: перший – це ресторани, а другий – це кінцевий споживач, тобто покупці, сім’ї, які замовляють продукцію для себе. 

Через холоди у січні трохи врожаю пропало і залишків не було – не вистачало навіть для постійних клієнтів. 

Замовлень через сайт стало значно менше, ресторани перший час повільно брали зелень, а квіти взагалі ігнорували. Однак вже у серпні "Морква Ферма" повернулася до обсягів минулого року. 

"Зараз імпорту стало менше, тому вітчизняний продукт має попит. У нас відпало дуже багато виробників, особливо з Херсонської області. Тому ми маємо працювати", – каже Ірина.

Залишки овочів та зелені "Морква Ферма" передавала у "Київ Волонтерський" чи військовим. 

Також Ірина і Дмитро відправляли у Дніпро насіння й саджанці. Волонтери роздавали їх переселенцям з Мелітополя та інших південних областей, щоб вони могли посадити собі мінімальний город.

"Це були не наші рослини. У нас саджанці були тільки для себе в обмеженій кількості, тому ми закуповували саджанці спеціально для цієї допомоги переселенцям", – ділиться Ірина. 

Читайте також: Розвозив продукти, аби місцеві не брали від окупантів: історія фермера з Херсонщини

"Сімейна ферма – це дуже круто"

"Морква Ферма" – це сімейний бізнес. Крім Ірини та Дмитра участь у вирощуванні врожаю також беруть молодші члени сім’ї: 11-річний син Тіма, 5-річна донька Віра, а також песик фокстер’єр Віва.

"Старшого ми більше намагаємося долучати до роботи, але він дуже швидко вигорає. Ми не наполягаємо – краще всім займатися своєю улюбленою справою. 

Молодша готова допомагати, але потім її допомога виливається в те, що нам більше роботи виходить", – сміється Ірина. 

У Ірини та Дмитра також живе собака Віва, яка любить рити нори і виловлювати кротів. Тому чотирилапу тримають подалі від грядок – щоб не перекопала весь урожай. 

"Ми – маленька сімейна справа, яку може започаткувати будь яка сільська родина без великого капіталу. Це наша головна соціальна перевага.

Для суспільства завжди добре купляти місцеві продукти і тим самим підтримувати свою громаду", – вважає Ірина.

Завдяки садівництву і фермерству люди відчувають, звідки беруться продукти, більше дбають про їхню безпечність, а також – проводять час із рідними. 

"Сімейна ферма – це дуже круто. Ми все робимо разом. З малою ходимо в ліс збирати насіння, висаджуємо дерева і споглядаємо, як вони ростуть. 

Діти бачать, звідки беруться продукти. Це доєднує дітей до процесу творення. Доєднує їх до життя", – каже Ірина.

Матеріал підготовлений в рамках реалізації проєкту ГО "Місто-сад"

Олена Барсукова, Українська правда. Життя

Читайте також: "Лунають вибухи, а я саджу розсаду". Як підприємець з Київщини почав вирощувати овочі замість креветок під час війни