Сучасний вчитель НУШ: яка роль педагога в новій українській школі?

Що пропонує Типова освітня програма для профільної школи

Типова освітня програма (ТОП) – це базовий документ, що дає академічним ліцеям інструменти для створення власних освітніх програм. ТОП для академічних ліцеїв, за словами Ігоря Хворостяного, керівника Офісу впровадження НУШ при Міністерстві освіти і науки України, передбачає наступні зміни.

1. Два цикли профільної освіти: профільно-адаптаційний і профільний. Під час профільно-адаптаційного циклу учнівство адаптуватиметься до нових умов і специфіки старшої школи. Саме тому впродовж першого семестру 10 класу кількість годин для вивчення предметів / курсів однакова для всіх профілів. Це дає час на подолання освітніх втрат і вирівнювання можливостей. Адже за плечима – кілька років пандемії та війни. Крім того, у відокремлений ліцей прийдуть учні й учениці з різних закладів освіти з різним рівнем підготовки до того чи іншого профілю.

Уже з другого семестру в них буде змога спробувати свої сили в обраному профілі та за потреби змінити його. Під час навчання у 11–12 класі учні зосередяться на заглибленні у вибраний профіль.

2. Індивідуальний шлях для учнівства з можливостями вибору й без перевантаження.

Усе починається з найширшого вибору спрямування:

професійне спрямування реалізується в профтехах і закладах фахової передвищої освіти, куди можна вступити після 9 класу і вже через 3 роки вийти на ринок праці, отримавши професію;

академічне спрямування реалізується в академічних ліцеях. А також у закладах спеціалізованої освіти – наукових, спортивних, мистецьких, військових ліцеях тощо.

Наступний рівень вибору можливий через вибіркові предмети й курси. Крім ядра предметів, яке є незмінним і дає належний рівень для складання ЗНО/НМТ, є змога заглибитися в певні предмети.

Наприклад, профіль, пов’язаний зі STEM, передбачає поглиблене вивчення фізики, хімії, біології, математики, інформатики або комбінації кількох предметів.

фізика

хімія

біологія

математика

інформатика

комбінація предметів

Натомість вибіркові курси можуть стосуватися як обраного профілю, так і бути не дотичними до нього. Наприклад, учень чи учениця, які обрали фізику, можуть цікавитися літературою чи малюванням.

"Поглиблене вивчення предметів або курсів не означає, що учнівство не вивчатиме базові предмети. Логіка інша: людина може зосередитися на тому, що їй важливо, а не вчити 20 предметів на однаковому рівні й намагатися знати все на відмінно.

Будьмо щирими, якщо я навчаюся на мовно-літературному профілі, то вивчати фізику, хімію чи біологію, так само як їх вивчають профільно, немає потреби. Мені важливо знати ці предмети «для життя». Це компетентнісно орієнтована освіта – коли я не заглиблююся у формально-знаннєву парадигму й теореми, але отримую необхідний мінімум знань", – розповідає Ігор Хворостяний.

3. Гнучкість для закладів освіти. Жорсткого переліку профілів немає. Можна створювати свої – моногалузеві чи багатогалузеві – на основі типових планів. Так, академічний ліцей може сформувати профіль із правознавчим фокусом, добираючи потрібні предмети з переліку курсів за вибором.

Окрім того, учнівство може поглиблено вчити англійську мову навіть на фізико-математичному профілі. У закладу освіти є свобода перерозподіляти години для вибіркових курсів. Водночас нижче встановленого мінімуму опуститися не можна.

4. Можливість для закладів освіти самостійно затверджувати навчальні програми курсів за вибором поза профілем.

"Коли я працював учителем української мови та літератури, мені мріялося, щоб один художній текст вивчали не за два уроки, а ґрунтовно – з обговоренням і рефлексією, заглибленням у різні погляди, смакуванням художнього слова, прокладанням місточків між класикою і сучасністю. Тепер така можливість – реальність", – наводить власний приклад Ігор Хворостяний.

Ініціативні вчителі, які мають бажання розробити власний курс, зможуть це зробити. А найголовніше – позапрофільні вибіркові курси можна затверджувати рішенням педагогічної ради.

"З травня 2025 року ми почали системне навчання вчителів пілотних ліцеїв зі створення власних авторських курсів, – наводить приклад стратегічна кураторка проєкту «Зміст» БФ savED (розроблення програм і навчально-методичних матеріалів для вчителів) Олена Северенчук.

– Наприкінці грудня в кожній із галузей буде щонайменше чотири якісні курси, які ми подамо на грифування, і це розширить пакет готових рішень для вчителів. Наприклад, учителька літератури розуміє, що дітям подобається поезія Розстріляного відродження. Маючи готовий курс, вона може викладати його. Або може створити власний, якщо має більше ресурсу, можливостей і простору для творчості".

Марина Семанюк, директорка Багатопрофільного ліцею для обдарованих дітей у Чернівцях, що бере участь у пілотуванні реформи, розповідає, що вже з 2025–2026 навчального року учні 10 класів ліцею матимуть можливість вивчати курси, які розробили педагоги закладу. Йдеться про предмети, які учні обрали за власними уподобаннями та інтересами, як-от "Історія коміксів", "Основи вебдизайну", "Математична логіка", "Комп’ютерна графіка та креслення", "Туризм: мандрівки й відкриття", "Майстерність публічного виступу", "Таємниці людського організму" тощо.

"Усе це перетворює вчителя чи вчительку на співтворця освітнього середовища, а не лише виконавця навчального плану. Нарешті можливості для учительства розширюються, адже профільна освіта – це про гнучкі форми організації уроку, свободу педагога у визначенні оптимальних методів та форм подачі матеріалу – від проєктного навчання до міждисциплінарних студій, майстерень тощо. Головне – результат і зацікавленість учня. Переконана, що профільна школа – це не лише новий формат навчання, а нова культура освіти", – говорить Марина Семанюк.

Які ще переваги від реформи для вчителів і директорів

1. Фахова реалізація вчителя. Через обмежену кількість годин педагогічного навантаження в невеликих школах учителі часто змушені додатково викладати непрофільні дисципліни. Це негативно позначається на якості освітнього процесу, знижує мотивацію та призводить до професійного вигорання.

"Наприклад, у сільській школі може функціонувати лише один 10 і один 11 класи з 10–15 учнями. За такої наповнюваності загальна кількість навчальних годин є незначною, а педагогічне навантаження вчителів – недостатнім: менш ніж 18 годин на тиждень, тобто неповна ставка. Це безпосередньо впливає на рівень заробітної плати вчителів", – пояснює Надія Балабуст, національна експертка Швейцарсько-українського проєкту DECIDE.

Натомість у великих академічних ліцеях, які налічуватимуть щонайменше 300 учнів, ситуація суттєво змінюється, адже:

більша кількість учнів означає більше класів (на паралелі – не менше 96 учнів згідно з проєктом змін до ЗУ "Про повну загальну середню освіту");

це своєю чергою збільшує кількість навчальних годин та дає змогу обʼєднувати класи в групи; педагоги отримують повноцінне педагогічне навантаження, що гарантує стабільну оплату праці, соціальну захищеність і зменшує ризик скорочень, роботи на півставки чи необхідності викладати в кількох закладах одночасно;

є можливість зосередитися на викладанні предметів своєї професійної спеціалізації; уникнути "вимушеної" перекваліфікації, що виникає через потребу сформувати повне педагогічне навантаження шляхом викладання непрофільних дисциплін;

працювати в складі предметних кафедр, які об’єднують фахівців однієї галузі, сприяючи професійному розвитку та обміну досвідом.

Загалом педагоги зможуть приділяти більше уваги якісній підготовці до занять, організації дослідницької діяльності та проведенню індивідуальних консультацій для учнів і учениць. Усе це все в сукупності веде до більшої стабільності та соціальної захищеності педагогів.

"Більше професійних можливостей для вчительства – це, безумовно, переваги. Адже, коли працюєш із новою програмою, маєш змогу створювати власні курси – так чи інакше розвиваєшся, припиняєш бути пасивним, реалізуєшся. У таких умовах важко сидіти склавши руки", – ділиться Олександр Голяченко, директор Ліцею № 12 у місті Житомир, який бере участь у пілотуванні реформи.

2. Психологічний комфорт. Рівень професійного вигорання педагогів, що часто спричинений надмірним навантаженням, браком підтримки та низькою мотивацією учнів, можна суттєво знизити. Йдеться про створення безпечного, підтримувального освітнього середовища й можливостей для професійної самореалізації – саме такі умови пропонуватимуть академічні ліцеї.

"Одна з головних переваг для педагога – можливість працювати з дітьми, які свідомо обрали напрям навчання. Це зовсім інший рівень взаємодії: глибші питання, вищий рівень критичного мислення, справжній інтерес до предмета, можливість обирати курси за вибором у межах та за межами профілю. Саме в таких умовах розкривається і вчительство, й учнівство. Учитель чи учителька старшої профільної школи не можуть бути лише ретрансляторами певної навчальної інформації, а передусім покликані допомогти учням зробити один із найважливіших виборів у житті – вибір професії. Вчитель стає партнером для учня, допомагає обирати індивідуальну траєкторію розвитку. Це дуже важливо", – переконана Марина Семанюк.

Зрештою, завдяки тому, що учні в академічних ліцеях будуть більш умотивовані та зацікавлені у вивченні профільних предметів, очікується зменшення конфліктів і деструктивної поведінки. Це зі свого боку сприятиме формуванню продуктивної атмосфери на уроках, знижуватиме рівень стресу та підвищуватиме мотивацію педагогів до викладання і професійного зростання.

3. Організація освітнього процесу. Створення окремого закладу для учнів 10–12 класів суттєво спрощує організацію та адміністрування освітнього процесу, усуваючи труднощі із синхронізацією розкладу. Такі виникають, коли вчителі викладають одночасно в середніх і старших класах.

До того ж із 2027 року змінюється підхід до змістового наповнення освітнього процесу. У звичних наразі "класах" учні опановуватимуть лише обов’язкові предмети. Тоді як для вивчення профільних предметів формуватимуться "міжкласні" змінні групи. Тож, окрім усього, у відокремленому ліцеї вчителі можуть зосередитися на спеціалізованих методиках викладання, адаптованих саме до потреб старшокласників.

4. Організаційний комфорт і матеріально-технічне забезпечення. Для ефективної роботи педагогів надзвичайно важливо створити комфортні умови праці. Саме тому на облаштування академічних ліцеїв уже зараз виділяються значні кошти з державного бюджету (майже 1 млрд грн): на закупівлю засобів навчання, сучасного обладнання, функціональних меблів для навчальних кабінетів (біології, географії, математики, фізики, хімії) та STEM-лабораторій.

"Простір має значення і для учнівства, і для вчительства. Ту ж таки біологію можна вивчати, пояснюючи на пальцях. А можна – у сучасній біологічній лабораторії, яку ми, наприклад, зараз облаштовуємо в ліцеї. І йтиметься про зовсім інший підхід, бо коли учень чи учениця мають можливість попрацювати з реагентами, щось помацати та спробувати, зʼявляється інтерес, якого в іншому разі може не виникнути. І, може, ми тут виховаємо майбутнього нобелівського лауреата чи лауреатку. Зі свого боку вчитель чи вчителька поруч із крутими учнями, очі яких горять, також зростають", – упевнений Олександр Голяченко.

Про страхи вчителів та пояснення

"Чи не втрачу я години?". Загальне тижневе навантаження не змінилося. Це 36 годин на тиждень. А для шкіл, які працюють за шестиденкою, – 38.

"Кількість годин не зменшиться. Так, буде перерозподіл між обов’язковими й вибірковими компонентами, але збалансований. Якщо ліцей реалізує три профілі (як це передбачено Законом), то навантаження не просто не зменшується – воно навіть зростає почасти, і з’явиться потреба в додаткових ставках", – наголошує Ігор Хворостяний.

"Як тарифікуватимуть мою роботу?". Є робоче рішення: перейти від тарифікації "на семестр" до моделі "на рік". Так уже давно працюють профтехи. Є умовно 1000 годин на рік – і в межах них гнучко відбувається розподіл між тижнями. Цей механізм уже відпрацьовується в співпраці з ліцеями-амбасадорами.

"Як викладати інтегровані курси?". Часто звучить побоювання: "Я вчив / вчила фізику, а тепер маю викладати інтегрований курс природничих наук. Як бути з атестацією?". Проте такі механізми вже давно працюють.

"З 2018 року в НУШ є предмет «Я досліджую світ» – і не було спеціальних учителів. З 2021-го – інтегровані курси історії. І все це працює. Атестація відбувається раз на 5 років. Учитель просто підвищує кваліфікацію на потрібну тему – наприклад, інтеграція зарубіжної та української літератур – і в атестаційному листі зазначаються обидва предмети. Це звична практика", – наводить приклад Ігор Хворостяний.

Важливо, що реформа не просто змінює назви предметів, а позбувається підходу до навчання як простого передавання масиву фактів. Компетентнісна освіта – це не менше знань, а знання, пов’язані із життям.

"Якщо в мене не буде учнів?". Якщо не прив’язувати курси до одного року, а робити міжкласні групи для 10–12 класів, усе працює.

"У Законі прописано: мінімум вісім дітей у групі. Якщо набрати три групи по вісім – це вже 24 учні. А якщо це три класи – маємо девʼять груп. Просте моделювання показує: якщо школа запускає три профілі, проблем із набором груп не буде", – підсумовує Ігор Хворостяний.

Чи є вчителі амбасадорами реформи та як із цим працювати

З 1500 вчителів, які є в передпілотних ліцеях і яким запропонували пройти навчання та створити курси за вибором, активно доєдналися трохи більше ніж 200. Це орієнтовно 15%.

60%

Ще десь 60% підтримують реформу, але не мають ресурсу активно включатися в процеси. І приблизно 25% хотіли б залишити все так, як було.

25%

"Мені дуже прикро, коли я чую, що українські вчителі – закостенілі старовіри, які не хочуть змін. Я бачу інше: українські вчителі живуть у постійному стресі, намагаються витиснути свій максимум і водночас у них ще якимось дивовижним чином лишається ресурс на те, щоб вчитися нового. Вони спраглі, креативні, гнучкі. Шукають і пропонують рішення. Але такими вони стають тоді, коли розуміють, що в них є підтримка та опора. Є спільнота, з якою вони в одному човні. Є готові рішення, які вони можуть видозмінювати й доповнювати на власний розсуд", – ділиться досвідом Олена Северенчук.

Фактично, щоб учителі були амбасадорами реформи, ініціативними й довіряли змінам, насамперед потрібно працювати над вибудовою людських взаємин. Ресурс людей, які допомагають розробляти зміст реформи, варто спрямовувати не на тих, хто проти, а на тих, хто за. Бо саме вони понесуть ідеї у свої колективи. Натомість першочерговим завданням директорів, на думку Олени Северенчук, є почути та зрозуміти больові точки людей, які чинять опір.

"Я всіляко пояснюю своїм колегам нові можливості й підштовхую їх до активностей. Я кажу їм: «Ми – в робочій групі, у пілотному проєкті, пишемо історію. Відчуймо це! Це ж круто!». І в нас сформувалася справді активна команда. Є і вчителі, які є призерами Global Teacher Prize, є ті, хто пишуть навчальні програми з крутими робочими групами, люди, які працюють із київськими та львівськими проєктами. Люди готові вчитися і розвиватися. Водночас вони заряджають одне одного", – ділиться Олександр Голяченко.

Про досвід ліцею в Шептицькому

У місті Шептицький – один ліцей, в якому навчаються виключно учні 10–11 класів. Коли у 2020 році почалася реорганізація гімназії та створення Ліцею імені Тараса Городецького, у міській раді почали працювати насамперед з учителями й батьками.

"Звісно, будь-яка реформа – це завжди про труднощі, перешкоди, виклики, бо це про вихід із зони комфорту. Проте головне – це комунікація. Памʼятаю, це був 2019 рік, пандемія, у школах не можна було збиратися великою кількістю людей. Тому міський голова з представниками відділу освіти зустрічалися з учителями на подвір’ях шкіл. Спілкувалися, відповідали на запитання, спростовували міфи, пояснювали ідею, чому дітям важливо мати вибір, навіщо профілізація та відокремлений простір для старших класів тощо. І поступово ті, хто були проти, побачили плюси та змінили свою думку", – розповідає Наталія Запісоцька, директорка ліцею.

Нині в ліцеї навчається 641 учень і є сім профілів. Наталія прийшла сюди працювати за конкурсом. Загалом колектив оновився на 35%. Аби залучити фахових учителів з інших шкіл, їм пропонували збільшення навантаження, а отже, вищу заробітну плату.

"Головне – це доносити людям правду, наводити чіткі аргументи, показувати плюси й мінуси. Не казати, що тільки в нас усе найкраще. Хоча я вважаю, що старша профільна школа – надзвичайно корисна для нашого учнівства, учні вивчають те, що подобається. Відповідно, це мотивує краще вчитися. А вчителі зі свого боку працюють із зацікавленою умотивованою аудиторією. Що ще треба для щастя?" – завершує Наталія Запісоцька.

Марія Булейко (Марковська)

Читайте також попередній матеріал спецпроєкту "Старша школа" про те, як зміниться навчання у старшій школі та чому реформа потрібна вже зараз, а також про мережу академічних ліцеїв у громадах.

Спецпроєкт Міністерства освіти і науки України виготовлено в партнерстві зі Швейцарсько-українським проєктом DECIDE - "Децентралізація для розвитку демократичної освіти", що впроваджується в Україні консорціумом у складі ГО DOCCU та PHZH за підтримки Швейцарії.

Реформа старшої школи: що змінюється для вчительства

Що пропонує Типова освітня програма для профільної школи

Які ще переваги від реформи для вчителів і директорів

Про страхи вчителів та пояснення

Чи є вчителі амбасадорами реформи та як із цим працювати

Про досвід ліцею в Шептицькому

Реформа старшої школи:
що змінюється для вчительства