"Могилянка" експериментує та вказує на переваги своїх методів тестування

Йшлося про те, що автори тестів, що їх проводила Академія, включили до них окремі завдання з української мови, історії України, математики та інших предметів, розроблені в Українському центрі оцінювання якості освіти та використані під час проведення зовнішнього незалежного оцінювання в 2008 році, повідомляв Інформаційний центр незалежного оцінювання.

В Українському центрі також наголошували на некоректності складених Академією тестів. Довільно відбираючи завдання з тестів, розроблених в УЦОЯО, і складаючи з них тести для внутрішнього конкурсного відбору було порушено баланс тестових завдань.

Нагадаємо, що 17 липня 2008 р. усі абітурієнти Національного університету "Києво-Могилянська Академія" (НаУКМА) проходили тест, що включав у себе 170 питань з 7 предметів, на виконання якого було виділено 210 хвилин.

Водночас, організоване УЦОЯО зовнішнє тестування випускників лише з одного предмету - української мови та літератури - тривало 180 хвилин.

Тому УЦОЯО стверджував, що будь-яких підстав для порівняння результатів, отриманих абітурієнтами під час зовнішнього оцінювання та внутрішнього конкурсного відбору в НаУКМА, немає.

Президент НаУКМА Сергій Квіт на це зауважив в своєму інтерв'ю газеті "Дело", що був проведений такий експеримент з тестуванням з науковою метою.

Так, минулого року при університеті був створений науковий центр з дослідження проблем тестування, який очолив В'ячеслав Брюховецький (почесний президент НаУКМА).

Президент НаУКМА запевнив, що конкретні результати дослідження на основі цьогорічного тестування будуть представлені у наукових публікаціях, а дані подадуть у Міністерство освіти.

Результати "внутрішнього" тестування часто різнилися з отриманими при зовнішньому оцінюванні.

"Дуже багато молодих людей не підтвердили свій рівень, хоча вони виконували абсолютно однакові тестові завдання...цьому треба дати наукове пояснення. Очевидно, що результати залежать від того, яким чином проходить тестування: чи на нього виносити лише один предмет, чи всі разом", - пояснює Квіт.

За проведення внутрішнього конкурсного відбору (так називають власне тестування в НаУКМА) проголосував на академічній конференції весь колектив - тому було проведене внутрішнє тестування, говорить Квіт.

В Українському ж центрі оцінювання якості освіти припускають, що використанням завдань з тестів зовнішнього оцінювання керівники академії намагалися "знівелювати серед громадськості негативне враження від вступної кампанії, що була проведена цього року в Університеті, виправдати доцільність "внутрішнього конкурсного відбору".

Про специфіку вступу до НаУКМА

Квіт також зауважив, що на результати ЗНО старшокласники чекали місяцями. У той час як бали, які набрали абітурієнти НаУКМА, в цьому році оголосили через 3 години після його закінчення. Точніше, за цей час було зроблено весь підрахунок - з урахуванням сертифікатів ЗНО.

"... все-таки треба, щоб тестування було комплексним і проходило протягом одного дня. Причому, вранці написали - після обіду отримали результати. Ну і декілька днів можна виділити на видачу сертифікатів", - говорить президент НаУКМА.

Президент НаУКМА вважає, що "запорукою мобільності студента виступає знання англійської мови" і стверджує, що скарг від абітурієнтів з приводу обов'язкового тестування з англійської мови немає.

"Тому що наші абітурієнти - дуже специфічні. Вони мають всю інформацію про наш вуз. Вони знають, що тут треба складати англійську мову. Той, хто хоче поступити у "Могиляку", але не вчив у школі англійську, надолужує цю мову перед вступом власними силами", - говорить Квіт.

[L]За особливими умовами приймали переможців всеукраїнських олімпіад, призерів конкурсів-захистів Малої академії наук. А також - кращих випускників колегіумів НаУКМА за рекомендацією педагогічних рад закладів, але вони мали бути у верхніх 60% рейтингу по своїй спеціальності.

"На сьогоднішній день у нас навчається 22% контрактників і 78% бюджетників. Такого співвідношення в Україні ніде немає, в НаУКМА найбільша кількість бюджетників по країні. Це соціальна політика вузу, адже не всі, кого ми хочемо зарахувати, спроможні платити за навчання", - говорить Квіт.

Квіт вказує на переваги могилянських тестів перед тестами ЗНО:" Цього року до ЗНО старшокласник міг готуватися тільки по двох предметах. А на решту зовсім не звертати уваги".

"Натомість могилянські тести комплексні. Протягом трьох з половиною годин, які виділяються на тестування, людина повинна проявити психологічну мобільність, показати, що може переключатися з англійської мови на математику, на природничі та гуманітарні дисципліни", - говорить він.

На днях Сергій Квіт з В'ячеславом Брюховецьким підписали листа до Міносвіти, в якому пропонують використовувати Академію як майданчик для створення загальнонаціональної системи зовнішнього оцінювання.

Президент НаУКМА вважає, що обов'язково треба ліквідувати пільгові категорії вступників.

"Я їх сприймаю так: держава почуває свою провину перед певними категоріями громадян, яким вона чимось не допомогла, і цю вину вона компенсує правом пільгового вступу до університетів...перелік пільгових категорій настільки великий, що у ньому немає сенсу", - говорить Квіт.

За словами президента НаУКМА, держава має допомагати пільговим категоріям абітурієнтів матеріально, сприяючи підготовці до вступу у вузи.