Єхануров сходив на вечірку Скрипки. Фото

Метою заходу було презентувати нове музичне видавництво "Країна Мрій" та по можливості продати диски. А місією - привернути увагу громади до українського бароко.

Мовляв, Середньовіччя - це не тільки Ромео та Джульєтта, а й Одарка з Панасом. Заплановані середньовічні танці не вдалися, бо гості виявилися морально неготові. Ні міністр оборони, ні представники бізнес- та політ- еліт, що прийшли до Скрипки, нагодою приміряти середньовічне українське вбрання не скористалися.

А от свою маленьку свічку від великої ритуальної запалили всі. Під співи хору Києво-Могилянської Академії старанно оберігали свої вогники від вітру, потім так само старанно слухали Ніну Матвієнко.

Меседж цього обряду був такий: після збору врожаю треба запалити вогонь у серці і принести його додому. І най ця свічка стоїть до наступного року. Як відомо, колись давно Новий рік святкували в вересні.

Гостей частували яблуками, сливами та виноградом. Та через надмірний холод охочих щось гризти майже не було. Олег Скрипка, задовольнивши цікавість журналістів, пішов до кола бізнесменів.

Одні більш, інші менш відомі люди в чорних плащиках поздавали організатору свої визитівки. Тут він одразу перейшов на російську, став розказувати, що попереду частування вином. А далі відбувся показовий діалог:

- В Срєдніє вєка боялісь піть віно, патаму шта оно могло бить отравлєнноє. - Зауважив Олег.

- Ну, понятно - люді рєшалі вопроси. - З виразом розуміння серйозно закивав головою співрозмовник з кола.

Міністр Єхануров разом з дружиною тихенько мерз, як і всі. Всі мерзнуть і на козаків радісно дивляться, і він теж.

Біля входу на внутрішній двір Софіїї Київської, де все дійство і відбувалося, стояли: деревце, столик зі стрічечками, папірцями та рекламними ручками від спонсора (навіть картонні підставки під свічки були рекламні, ото вже вам нова ера), і рум'яна дівчина в костюмі схожа на Снігурочку.

Стрічечки були різнокольорові, з прив'язаними до них цукерками або баранками. "Бублик - то символ вічності. Або ви хочете солодкого життя? Тоді беріть з цукеркою!", - пояснювала задум "снігуронька".

Деревце за старими традиціями мало замінити новорічну ялинку. А все інше приладдя було для того, щоб охочі написали бажання та почепили його на деревце. Дівчина підганяла: "Ну, пишіть, просіть, що хочете! Або для всього людства бажайте!"

Бабусі писали на папірцях у лінієчку: "Пошли, Господи, здоров'я мені та моїм дітям". Дівчина вибирала для них помаранчеві стрічки - чомусь вважала, що зараз саме це буде патріотично.

Ми також попросили за себе і за все людство. Так що навіть якщо в вас не було зайвих сто гривень - саме стільки коштував вчора квиток у Софію, можете бути спокійні. За вас на дереві бажань висить і просить щастя записочка.

Всі фото Дмитра Ларіна