Слухняні песики живуть довше

Вінсент Карео з Університету Шербрука у Квебеку дійшов висновку, що собаки "слухняних" порід - німецькі вівчарки, пуделі та тенерифські бішони мають більше шансів прожити довге життя, аніж померанські шпіци або гончаки, яких важче дресирувати.

Більше того, виявилося, що великі собаки помирають раніше за дрібних цуциків, повідомляє "New Scientist".

Науковець порівняв дані попередніх досліджень щодо характеристик різних порід собак із даними відносно собачої смертності. Деякі відомості надали йому страхові компанії, що видають поліси на домашніх улюбленців.

"Живи швидко, помри молодим" - виявляється, це гасло можна застосувати не лише до людей.

Така риса як агресивність у чотирилапих пов'язана зі швидкістю метаболізму. Слухняні породи, такі як коллі, спалюють калорії повільніше за, наприклад, німецьких догів.

Сьогоднішні песики походять від вовків, одомашнених більше 10 тисяч років тому, проте Карео сумнівається, що довгу тривалість життя або швидкий метаболізм хтось навмисне врахував під час селекції.

Більшість з понад 400 визнаних сьогодні порід було одержано в останні 100 років шляхом інтенсивного схрещування.

Більш імовірно, що метою селекції було вивести просто слухнянішу породу або більш агресивну, а в результаті ми одержали собак-довгожителів та собак із надшвидким споживанням калорій.