Він самотужки вирубав чагарі на горі неподалік села Остриня Тлумацького району на Івано-Франківщині, кілька місяців носив каміння та садив дерева, повідомляє ZIK.
За словами автора роботи, таким чином він вшановує пам’ять своїх загиблих побратимів з Української Повстанської Армії.
 |
Каміння на гору Козак носив власноруч у звичайній господарській сумці, де поміщається 10-12 кілограмів найбілішого гірського мергелю. Від кар’єру до схилу, де мав бути тризуб, треба подолати майже кілометр. За літо колишній упівець виніс на гору більше вантажівки каменю.
Закінчивши викладати камінь, уздовж контуру тризуба пан Анастасій посадив смерічки та туї. Щодня поливав дерева, щоби не всохли. Воду носив руками. Старенький не приховує – було важко. Та образливо – від байдужості односельців: "Мій сусід говорив, що я гору псую,.. худоба йшла, м’яла Тризуб, я сварився".
Аби його творіння було довговічним, пан Анастасій викопав на схилі своєрідний фундамент для Тризубу – канави, щоб каміння не змістилося.
Обране упівцем місце – напрочуд вдале. Державний символ видно не лише з усіх околиць Острині, але й з траси "Івано-Франківськ – Київ". І навіть з космосу – завдяки рівним лініям і вражаючому розмірові білий кам’яний тризуб добре проглядається на електронних картах.
