Як "розговорити" малюка: п'ять порад батькам

290
22 вересня 2015

Це яскравість контексту, сімейні читання, тренування уваги та багато розмов, особливо з тими дітками, які поквапилися прийти в цей світ.

Про це пише Time.

Відмінність контексту

Під час дослідження, результати якого днями опублікував журнал Proceedings of the National Academu of Sciences, учені вели аудіо- та відеозапис повсякденного життя дітей від 9 до 24 місяців у оселях батьків-добровольців.

Науковці бажали краще зрозуміти, які фактори впливають на те, яких слів першими навчається малюк. Вони виявили, що повторення впливає на запам’ятовування слова в меншій мірі, ніж його відмінність від інших та контекст. Першими словами, якими оволодівали діти, були ті, що їх дорослі промовляли регулярно – у певному місці, в певний час, під час розмов на певну тему. Прикладом можна вважати слово "сніданок".

"Серед слів та категорій слів ті слова, які зустрічалися у більш відмінному контексті, починали вимовлятися (дітьми) раніше", - стверджують учені.

 

Важливість читання

Коли малюкам читають, це активує важливі "мовленнєві" ділянки їхнього мозку. Навесні 2015-го вчені провели невелике дослідження, почавши з опитування батьків малюків щодо домашнього читання, зокрема, як часто вони читають своїм синам і донькам.

Потім дослідники провели сканування мозку діток, щоби побачити, як він реагує, коли їм читають. Лікарі стверджують: у малюків, котрим читають, спостерігається вища активність у мозкових ділянках, пов’язаних із візуальною уявою та розумінням значення мовлення.

"Це додає батькам віри в ідею читання разом з дітьми. Коли зазираєш у мозок і бачиш, як там відбуваються якісь зміни, це дуже захоплює", - зазначив автор дослідження, педіатр Дитячої лікарні Цинциннаті Джон С. Хаттон.

 

Звукові тренування уваги

Під час дослідження 2014-го року вчені з Ратгерського університету працювали з 4-місячними дітками. 

Першу групу дослідники садовили перед екранами, а на голівки їм надягали спеціальні кашкети з сенсорами. Малюки слухали звуки, в яких час від часу трохи змінювалася тональність або частота. Коли відбувалася ця зміна, у кутку екрану вигулькувало віконце відео. Таким чином дітки мали запам’ятати послідовність: зміна сигналу – щось важливе та цікаве.

Друга група малюків теж слухала послідовність звуків, але без відео. Була ще контрольна група, котра не отримувала ні аудіо-, ні відеоряду.

Коли дітки підросли та почали спілкуватися звуками, вчені переконалися: тим із них, чию уважність "тренували" аудіо та відео, згодом легше вдавалося відтворювати звуки мовлення.

На думку науковців, звуки, які чують малята, здатні прискорити процес їхнього оволодіння мовленням. А з того, як діти реагують на певні звуки, можна зробити прогноз, чи виникнуть у них у майбутньому проблеми з ним. Наразі вчені працюють над створенням спеціальної звукової навчальної іграшки для немовлят.

 

Важливість розмов із недоношеними малюками

У 2014-му році група дослідників спостерігала за "ранніми" малятами у відділенні інтенсивної терапії новонароджених. Вони виявили, що дітки виявляли більше експресії, коли коло них були мами, які з ними розмовляли, "залучаючи" крихіток до бесіди.

Такого пожвавлення вчені не побачили в недоношених малюків, чиї матусі їх пестили, але не говорили з ними, або в тих маленьких пацієнтів, біля яких знаходилися медсестри, які розмовляли, але не зверталися безпосередньо до них.

На думку науковців, що більше слів дорослі кажуть недоношеній дитині, то більшим прогресом у мовленні вона порадує їх в віці 18 місяців, то краще вона спілкуватиметься.

 

Дві мови – краще за одну

Дедалі більше досліджень підтверджують, що навчання більш ніж одній мові є корисним для мозку. "Двомовний" мозок не обов’язково розумніший, але він гнучкіший за одномовний. Учені вважають, що в літньому віці двомовні люди здатні довше опиратися хворобі Альцгеймера та іншим видам деменції.

Нагадаємо, сприйняття світу та якихось подій в білінгвів може змінюватися залежно від того, яка мова в цей момент "вимкнулася", а яка домінує. Психологи ж вважають, що фінансові рішення є більш виваженими, коли людина думає своєю "другою" мовою.

powered by lun.ua