Викладач створила журнал про науку, "орієнтований на інтереси дитини". Фото

Відтак за трьома номерами цього журналу вже із задоволенням навчаються діти.

Як зазначає Chytomo.com, в неї виникла ідея створити інтегрований курс, який би формував у дітей бажання досліджувати довколишній світ і трансформувати "невідоме" у формат, доступний кожному.

"Так сталося, що ще 3 роки тому в 5 і 6 класі природознавства, географії та історії було приблизно по 1-2 годині на тиждень, зрозуміло, що за таких умов вивчити щось, зацікавитися взагалі науками практично неможливо", - каже вона.

Курси із такою назвою є в закордонних школах, але принциповою різницею є те, що там діти безпосередньо працюють з об’єктами досліджень біології, хімії та фізики, а в цьому курсі розглядається будь-що з різних точок зору.

"Наприклад, єгипетські піраміди в ракурсі історії, географії, муміфікацію під кутом хімії та біології, будівництво піраміди як чудовий приклад використання важелів та простих механізмів, відомих з фізики. Далі, дослідивши вже відоме, ми намагаємося створити, наприклад, власний рецепт розчину для зберігання певних матеріалів, макети, муляжі тощо", - додає вона.

Фото зі сторінки авторки у Facebook

Курс розрахований на 2 роки по 6 годин на тиждень. "Під такий формат у моїй уяві підходив лише журнал, як певний щоденник "навчальної пригоди", джерело інформації та цікавих ідей. Ось так народився журнал "Science", - розповідає засновниця.

Кожен журнал розрахований на триместр. Створені вже 4 номери: "Світ під мікроскопом", "Анатомія та фізіологія планети Земля", "Еволюція: від строматолітів до нанотехнологій", "Фізика життя".

У цілому журнал складається з 3 обов’язкових рубрик: загальні наукові поняття (науковий метод, теорія і т.д. + введення в науки, які є фундаментальними у конкретному номері), теоретичний мінімум (маршрут руху по темі) та Щоденник досліджень, у якому є чимала кількість завдань, які можна виконати, використавши власну креативність та теорію з журналу.

Наприклад, виготовлення макетів, моделей, хімічні та фізичні досліди, розробка сценаріїв, приготування до конференцій, написання рецензій до фільмів та багато іншого.

Поки надруковано 80-90 примірників кожного випуску, тобто кожній дитині і викладачам курсу. Ніякого спонсорського фінансування, все за кошт школи. У планах - ще 2 номери для цього курсу.

"Але щоб курс справді був повноцінним, є необхідність створення подібних журналів і для дорослих, які залучені до таких видів роботи. Можливо, цим я теж займуся в майбутньому", - каже Ведмідь.

За її словами, дітям сподобалися нові посібники. "По-перше, журнали яскраві і тоненькі (38-40 сторінок), що не відлякує дітей від процесу навчання. По-друге, це не підручники, в яких нічого не можна писати. Тут, навпаки, необхідно робити свої позначки і виконувати різноманітні завдання", - розповідає засновниця курсу.

Жінка каже, що наразі - це лише перші кроки, спроби зробити освіту в Україні орієнтованою на інтереси дитини.

"Коли діти старших класів не мають комплексного уявлення про світ, а в голові лише мозаїка з предметів, які ніколи не складаються в єдиний пазл, – це надзвичайно велика проблема, яка стає причиною того, що школярі обирають не ті професії, в результаті рідко досягають успіху, не працюють за спеціальністю, а довго "шукають себе", втрачаючи на це ще дуже багато дорогоцінного часу", - ділиться вона.

Поки що журнал створений для однієї школи. "Так, поки він є лише у нас, оскільки маємо статус "експериментальної школи", а хотілося б, щоб він допомагав і іншим дітям. Але це вимагає чималих коштів та певних змін у освітній системі", - каже Інна Ведмідь.