Яна Зінкевич не знає, чи зможе ходити, але мріє створити реабілітаційний центр

Волонтерка Яна Зінкевич, яка місяць тому потрапила в страшну аварію, починає сидіти і самостійно рухатися, але чи буде вона ходити, лікарі сказати не можуть.

Втім після повернення з Ізраїлю до України вона планує далі займатися проектом "Госпітальєри", яким зараз опікується на відстані, написала Яна у Facebook.

5 січня 20-річну дівчину, яка як доброволець-медик на Донбасі врятувала багато життів, перевели у реабілітаційний центр.

Яна пише, що її травми внаслідок аварії були по суті несумісні з життям, але вона вижила, і підтримка українців додала їй сил та віри.

За останній місяць вона багато що переосмислила, адже останні два роки вона жила "у темпі 24 години на добу - робота".

"За цей час я не раз падала духом, не раз думала, що усе: це кінець, сил далі немає... Страшенний та неймовірний біль, що супроводжувала мене щодня, щогодини, щохвилини. Постійний біль. Я не могла дихати, розмовляти, рухатись, повертатись, думати. Щосекунди була боротьба з собою", - зізнається дівчина.

"Зняття зі знеболюючих, ломка (не думала, що я хоч колись це відчую - я палкий противник наркотичних речовин), після 13-денного перебування на морфіні ця доля мене також спіткала. І коли на 2 день після операції мене від нього відключили, я була шокована. Усе, що відбувалось далі, схоже на страшний сон, котрий не порівняти ні з чим", - пише Яна Зінкевич.

За її словами, тепер ситуація інша.

Волонтерка Яна Зінкевич

"Всього за три тижні після операції я заново навчилась сидіти (це набагато тяжче ніж здається), почала самостійно рухатись, повертатись, сама почала чистити собі зуби та вмиватись (хоч ще поки і у ліжку), самостійно їм сидячи (а сьогодні навіть вперше їла за звичайним столом у їдальні) та почала займатися з фізіотерапевтами", - повідомляє Яна.

Після переведення у реабілітаційний центр починається новий етап одужання.

"Зараз ніхто не дає ніяких гарантій чи прогнозів. Незрозуміло, чи я назавжди залишусь у візочку, чи зможу ходити хоча би з милицями або й взагалі без них. Хоча уже ясно, що відновлення функцій не є швидким і що при поверненні на Україну мені доведеться дуже багато над собою працювати, хоча я вже буду займатися своєю основною діяльністю - Госпітальєри (зараз це доводиться робити у віддаленому режимі)", - пише Яна Зінкевич.

Вона зазначила, що вже підбирає візочок та спеціальне пристосування на перший час. "Завдяки вашій допомозі маю змогу це оплатити, я маю шанс на поступове відновлення", - написала Яна своїм симпатикам.

"Я думаю, це все сталось не випадково. Зараз, будучи в одному з найкращих реабілітаційних центрів у світі, я черпаю неймовірний досвід у тій сфері, що не розвинена в Україні, але надзвичайно потрібна їй. Лише людина, що пережила це від початку до кінця, може повністю усе розуміти та знати", - зазначила вона.

"Тепер я маю мрію. Створити такий центр в Україні (наскільки зможу). Розумію усі складнощі та перешкоди, але пробувати завжди варто. Кому, як не мені, з усім пережитим та з усім отриманим досвідом, це пробувати", - додала Яна.

Вона дякує всім за підтримку та віру в неї.

Охочих допомогти їй чи батальйону "Госпітальєри" Яна Зінкевич просить скористатись даними реквізитами:

Приватбанк: Зінкевич Яна Вадимівна
Гривня 5168 7556 0072 2611
Долари 5168 7572 7664 1950
Євро 4149 4978 2041 3195

Paypal: [email protected]

Центральний офіційний волонтер та координатор волонтерської допомоги – Татьяна Мороз. (+38 067 496 41 97, номер карти Приватбанк: 5168 7423 1313 4227).