Міфічний бренд айкідо. Розтлумачує майстер Андрій Павлович

8005
24 травня 2018

Мабуть не існує іншого бойового мистецтва, що обросло такою кількістю міфів як айкідо.

Його засновник Моріхей Уесіба без сумніву геніальна людина. В основу айкідо він поклав ідею використання енергії супротивника проти нього самого. Якщо б Уесіба в ті часи щось знав про бренд і маркетинг, то все рівно не вигадав би нічого кращого.

До ідеї створення миролюбивого айкідо засновник прийшов в досить похилому віці через війну, молитву і вчителів, зараз же це подається як готовий продукт.

"Українська правда. Життя" разом із шеф-інструктором київської школи айкідо Хірокадзу Кобаясі Андрієм Павловичем спробує розібратися, що криє в собі японське бойове мистецтво айкідо.

Андрій Павлович, шеф-інструктор київської школи айкідо Хірокадзу Кобаясі

– У світі існує величезна кількість стилів і шкіл айкідо. Андрію, з чим це пов’язано?

– Айкідо стало синтезом життєвих пошуків японського майстра бойових мистецтв Моріхея Уесіби, якого айкідоки називають О-сенсей (великий вчитель).

О-сенсей створив айкідо не в одну мить, це був досить тривалий процес. До створення айкідо він практикував декілька стилів традиційних дзю-дзюцу, кен-дзюцу (меч) та соо-дзюцу (спис). Техніки цих шкіл і стали основою айкідо.

Також слід зауважити, що О-сенсей був релігійною людиною. Протягом багатьох років він був дуже близьким з Онісабуро Дегуті (засновником синтоїської секти Омоте-кьо), котрий, як вважається, мав величезний вплив на світогляд О-сенсея.

Під впливом синтоїських практик Моріхей Уесіба змінив погляд на традиційні бойові мистецтва та їхнє призначення.

Він зрозумів, що єдиноборства марні, якщо перемога досягається силою. Вони не повинні бути тими інструментами, які доведуть світ до краху. Їхня роль у тому, щоб люди віднайшли гармонію в собі і усюди панував мир".

Багато хто з його учнів після смерті засновника створили власні стилі, такі як івама-рю, йосінкан, кі айкідо, томікі-рю, айкідо кобаясі, нісіо тохо іай, реальне айкідо і т.і., тренуючись або безпосередньо у О-сенсея, або у інших вчителів могли перейняти аспекти практики, що з якихось причин імпонували саме їм, або засвоїти певну форму айкідо, що існувала саме під час їхнього навчання.

Досить часто можна почути фразу, що ми, мовляв, робимо айкідо саме так, як заповідав О-сенсей. З огляду на зазначене вище, це, як не дивно – правда.

– Попри все. Є постулати, яких продовжують дотримуватися практично всі течії. Перерахуйте їх, будь ласка.

– Чи дійсно техніки айкідо смертельні?

– Переважна більшість технік айкідо дійсно є досить травмонебезпечними, а деякі з них можуть й убити.

На мою думку, проблема з ефективністю айкідо не у самих техніках, а в тому, як ці техніки відпрацьовуються. Існують певні проблеми з дистанцією, таймінгом, силою, швидкістю та самою формою атак.

Всі незгодні айкідоки можуть порівняти боковий удар представника тайського чи європейського боксу та боковий удар (йокомен-уті), з яким вони мають справу під час своїх тренувань і замислитись, чи можливо у будь-якій віддаленій перспективі виконати ті техніки проти "бокового", що ви відпрацьовуєте проти першого типу удару…

Іншими словами, треба чітко усвідомлювати, чим саме ви займаєтесь.

Андрій Павлович: "Проблема з ефективністю айкідо не у самих техніках, а в тому, як ці техніки відпрацьовуються"

Якщо це певна форма мистецтва, пошук гармонії та взаємодії з партнером чи навіть просто проведення часу у приємному товаристві, і ви це розумієте – чудово.

Просто тоді не треба називати ці заняття бойовим мистецтвом та говорити про якусь практичну ефективність технік.

Величезна відповідальність лежить на тренерах айкідо. Вони мусять чітко пояснювати учням, що саме практикується у їхній групі та ні в якому разі не створювати у останніх почуття фальшивої безпеки та вміння протидіяти нападникові, якщо це не так.

– Чи дійсно для того, щоб освоїти техніки айкідо потрібні не просто роки, а десятиліття?

– На мою думку, техніки айкідо – це складні відповіді на прості питання. Тому так, вони досить складні і потребують довгого часу на засвоєння.

Я б сказав, що на засвоєння технік карате чи боксу на базовому рівні, коли ви здатні дати собі раду у критичній ситуації, треба менше часу, ніж на засвоєння бази айкідо на тому ж рівні.

Техніки айкідо – це складні відповіді на прості питання

– Існує думка, що айкідо найкраще бойове мистецтво для дітей? Чи взагалі це найкращий спосіб знайомства зі світом бойових мистецтв?

– Особисто я категорично не згоден з тим, що айкідо це вдалий вибір для дітей.

Якщо вас, як батьків, цікавить неагресивний аспект айкідо, то дзюдо чи бразильське дзю-дзюцу підійде дітям набагато краще.

Окрім того, шанси віддати дитину на заняття до шарлатана у БДД чи дзюдо незрівнянно нижчі.

– Чи можна перевірити якість виконання технік та викладання в айкідо?

– Звичайно ж можна, але, як я вже казав, техніки айкідо здебільшого травмонебезпечні, і їхнє безпечне виконання вимагає неабиякого рівня взаємодії між партнерами.

Якщо ви не розумієте, що ось саме зараз час зробити укемі (страховку), а техніка виконана "у повний контакт", вас дійсно можуть скалічити.

Чи правда, що айкідо привертає до себе увагу в першу чергу своєю містичністю?

– Мені здається, що головний секрет популярності айкідо полягає якраз у цьому містичному східному фльорі, що його оточує: гармонія, любов, виконання технік за рахунок енергії "кі", застосування сили супротивника проти нього самого і т.і.   

Тетяна Крижанівська, засновниця та організатор Фестивалю бойових мистецтв "Воїн світла", шеф-редактор українського журналу про бойові мистецтва "Воїн світла", міжнародний промоутер у сфері єдиноборств, чорний пояс з дзю-дзюцу, тренер, спеціально для УП.Життя

powered by lun.ua

Головне на сайті