Хто такі поліамори: хаотичний секс чи кохання за згодою?

ОНОВЛЕНО 15.11.2021

Вони не моногамні і не полігамні.

Вони не мають хаотичних статевих зв’язків.

Поліаморія – це система етичних поглядів, в яких допускаються романтичні стосунки більше ніж з однією людиною, але за згодою всіх учасників цих стосунків. Тобто поліаморія це ще не моногамія, але вже й не зрада.

Це нове віяння моди, чи сучасна сім’я?

Чи є майбутнє у поліаморних стосунках?

"Українська правда. Життя" вирішила дослідити тему і поговорила з самими поліаморами, а також психологом та юристами.

Поліаморія – це романтичні стосунки більше ніж з однією людиною, але за згодою всіх учасників цих стосунків. Фото Mukhina1/Depositphotos

Як влаштований світ поліаморів?

Прибічники поліаморії погоджуються з тим, що потреби у близькості, коханні та сексуальних потребах у всіх різні. А відтак вважають, що не в праві обмежувати свого партнера тільки тому, що щось здається правильним.

Одного шаблону, який би міг пояснити поліаморні стосунки не існує.

Доповідач 8-ї міжнародної конференції по різноманітності у Нью-Йорку Джері Д. Вейцман перераховував три варіанти поліаморних відносин.

"У першому варіанті, одні відносини мають перевагу над іншими. Таким чином, у постійну пару можуть бути включені додаткові партнери, яких розглядають як джерело додаткової радості та збагачення життя партнерів. Постійному партнеру приділяється більше уваги, тоді як в інших бачать лише тимчасових, – пояснив експерт.

У другому випадку, кожен з партнерів є рівнозначним, і його вага у стосунках так само рівна.

А третій варіант – "полі-сім’я": всі партнери проводять час разом, благополуччя всіх членів є важливим пріоритетом для кожного".

29-річний В’ячеслав – активний поліамор. Він розповідає, що має дружину, дівчину та хлопця, з якими підтримує постійні міцні зв’язки.

У його дружини нині інших стосунків, окрім як з ним, немає, але раніше вона також зустрічалася з хлопцем.

"Ми вже були тоді у шлюбі. Гарний був хлопець, ми проводили частину часу разом, але їх стосунки напевно себе вичерпали", – пояснює Славко.

Мешкає він лише з дружиною. Каже, що це не тому, що хтось проти, а просто так всім нині комфортно.

Славко зізнається, що інколи його дружина ревнує, інколи він, інколи його бойфренд, але вважає це нормальним.

Ревність у стосунках поліаморів теж трапляється. Фото Tverdohlib.com/Depositphotos

В’ячеслав з дружиною не одразу зрозуміли, що вони – поліамори. Перші роки жили у шлюбі як моногамна пара, але через деякий час відкрито поговорили і відтоді не ховають своїх партнерів.

"Ми ж люди. Ми намагаємося бути відкритими і чесними. Якщо не ховатися і казати правду, то ревнощів не буде. Вони з’являються там, де недоговорюють, чи є уникання розмов. А ми відкрито спілкуємось на тему наших стосунків.

Ми навіть не знали слова такого "поліамори", – сміється Славко. – Жили собі й жили. А потім хтось із наших друзів пояснив нам".

Він розповідає, що не приховує свою поліаморність від друзів, але з колегами та батьками цією інформацією не ділиться.

Чи є якісь правила у поліаморів?

Так, за словами В’ячеслава, вони не вступають у статеві зв’язки, якщо не впевнені у стані здоров’я нового партнера.

"Я ж відповідаю не тільки за себе, а й за всіх своїх партнерів, не хочу наражати їх на небезпеку. Поки нова людина не здасть аналізи на ВІЛ, статеві хвороби, ми не будемо мати статевих зав’язків. Ми ж дорослі люди і все розуміємо", – зазначає він.

Поліаморія ­– це відхилення?

Інколи поліаморність вважають психічним відхиленням. Але це спростовують психологи.

"Збірного образу поліаморної людини не існує. Ви ніколи не виявите їх серед друзів, чи колег, якщо вони самі вам про це на скажуть.

Це люди з різним статусом, освітою, зацікавленнями. Об’єднує їх лише одне – їх потреба в свободі у стосунках переважає над їх потребою в емоційній безпеці", – пояснює практикуючий психолог Марта Приріз.

Існує міф, що поліаморні люди мають більше сексу. Але, дослідження свідчать, що сексу у моногамних і поліаморних стосунках приблизно однаково.

"Це говорить про те, що людина, яка шукає поліаморних стосунків не керується виключно бажанням мати більше сексу", – пояснює психологиня.

Опираючись на дослідження явища поліаморії в зарубіжних країнах, вона перераховує такі можливості нових стосунків:

1. Можливість пізнати та мати тісний зв'язок з людьми з різним досвідом, світоглядом та переконаннями. А отже можливість розширювати свою картину світу.

2. Можливість справлятися з власними ревнощами. Поліамори практикують відкрите обговорення стосунків. Якщо вони хочуть когось включити, або виключити із своїх стосунків, вони мають заручитися підтримкою інших партнерів. Це знижує або усуває ревнощі серед партнерів.

3. Можливість реалізувати потребу у свободі.

Марта Приріз уточнює, що партнери-поліамори можуть почуватися у нижчій емоційній безпеці, ніж партнери моногамної пари.

Це розваги для молодих?

28 річна Ганна, в минулому поліаморка, вважає, що так.

"Це цікаво поки ти молодий, поки не маєш дітей. Але якщо хочеш створити справжню родину, народити дитину, то треба взяти відповідальність. Більшість поліаморів до цього не готова, тому такі пари розпадаються", – зазначає вона.

Ганна розповідає, колись зустрічалася одночасно з двома хлопцями, а зараз майже не спілкується зі своїми друзями-поліаморами, каже що у них інші погляди.

Наприклад, у її знайомих немає дітей і вони їх не хочуть, а мають намір жити для себе та насолоджуються життям.

Всі поліамори мають намір жити для себе та насолоджуються життям? Фото golubovystock/Depositphotos

Чи дійсно можна стверджувати, що поліаморні стосунки – це розвага молодих і з часом всі учасники створять типові моногамні родини?

Марта Приріз зазначає, що хоч тема й малодосліджена, але зарубіжні дані та клінічний досвід психологів, свідчить, що поліаморні пари можуть "замикати" свої стосунки, якщо в них народжується дитина.

"Вони це роблять з метою найкращого піклування про неї", – пояснює психолгиня, але додає, що "поряд з цим існують випадки, коли моногамні сім’ї вирішують відкритися для таких стосунків".

Чи є майбутнє у поліаморних стосунків?

Прихильники поліаморії стануть на захист даного типу відносин, висунувши в якості обґрунтування вельми абстрактні поняття все тієї ж "свободи", відкритості, взаємної поваги і прийняття.

Дійсно, однозначно стверджувати, що дана модель взаємних відносин приречена на провал, не варто.

У світі нині існують приклади поліаморних спілок, відкритих, групових шлюбів, а також полівірності. Дані союзи є предметом подальших досліджень у сферах соціології і психології.

Втім юристи у своїх оцінках таких стосунків однозначні – сім’єю такі пари не вважаються.

"Стаття 25 Сімейного кодексу України передбачає одношлюбність. Тому на поліаморні пари, не поширюються норми сімейного законодавства у частині поділу майна, встановлення фактичних шлюбних відносин тощо", – пояснює адвокатка, к.ю.н., голова Асоціації жінок-юристок України "ЮрФем" Христина Кіт.

Вона додає, що у справах пов’язаних із набуттям майна такими парами, можна застосовувати норми Цивільного кодексу України, які регулюють питання поділу майна між співвласниками, але у цьому випадку кожна особа повинна бути записана, як співвласник набутого майна.

Автоматичними спадкоємцями, як подружжя чи члени сім’ї, поліамори не будуть.

"Чинне цивільне законодавство передбачає, що спадкування здійснюється за заповітом або за законом. Якщо фізична особа склала заповіт, таким чином розпорядившись своєю власністю на випадок смерті, і не скасувала його, то у разі її смерті спадкування здійснюється за заповітом", – додає юристка Асоціації жінок-юристок України "ЮрФем" Соломія Калинів.

Слід зазначити, що цивільне законодавство встановлює п’ять черг спадкоємців за законом. Поліамори можуть претендувати на сподок у випадку, якщо відсутні спадкоємці першої, другої та третьої черги, за умови спільного проживання не менше п’яти років.

Юристи у оцінці поліаморних стосунків однозначні – сім’єю такі пари не вважаються. Фото zetwe/Depositphotos

Щодо питання дітей у поліаморів, то юристки зазначають, що такі відносини батьків не можуть стати підставою для позбавлення батьківських прав, якщо діти у пари вже.

Усиновити дитину поліамори теж можуть. Хоча переважне право на усиновлення дитини в Україні має подружжя і на практиці дозвіл на усиновлення дитини отримують здебільшого одружені пари, водночас законодавчо не заборонено всиновлювати дитину особам жіночої або чоловічої статі, які не перебувають у шлюбі.