Чому плітки – це необов'язково щось погане. Розповідають науковці

Плітки – не обов’язково щось погане.

Кожен з нас пліткує. Ми робимо це на роботі, спілкуючись з сім'єю, або листуючись у месенджері. Це неминуче: всі ми щось говоримо про інших людей.

Всі пліткують час від часу. Фото Pixabay

Чоловіки в середньому витрачають 55% часу на плітки, а жінки – 67%.

Цю закономірність виявило дослідження професора еволюційної психології університету Ліверпуля (Англія) Робіна Данбара.

Люди часто сприймають плітки як щось погане.

Але доцентка кафедри психології Каліфорнійського університету в Ріверсайді Меган Роббінс вважає, що плітки – це природні розмови про людей, яких зараз немає поруч.

"Це не обов'язково негативно, – додає Девід Лудден, професор психології в коледжі округа Gwinnett, Джорджія і автор книги "Психологія мови: комплексний підхід", якого цитує TIME.

Це також може бути позитивним або нейтральним".

Протягом 52 хвилин в день в середньому 467 людей пліткують. З них, три чверті пліткують про щось нейтральне, або обговорюють факти.

Лише 15% пліток у дослідженні професора Робіна Данбара були визнані повністю негативними, а 9% – суто позитивними.

Тобто пліткуючи, більшість часу люди витрачають на нейтральні розмови.

Тільки 15% всіх пліток погані. Фото Depositphotos

Чому ж люди пліткують?

Плітки допомогли вижити нашим предкам.

Таку ідею відстоює Робін Данбар.

Він порівняв плітки з приматами, які збирають один з одного бліх і бруд та передають соціально важливу інформацію – пліткують.

Пліткуючи колись передавали важливу інформацію. Фото Pixabay

За його словами, плітки дають можливість передавати цінну інформацію в дуже великих соціальних колах.

"Якби ми не брали участь в обговоренні цих (соціальних і особистих) проблем, ми не змогли б бути частиною різних прошарків суспільства", – говорить він в своїй статті 2003 року.

"Плітки в цьому широкому сенсі відіграють різні ролі в підтримці соціально функціональних груп в різні часи", – каже він.

Ще плітки – це спосіб знизити тривожність.

[BANNER1]

Вчені Стенфордського університету спостерігали за поведінкою людини, яка почула погану плітку про когось.

В неї прискорилось серцебиття і підвищився рівень кортизолу – гормону стресу.

Вона не переживала ситуацію в собі, а поділилась нею з оточенням. І це допомогло прийти в норму.

Тож плітки інколи навіть здатні допомогти. Виключенням – чутки, що можуть зашкодити репутації.

Вас також може зацікавити:

Вчені: плітки - користь для колективу

Хлопці поширюють плітки агресивніше, ніж дівчата

Вчені: спілкування подовжує життя так само, як і фізкультура

Ми хочемо тримати з вами зв'язок. Будемо раді бачитися і спілкуватися з вами на наших сторінках у Facebook та у Twitter.

А якщо хочете бути в курсі лише новин та важливої інформації про здоров'я, підписуйтесь на нашу Facebook-групу про здоров'я та здоровий спосіб життя.