Яким чином Україна збирається подолати насильство щодо жінок до 2030 року?

20 березня 2020

Проблема домашнього насильства є універсальною. За своїми ознаками, за своїми наслідками, за тими шрамами, які назавжди залишаються на серці у постраждалих.

Адже там, де є фізичне насильство, завжди присутнє і психологічне, і нерідко й економічне, - коли один партнер контролює витрати іншого, узагалі не віднімає будь-які кошти, тим самим ставлячи людину у залежність від себе.

Проте, за даними UNFPA (Фонд ООН у галузі народонаселення), що таке економічне насильство, знає лише 51% українців, а психологічне можуть визначити тільки 56%.

 Хайме Надаль, Представник Фонду ООН у галузі народонаселення в Україні

"Я чула, що матері кажуть своїм дочкам, онукам та сестрам, що насильство трапляється. Що це просто факт, з яким ти маєш жити. І в мене це викликає злість. Фізичні рани можна зцілити, для цього у нас є лікарі. Але до кого звернутись, якщо рана набагато глибша?", - виступила з промовою Лариса Галадза, Посол Канади в Україні, на міжнародному форумі "Україна на шляху до подолання домашнього та ґендерно зумовленого насильства" у Києві.

 Лариса Ґаладза, Посол Канади в Україні

Але вона також зазначила, що проблему насильства можна вирішити, адже у нас є знання та інструменти, організації та громадяни, які готові вкладати свої ресурси у вирішення цієї проблеми.

Тож що уже зроблено в Україні і чи зможе вона подолати ґендерно зумовлене насильство до 2030 року?*

Прогрес є

Так, прогрес є, адже нарешті уряд України створив єдину гарячу національну лінію, яка працює по всій країні цілодобово. Її номер – 1547.

Не дивлячись на те, що це пілотний проект, якому лише декілька місяців, уже за цей час на лінію поступило більше 1700 дзвінків.

Тут варто додати, що перша гаряча лінія в Україні існувала і раніше і була започаткована організацією "Ла-Страда". І вона також працює зараз, її номер – 116 123.

 Олена Зеленська, Перша леді України

Відкриваються притулки, або шелтери, де постраждалі від домашнього насильства жінки можуть знайти прихисток для себа та своїх дітей.

Тут їм також надають соціальний супровід та необхідну психологічну та первинну юридину допомогу, поки вони не стануть на ноги.

Такі притулки  дозволяють постраждалим спланувати свої подальші кроки, щоб розпочати своє нове життя.

І зараз Міністерством соціальної політики розробляється проект наказу стосовно їхньої якості, а також їхнього місцезнаходження.

Запрацювали на території нашої країни і декілька денних центрів соціально-психологічної допомоги.

Це місця, де постраждала від насильства особа може отримати психологічну та первинну юридичну допомогу тут і зараз протягом дня.

За рішенням засновника, у центрі може бути створена кризова кімната, де постраждала може знаходитись максимально 20 діб.

За підтримки UNFPA на даний момент в Україні створено п'ять таких центрів.

 Мелінда Сіммонс, Посол Великої Британії в Україні

У нашій країні працюють мобільні групи с протидії на випадки домашнього насильства. І на сьогоднішній день вони функціонують у всіх обласних центрах, а також у Білій Церкві, Краматорську та Бердянську.  

За 2019 рік у поліцію надійшло 142 тисячі повідомлень домашнього насильства і складено 107 тисяч протоколів.

Екстрену та планову соціальну та психологічну допомогу надають і спеціалізовані мобільні бригади, які виявляють постраждалих через планові виїзди, особисті звернення та повідомлення колег-партнерів.

За період з 2015 по 2019-й було створено 47 таких бригад за підтримки UNFPA.

На даний момент їхньою організацією займаються органи місцевого самоврядування за вимогами національного законодавства. І зараз їхня кількість сягає більше 300.

Наступний рівень

Але статистика говорить, що кількість постраждалих від насильства не зменшується.

За даними UNFPA, від домашнього та ґендерно зумовленого насильства страждає більше 1 млн жінок. Тож куди нам рухатись далі?

По-перше, до ратифікації Стамбульської конвенції, вважає Катерина Левченко, Урядова уповноважена з питань ґендерної політики: "Ратифікація конвенції буде важливим символічним кроком, який покаже, що є зміни в свідомості суспільства і є розуміння того, що необхідно робити. Адже ґендерно зумовлене насильство стосується широкого кола питань, зокрема прав людини, розподілу влади і рівності. І відділяти одне від іншого – це помилка".

 Катерина Левченко, Урядова уповноважена з питань ґендерної політики

По-друге, це моніторинг виконання Закону про запобігання та протидію домашньому насильству.

Уже два роки як він вступив у силу, і сьогодні вже назріла потреба робити моніторинг, щоб Закон був більш ефективний, а політика у напрямку подолання домашнього насильства ставала комплексною.

По-третє, такою ж комплексною має ставати робота з кривдниками. Галина Скіпальська, директорка МБФ "Українська фундація громадського здоров’я", вважає, що працювати потрібно не тільки с постраждалими, а й тими, хто кривдить.

Для них мають працювати спеціалізовані корекційнй центри та повинен бути розроблений механізм притягнення до відповідальності за відмову від проходження корекційної програми.

І звісно, що паралельно процеси мають відбуватись у просвіті та освіті.

Необхідні якісні інформаційні кампанії, спрямовані на молоде покоління, щоб ви ховувати в них нульову терпимість до насильства; на постраждалих, щоб вони не мовчали та не боялись звертатись по допомогу; на суспільство, щоб воно не залишалось байдужим.

Вирішення проблеми ґендерно зумовленого насильства не має лягати на плечі постраждалих жінок. Воно має лягти на наші плечі.

На плечі небайдужих сусідів, колег та родичів, на плечі медіа, які висвітлюють тему насильства без додаткової шкоди постраждалим, на плечі національного уряду, який має визначити вирішення проблеми ґендерно зумовленого насильства пріоритетним.

*30.09.2019 президент України Володимир Зеленський підписав указ про Цілі сталого розвитку України на період до 2030 року, де йдеться про підтримку проголошених резолюцією Генеральної Асамблеї ООН від 25.09 2015 № 70/1 глобальних цілей сталого розвитку до 2030 року та забезпечення їх дотримання. Зокрема, серед цих цілей є пункт №5 - забезпечення гендерної рівності, розширення прав і можливостей усіх жінок та дівчат, який передбачає подолання проблеми ґендерно зумовленого та домашнього насильства.

Головне на сайті