Чому жінки вирішують не мати дітей? Три щирі історії

Наталiя Бушковська — 9 липня 2020, 12:59

Зустріти свого принца, зіграти красиве весілля, народити дітей, побудувати дім, де ти будеш господинькою, прожити разом все життя.

З такими мріями вирощували тисячі дівчат в усьому світі.

Не у всіх ці мрії здійснюються.

Але не тому, що не пощастило чи не склалося, а тому що ці дівчата виросли й обрали інший шлях, знайшли своє щастя не в родині.

Ці історії жінок від The Guardian про те, чому вони вирішили не народжувати дітей. І чому не шкодують про це.

ВІДЕО ДНЯ

Мона Елтахаві, 52 роки, Нью-Йорк

Я народилась в Єгипті.

Коли мені 15 років, моя родина переїхала в Саудівську Аравію.

Я прийшла до фемінізму через травму.

Мона Елтахаві. Фото: Meghan Marin/The Guardian.

Як тільки ми туди переїхали, у мене були відчуття, що я відбуваю довічне ув'язнення.

Я заприсяглась, що ніколи не дозволю собі бути в ситуації, від якої потім не зможу піти.

Діти це те, від чого ти не зможеш піти.

В 17 років мені снились кошмари, що я виходжу заміж не за ту людину.

Мої тітки та дяді просто влаштовували чергу з наречених для мене.

"Мона! Він має 5 будівель, у нього стільки грошей". Мені не потрібні гроші.

"Мона! Він покаже тобі світ". Я сама покажу собі світ.

"Мона! Він купить тобі всі прикраси, які ти тільки захочеш". Всі прикраси, які на мені, я сама собі купила.

У мене був хлопець в Єгипті. Ми були закохані один в одного.

Він освідчився мені і я сказала "так".

Але через два тижні у мене почалися панічні атаки.

Я задихалась, мені хотілось втекти.

Він покинув мені й сказав: "Ти ніколи не вийдеш за мене заміж. А я хочу одружитись".

Через два роки після цього я закохалась в американця.

Я переживала, що мої батьки будуть проти, бо він не мусульманин.

Але вони сказали: "Ми думали, ти взагалі нікого не зустрінеш і не вийдеш заміж, ми такі втішені, що нам байдуже, хто він".

Ми одружились, а потім я зрозуміла, що справа не втому, американець він чи мусульманин. Справа в мені.

Коли я зрозуміла, що нещаслива в шлюбі, я була дуже обережна, щоб не завагітніти. Я не хотіла прив'язуватись до цієї людини.

Це все прояснило: ти можеш піти від невдалого шлюбу, виїхати зі своєї країни, покинути свою родину, але не дитину.

Я хочу бути вільною.



Дженіс Рід, 64 роки, Техас

В часи мого дитинства, якщо у жінки не було дітей, це означало, що з нею щось не так.

"Холостячка" та "Стара дівка" ось це я чула весь час, коли зростала.

У мене була дуже традиційна родина.

У мене була лялька і мене вчили турбуватися про неї, бо одного дня я стану мамою.

Я думала, що я виросту, вийду заміж, у мене будуть діти.

Але потім я закохалась у вчителювання.

Дженіс Рід. Фото: Laura Buckman/The Guardian

Я навчала дітей музиці й це поглинуло мене, також я була диригентом в літньому таборі для дівчаток-скаутів.

Я була така захоплена, що і не думала, щоб ходити кудись аби зустріти чоловіка.

Пару разів чоловіки мені освідчувались, але я не хотіла виходити за них заміж, бо це були не ті люди.

Я відчувала, що народити було б дуже щасливим досвідом для мене, але мені було важливо поділяти цю радість з кимось.

Саме тому я і не думала про всиновлення.

Це хвилювало мою родину.

Але з часом вони зрозуміли, що я щаслива.

Я жартувала, що мої учні це мої діти.

Пройшли роки і я усвідомила, що так воно і є.

Я вкладаю в них ту саму любов, енергію та ресурси, які б вкладала і у своїх дітей.

Але якби в мене була дитина, я не могла б так віддаватись роботі.

Це такий вигідний взаємообмін.

І я рада, що я його зробила.

Сіерра Вільямс, 23 роки, штат Юта

Я виховувалась в родині Мормонів і по суті це те, що сформувало мене.

Я пам'ятаю, що сиділа в кімнаті з друзями й ми обговорювали когось, хто не мав дітей.

"Хто захоче бути з нею", сказав хтось.

Ось так нас виховували.

Коли я зустріла людину, яка сказала, що не хоче мати дітей, я була здивована: "У тебе є вибір?".

Коли я усвідомила, що вибір існує, і що я не хочу дітей, то мені знадобився час, щоб прийняти це.

Сіерра Вільямс. Фото: Aubrey Trinnaman/The Guardian.

Я боялась, що мене перестане поважати моя родина та друзі. Що я не зустріну людину, яка поділяє цю позицію.

Але я маю постійного партнера вже 4 роки, отож це спрацювало.

Я виконую стандарти церкви Мормонів, але вже не вважаю себе Мормоном.

Я не хочу бути частиною церкви, яка судить людей по тому, має вона дітей чи ні.

Я дуже амбіційна людина.

Я думаю, що якби я мала дітей, я б любила їх, але вважаю, що вони будуть гальмувати мене.

Діти заслуговують на те, щоб їх любили на 100%, але я не впевнена, що зможу їм це дати.

Коли я сказала про своє рішення батькам, то спочатку була тиша.

Потім вони змінили тему розмови, тепер вони сподіваються, що я передумаю.

Вас також може зацікавити:

Ми хочемо тримати з вами зв'язок. Будемо раді бачитися і спілкуватися з вами на наших сторінках у Facebook та у Twitter.

А якщо хочете бути в курсі лише новин та важливої інформації про здоров'я, підписуйтесь на нашу Facebook-групу про здоров'я та здоровий спосіб життя.

Реклама:

Головне сьогодні