Зупиняли істерику чи заламували руки дитині з аутизмом: що не так з дитсадком, вихователів якого взяли під варту

15 лютого київські правоохоронці викрили чотирьох вихователів приватного корекційного садочка для дітей з аутизмом, які знущалися над вихованцями.

Як повідомили у прокуратурі Києва, чотирьох виховательок взяли під варту.

Поліція, а пізніше прокуратура оприлюднили фрагменти відео, на якому дитина лежить на підлозі, а вихователька сидить на ньому зверху і заламує руки. Хлопчик у цей момент кричить: "Боляче!"

Також на відео є покази матері одного з потерпілих дітей, яка каже, що після занять вона помітила на спині дитини синці.

У ході слідства з’ясували, що виховательки карали дітей за невиконані завдання тим, що зачиняли у шафі, наступали ногами на руки, висміювали та ображали у присутності інших, змушували стояти тривалий час у незручному положенні, придушували, застосовували больові прийоми, обмотували скотчем та закривали рота рушником.

Як повідомили у прокуратурі Києва, чотирьох виховательок взяли під варту.

Водносас директорка Центру АВА-терапії Олена Цимбаленко, виховательок якого звинувачують у жорстокому ставленні до дітей, стверджує, що над вихованцями "ніхто не знущався, а навпаки – соціалізували їх та адаптували до життя". Фрагменти відео, за словами Цимбаленко, були нібито "вирвані з контексту і їх неправильно зрозуміли".

"Українська правда. Життя"розбиралася, що насправді відбувалося у корекційному дитячому закладі і наскільки прийнятними є методи, які застосовувалися до дітей.

Олена Цимбаленко: "Відмова від корекційної роботи є жорстоким поводженням з дитиною"

Олена Цимбаленко займається вихованням дітей з аутизмом 12 років. 14 лютого 2023-го вона повідомила, що до її центру АВА-терапії прийшли з обшуком правоохоронці, і вилучили методичні матеріали та списки дітей.

Цимбаленко стверджує, що відео знімали прихованою камерою, а свідчення проти вихователів дава стажер, який певний час працював у колективі. Вона вважає, що слідчі неправильно інтерпретували відзнятий матеріал.

Коментуючи дії вихователів на оприлюдненому відео, де дитині заламують руки, педагогиня заявляє, що то була "рутинна корекційна робота".

"Вона не завжди виглядає мило, бо діти мають порушення розвитку і пов'язані з цим труднощі поведінки, які треба зупиняти та формувати нові, соціально прийнятні. Дітям з особливими освітніми проблемами треба давати багато фізичних підказок, допомагати справлятись з фрустрацією", – каже Олена Цимбаленко.

Керівниця центру зазначає, що для пересічної людини, яка не розуміє специфіки і контексту, не все є зрозумілим. Вона запевняє, що поліція у справі не розібралася, а "прийшла з автоматами, щоб "кошмарити педколектив і дітей".

Олена Цимбаленко

Олена Цимбаленко каже, що її Центр працює на базі прикладного аналізу поведінки і її авторської методики описаної та захищеної у кандидатській дисертації у 2021 році.

За словами жінки, така методика полягає у формуванні у дітей хороших навичок і коригування поганих. На відео якраз застосовувалася методика коригування: у дитини, мовляв, була істерика, тому її "зафіксували".

"У цей момент важливо дати дитині відчути кордони власного тіла аби заспокоїтись і не завдати шкоди собі чи оточуючим. Відчуття кордонів тіла – це, наприклад, коли дитину пеленають. Вона в цей момент відчуває кордони тіла", – каже очільниця Центру.

Детальніше про свою методику Цимбаленко розповідає на своїй сторінці у Facebook:

"Основне правило встановлення керівного контролю – вміння дорослого мотивувати дитину на виконання необхідних дій: "якщо інструкція озвучена, вона має бути виконана". Протилежна позиція формує у дитини уявлення, що прохання дорослих не є важливими і не вимагають виконання.

Ми не можемо керуватися в корекційному процесі виключно бажаннями дитини, бо будь-яка навчальна діяльність і співпраця може викликати у неї протест і відторгнення.

Оскільки діти погано розуміють словесну інструкцію, ми маємо надавати фізичну підказку в усіх випадках, де це можливо.

Відмова від корекційної роботи через те що "дитина не хоче" є жорстоким поводженням і відмовою дитині у праві на повноцінне майбутнє".

На питання, чи передбачає її методика завдавання дітям фізичного болю, Олена Цимбаленко прямо не відповідає.

"Ви так настирливо ставите це питання, щоб що? Я не коментую чужих здогадок, пробачте. Я вище пояснила. Іншого пояснення не буде. В даному відео не йдеться про фізичний біль. Ми бачимо дитину в істериці, яку потрібно зупинити", – говорить вона.

Олена Цимбаленко наполягає на тому, що її методика дуже ефективна: вона призводить до соціалізації дітей. І дитина, яка до занять билася у істериці, не слухала батьків і була абсолютно неконтактною, після них стає слухняною, грає на музичних інструментах і бере участь у виставах.

Заняття у центрі АВА-терапії Олени Цимбаленко

"Велика кількість дітей, яких ми навчаємо, досягають у розвитку вікової норми, про що є багато свідчень і подяк від батьків", – каже директорка.

Цимбаленко називає справу проти себе "замовною" і каже, що у правоохоронців немає реального заявника і потерпілих.

"Наразі слідчі чинять тиск на батьків, змушуючи їх писати заяви, бо потрібні потерпілі, інакше справа розвалюється. Влітку ми провели ряд заходів, аби припинити роботу в Україні російського спеціаліста Юлії Ерц. Є припущення, що ноги ростуть звідти", – говорить педагогиня.

Мама постраждалого хлопчика: "Заламувати руки дитині – це не по-людськи"

Анна Дубчак – мама хлопчика Андрія, який потрапив на відео, оприлюднене правоохоронцями. Вона говорить, що побачене стало для неї шоком. Вона чула про Олену Цимбаленко тільки позитивні відгуки, довіряла їй. Її син після занять ніколи не жалівся, він не розумів, що його ображають.

"Я знаю свою дитину дуже добре, і мені вистачило 2 секунди часу, щоб зрозуміти, що так просто це не пройде. Можна по-різному інтерпретувати це відео і казати, що воно вирване з контексту. Всі, хто знає мого Андрія, скажуть, що він на підлогу падати не буде. Так, він різний. Але кидати мою дитину на підлогу і заламувати їй руки – це не те що не корекційна педагогіка, а як мінімум не по-людськи", – говорить Анна.

Анна з сином. Фото: instagram Анни Дубчак

Жінка говорить, що хоче, аби людина, яка "всілася" на її дитину, отримала покарання, і наразі вона співпрацює зі слідством.

Анна також звертається до батьків, які підтримують Олену Цимбаленко і її методику:

"Якщо б на відео була ваша дитина, яка б лежала на підлозі, а на ній сиділа б доросла людина і заламувала їй руки, а ваша дитина кричала: "Боляче!", щоб ви тоді сказали?"

Батьки, які підтримують Цимбаленко: "Вона береться за найскладніші випадки"

Діти Світлани Вепшиної пройшли курс корегувальної терапії у центрі, яким керує Олена Цимбаленко.

Жінка вважає роботу центру результативною, її діти наразі навчаються у звичайних школах.

"Батьки гуртуються, щоб відстоювати центр. Кого минула чаша сія, не можуть одразу уявити світ, в якому живуть батьки дітей з важкими формами аутизму", – каже вона.

На відео у центрі Цимбаленко займаються з хлопчиком Максом

Світлана говорить, що у центрі батькам розповідають про методи, і вони знають, що дитину можуть утримувати, змушувати виконувати фізичні вправи та завдання.

"Ми в курсі, як на першому етапі все це відбувається, як встановлюється керівний контроль та взаємодія зі світом, якщо її не було раніше. Центр Цимбаленко береться за найскладніші випадки. Де інші просто кажуть: ваша дитина ніколи говорити і навчатись не зможе", – каже Світлана.

Жінка вважає, що у роботі з дітьми з аутизмом не буває простих рішень і все це "не виглядає красиво на перших етапах".

"Але поліція не покаже наступні етапи, це коли ця ж дитина потім "летить" на заняття, і не хоче уходити", – каже вона.

Такої ж думки дотримується і мама двох хлопчиків з аутизмом Жанна Акулова.

"Традиційна медицина нам з трьох років назначила цілу купу пігулок та крапель. Ці ліки мали властивості зменшувати негативний стан "істерики", але розвитку вони не сприяли. Тільки завдяки ABA-центру Олени Цимбаленко у моїх синів є майбутнє в суспільстві, а не в психіатричній лікарні", – пише жінка.

Мати дитини з аутизмом Вікторія Ніконенко розуміє методику Цимбаленко. Вона каже, що діти з аутизмом не завжди розуміють, коли до них звертаєшся, і іноді їх доводиться "ламати і пояснювати на інстинктах", а також примушувати присідати по 200 разів, щоб вони заспокоїлися.

"Ти вимушений утримувати дитину силою, щоб вона не била, щипала, кусала ні тебе ні себе, ти вимушений тащити насильно орущу дитину, бо їй в голову прийшла нав’язлива думка вибігти на дорогу і вона не розуміє слова "не можна", – говорить вона.

Результатами виховання її дитини у центрі Вікторія задоволена: її син наразі вчитися за загальноосвітньою програмою, грає в шахи, займається музикою та розуміє маму і тата.

Що кажуть про методи Цимбаленко фахівці

Тетяна Скрипник: "Роботу з дітьми з аутизмом не можна вести методами Карабаса-Барабаса"

Докторка психологічних наук, професорка Київського університету ім. Грінченка Тетяна Скрипник переконана, що Олена Цимбаленко застосовує хибні методи виховання дітей з аутизмом.

Як приклад науковиця наводить старе відео, оприлюднене на сайті центру Цимбаленко.

На відео демонструють виховання хлопчика Альоші, який кричить, ховається і намагається побити Олену Цимбаленко, однак вона різними методами примушує його виконувати завдання – вимовляти склади, ліпити з пластиліну тощо. Коли у хлопчика щось виходить, вона дає йому випити сік, а коли ні – відштовхує і примушує присідати. Усі 15 хвилин відео дитина перебуває в істериці.

За словами Тетяни Скрипник, Цимбаленко практикує застарілий варіант прикладного аналізу поведінки.

"Це викривлений підхід. Наразі цей метод передбачає адекватні кроки, які враховують стан і особливості дитини, налаштування контакту. Є момент відпрацювання навичок, утім він не припустимий, коли дитина виявляє протестну поведінку і знаходиться у стресовому стані", – говорить професорка.

Науковиця зазначає, що Цимбаленко також використовує і так званий неоднозначний "холдинг-метод", який передбачає насильницькі обійми знервованої дитини.

Скріншот з відео поліції

"Примушувати щось робити дитину в істериці – це негуманно. Дитину пробують заспокоїти, дають їй відчути безпеку. Інакше її такі речі ламають і позначаються негативним чином на розвитку. Так, дитина робить все, коли її спонукають і керують, однак не здатна робити вибір. Слухняною вона може бути через страх", – говорить Тетяна Скрипник.

Науковиця каже, що не може виправдати підхід Олени Цимбаленко, тому що "стрес стресом не лікується". На її думку, діти з аутизмом дуже перспективні, якщо з ними домовлятися і розвивати їхні адаптивні можливості. А такі методи можуть призвести до навченої безпорадності – стану, якому піддаються люди, які опинилися в умовах, коли доводилося "чекати" болю, дискомфорту чи пригнічення без можливості уникнути цього.

"Важливо не натренувати дітей у плані навичок, а навчити їх витримувати навантаження. Щоб вони бачили і чули дорослого, орієнтувалися на нього, щоб їм стало цікаво. І це робиться не методами Карабаса-Барабаса", – каже науковиця.

Вона також не погоджується з тим, що дітей з аутизмом треба "ламати".

"Навіть в тих випадках, де ми маємо ймовірні успіхи жорстких методик, невідомо, які будуть наслідки далі. Робити дітей роботами, які будуть виконувати якісь навички – це злочин проти них", – каже Тетяна Скрипник.

Наталія Андрєєва: "Жодна дитина у стресі не опанує нових навичок"

Директорка центру для дітей з аутизмом "Сходинки" дефектологиня і соціальна працівниця Наталія Андрєєва також не визнає методів Олени Цимбаленко.

Наталія Андрієва має дорослого сина з аутизмом, вихованням дітей вона займається 16 років. Під час занять у "Сходинках" поряд з дітьми знаходяться батьки.

"Для нас важливо, щоб діти були не в стресі, а щасливими. Жодна дитина у стресі не опанує нових навичок", – вважає вона.

Фото: центр "Сходинки"

Директорка центру упевнена, що жодна дитина не може бути приниженою і до неї не можуть бути застосовані насильницькі методи.

"Методика прикладного аналізу поведінки, про яку каже Цимбаленко, повністю уникає покарань і фізичних обмежень. Дитині пропонують нагороду за гарну поведінку заохоченнями, а не виховують через покарання", – каже жінка.

За її словами, Цимбаленко при вихованні дітей користується застарілими постулатами, заснованими на методиці рефлексів Павлова: коли собаку примушували виконувати завдання за допомогою ударів струмом.

У результативність таких методів Наталія Андрєєва також не вірить.

"Я не вірю, що є діти, які повністю вийшли з аутизму. Аутизм – це порушення розвитку, яке може призводити до інвалідності. Великий відсоток дітей з аутизмом можуть відвідувати школу, соціалізуватися, але вони будуть мати пожиттєві особливості психіки і поведінки", – говорить вона.

За словами дефектологині, примушувати дитину зробити дію, тримати її, поки не зробить, не означає навчити.

Фото: центр "Сходинки"

"Я можу з переляку пройтись по канату, якщо це буде загрожувати моєму життю, але більше на нього не залізу. Це ж не означає, що я навчилася по ньому ходити. Можна сказати, що ми адаптували дитину. Однак як потім люди, які зазнали насильства у дитинстві, будуть реалізовуватися далі, відчувати себе щасливими повноцінними людьми?" – говорить жінка.

Наталія Андрєєва стверджує, що бачила велику кількість дітей, які прийшли з центру Цимбаленко з травмованою психікою. За її словами, такі діти дуже часто не можуть сказати батькам про те, що відбувалося на заняттях, а якщо дитина маленька – то може навіть не пригадати, що з нею робили.

Коли такі діти дорослішають, їхня поведінка може раптово змінитися, пояснює Андрєєва, і батьки залишаться з проблемами один на один. Тобто невідомо, які будуть наслідки для них у майбутньому.

"Олена Цимбаленко завжди пропагувала виховання агресивним способом. Коли ми казали, що дитина має зростати у щасті, сміятися і не плакати, вона була прибічницею методу кнута і пряника, вважала, що кнута має бути більше", – каже Наталія Андрєєва.

Утім, найголовнішою проблемою дефектологиня вважає те, що держава, зокрема Міністерство освіти ніяк не може контролювати центри дитячого розвитку, адже вони не ліцензуються.

"Нічого не можна зробити, бо у таких центрів немає ліцензій, ані соціальних, ані освітніх. Єдине що може держава – відібрати приміщення, якщо воно комунальне. Однак дуже часто такі центри орендують приміщення як ФОПи чи винаймають квартири. І їх ніяк не можна покарати", – говорить Наталія Андрєєва.

Наразі Голосіївський районний суд міста Києва підтвердив обґрунтованість підозр та задовольнив клопотання прокурора про обрання усім чотирьом підозрюваним безальтернативних запобіжних заходів у вигляді тримання під вартою строком на 2 місяці.

Досудове розслідування у кримінальному провадженні триває.

Яна Осадча, "УП. Життя"

Читайте також: Ознаки аутизму у дитини: чек-лист для різного віку