Що таке "сонний борг" та чи можна спати "наперед" – пояснюють в МОЗ

Анастасія Поя — 23 травня 2023, 09:00

Під час повномасштабної війни зберегти правильний режим сну майже неможливо ані цивільним через нічні обстріли РФ, ані військовим на фронті.

Утім, тривалий дефіцит сну має негативний вплив на здоров’я й може призвести до зниження фізіологічних та психологічних якостей людини.

Про це йдеться в брошурі "Чому турбота про сон важлива під час війни та як робити це правильно", яку опублікувало Міністерство охорони здоров’я.

Військові потребують сну не менше, а подекуди й більше, ніж середньостатистична доросла цивільна людина. Утім, часто мають його дефіцит.

Фото: Міністерство охорони здоров'я

Читайте також: Як поєднати повітряні тривоги та якісний сон: говоримо з експертами

Дефіцит сну може сприйматися несерйозно у військовому середовищі й підживлювати "культуру неспання".

Тривале неспання або так званий "сонний борг" може проявлятися у симптомах:

  • зниженні концентрації уваги, фокусу, пам’яті, швидкості реакції на подразник;
  • емоційних змінах;
  • появі дратівливості;
  • відчутті фізичної слабкості;
  • треморі кінцівок;
  • підвищенні загальної кількості помилок при фізичній та інтелектуальній діяльності.

"Існує обґрунтоване порівняння, що депривація (доба й більше без сну) має ефекти схожі на алкогольну інтоксикацію. Уявіть людину у стані сп’яніння за кермом автомобіля. Вона може бути небезпечною як для себе, так і для оточення", – пишуть в брошурі.

У МОЗ пояснили, що під час війни можна спати "із запасом", якщо немає можливості спати одним нічним блоком. Водночас такий метод не рекомендований для спання у мирний час.

Якщо режим сну часто порушується, лікарі радять протягом доби отримати три типи світлових сигналів у порядку:

  • яскраве холодне світло (умовно денне);
  • тьмяне тепле світло як при заході сонця (умовні сутінки);
  • відсутність освітлення (механічне закривання повік тканиною абощо).
Фото: photographee.eu/Depositphotos

Також у МОЗ додають, що під час спання варто враховувати хронотип людини – індивідуальні особливості, що впливають на активність протягом доби.

"Переважна частина людей належить до різних відтінків проміжного хронотипу... Проте представники/ці крайніх хронотипів (умовні "жайворонки" та "сови") можуть мати додаткові проблеми з самопочуттям", – йдеться в довіднику.

Над брошурою працювали: кандидатка біологічних наук Ольга Маслова, бойовий медик Олексій Божко та військовий психолог Олексій Карачинський.

Раніше ми розповідали про 6 причин, чому варто спати на спині.

Читайте також: Як заснути, мати хороший сон і не нажити безсоння. Наукові поради

Реклама:

Головне сьогодні