З маляра у військові: у Нацгвардії розповіли історію бійця з позивним "Ляля"

Нацгвардієць В’ячеслав з позивним "Ляля" жив у Харкові та працював маляром до повномасштабного вторгнення.

Але війна змусила чоловіка змінити фах та стати на захист країни, розповідають у Національній гвардії.

В’ячеслав зазначає, що ніколи не мріяв стати військовим, навіть не служив в армії.

На початку повномасштабного вторгнення він пішов у банк за довідкою, але зустрів представника військкомату та отримав повістку.

Фото: Нацгвардія

"Повезли нас чомусь у Дніпро, але у мене не було з собою військового квитка, що логічно, бо я йшов у банк, і тому повернули у Харків. Там я взяв вдома військовий квиток і наступного дня став до лав Національної гвардії України. Захищати Батьківщину треба. Раз дали повістку – значить я потрібен", – каже В’ячеслав.

Його доправили в навчальний центр, а згодом разом з побратимами поїхав під Балаклею. Після були Куп’янськ, Ізюм та Кремінна.

"Порівняти "нуль" у Балаклеї та "нуль" під Кремінною – це як небо та земля. У Серебрянському лісі були постійні контактні бої, вдень обстріли артилерією та танками. Щось зробити – копати чи накривати можна було лише вночі, так і робили", – згадує "Ляля".

Портрет "Лялі"

Командир його роти зазначає, що "Ляля" мужньо відбивав російську навалу під час спроби штурму на початку березня.

За відвагу В’ячеслава подали на державну нагороду.

Ворожі солдати мали підтримку танку та БМП.

"Димову завісу поставили, все робили грамотно, але "Ляля" на пункті спостереження дуже вчасно по радіостанції передав арті координати ворога. Наші мінометники та артилерія відпрацювали як слід – танк пошкодили, він поїхав назад, бо не міг стріляти.

"Ляля" з відділенням вели бій проти втричі більших сил, та ще й "коробочка" (так називають БМП чи будь-яку техніку – ред.) з флангу працювала. Так "Ляля" з гранатомета башту йому заклинив та гармату зніс. Важкий був бій", – з гордістю каже ротний.

Він додає, що під час того бою знищили понад п’ятнадцять окупантів.

"Ляля" збирає автомат

В'ячеслав радіє тому, що під час штурму усі його побратими лишились здоровими та цілими – не було навіть поранених.

Він додає, що усвідомив себе воїном вже на війні.

"Я роблю свою справу якісно. Зараз вона така, що допомагає захищати кожен сантиметр нашої землі. Нам чужого не треба, але свого не подаруємо ворогу нічого!" – промовляє військовий.

Але планів на період після Перемоги поки не має.

"Розумію, що мирного життя у голові й наяву вже немає", – додає нацгвардієць.

Читайте також: Кермує мотоциклом на двох протезах: історія військового, який втратив на війні руку і ногу. ФОТО